- •Тема: основи теорії держави
- •1. Виникнення держави та права
- •1.1. Порівняльна характеристика понять «країна», «суспільство», «держава»
- •1.2. Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави
- •1.3. Причини виникнення держави і права
- •2. Історичний аспект виникнення держави
- •2.1. Теорії виникнення держави
- •2.2. Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика
- •1. Система соціальних норм
- •Тема 2. Основи теорії права план
- •2. Поняття права та його ознаки. Функції і принципи права
- •3. Поняття системи права як внутрішньої його організації
- •4. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
- •5. Правотворення як процес самоорганізації права
- •6. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •7. Поняття і структура правовідносин
- •8. Правоохоронна система та правоохоронна діяльність
- •9. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
- •Тема 3. Основи правової поведінки та юридична відповідальність
- •1. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •2. Поняття, причини і види правопорушень
- •3. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •4. Основні види юридичної відповідальності
- •Тема 4. Основи конституційного права
- •1. Загальна характеристика Конституції України
- •Для Конституції України характерні наступні властивості:
- •Конституційна форма правління, державного устрою й політичного режиму України
- •2. Поняття громадянства України. Набуття громадянства України. Припинення громадянства України Поняття громадянства України
- •Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
- •Документами, що підтверджують громадянство України, є:
- •Громадянство набувається:
- •Громадянство України припиняється:
- •Комісія при Президентові України з питань громадянства:
- •3. Конституційні права та свободи людини і громадянина
- •До обов'язків громадян України належать:
- •4. Поняття та форми здійснення народного суверенітету. Безпосередня й представницька демократія
- •Засади виборчого права й види виборчих систем. Виборча система України
- •Засади виборчого права:
- •Види виборчих систем до представницьких органів:
- •5. Система органів державної влади за Конституцією України
- •Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною вру.
- •6. Поняття про самоврядування. Органи місцевого самоврядування в Україні
- •Тема 5. Основи адміністративного права
- •1. Поняття адміністративного права, предмет та метод його правового регулювання
- •2. Поняття, суть та принципи державного управління
- •3. Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення
- •4. Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
- •5. Поняття та види адміністративних стягнень. Порядок їх накладення
- •6. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Тема 6. Основи кримінального права
- •1. Поняття та види злочинів
- •2. Суб'єкт злочину та його вина
- •3. Співучасть у злочині
- •4. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •5. Покарання та його види
- •6. Злочинні діяння визначені в Кримінальному кодексі України
- •Тема 7. Основи цивільного права
- •1. Поняття цивільного права України
- •2. Суб’єкти та об’єкти цивільних прав
- •3. Право власності. Речові права на чуже майно
- •4. Право інтелектуальної власності
- •5. Правочини. Зобов’язання
- •6. Основи спадкового права
- •Заповіт
- •Тема 8. Основи сімейного права
- •1. Поняття шлюбу
- •2. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
- •3. Майнові права подружжя
- •4. Шлюбний договір
- •5. Припинення шлюбу
- •6. Визначення походження дитини
- •7. Особисті немайнові права і обов’язки батьків та дітей
- •8. Права батьків і дітей на майно
- •9. Взаємні обов’язки матері, батька та дитини утримувати одне одного
- •10. Права та обов’язки подружжя по утриманню
- •11. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Тема 9: основи трудового права
- •1. Поняття трудового права
- •2. Колективний договір та угода
- •3. Припинення трудового договору
- •4. Робочий час
- •5. Час відпочинку
- •6. Оплата праці
- •7. Матеріальна відповідальність працівників
- •8. Трудова дисципліна
3. Поняття системи права як внутрішньої його організації
Право є дуже складною цілісною системою. Як вже зазначалося, є два поняття: «система права» і «правова система», які не є тотожними, їх слід розрізняти. Правова система — поняття ширше, ніж система права. Система права входить до правової системи, є засадною системою в системі.
На відміну від правової системи система права — правова категорія, яка означає внутрішню будову, внутрішню структуру права будь-якої країни. Вона виражається через розподіл і побудову нормативного матеріалу, за допомогою якого її різні блоки (частини) постають у єдності.
Система права — це об'єктивно обумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями та інститутами.
Можна сказати інакше: система права — це науково організована сукупність правових норм, розподілених за групами — правовими інститутами, зведеними у підгалузі, які у свою чергу утворюють галузі — цілісні нормативні утворення.
Ознаки (риси) системи права:
1. Обумовленість реально існуючою системою суспільних відносин. Вона не може створюватися на суб'єктивний розсуд людей існує об'єктивно;
2. Органічна цілісність, єдність і взаємозв'язок правових норм, а не їх випадковий набір. Норми права, з яких складається система права, не можуть функціонувати ізольовано. Вони взаємно узгоджені та цілеспрямовані;
3. Структурна багатоманітність. Це означає, що система права складається з неоднакових за змістом й обсягом структурних елементів, які логічно об'єднують, розташовують нормативний матеріал у певній функціональній спрямованості.
Дослідження системи права варто розпочинати з попереднього вирішення питання про структурні елементи і критерії побудови системи. Під структурою системи розуміється єдність елементного складу системи і взаємодія складових її елементів. Структура — це засіб зв'язку елементів у системі, які забезпечують її спрямоване функціонування та усталеність (стабільність).
Структурні елементи системи права:
норми права;
інститути права;
під галузі права;
галузі права.
Норма права — «цеглинка» системи права, первинний компонент, із якого складаються інститути і галузі права. Не може існувати норма права, яка не входила б до певного інституту і галузі права. Галузь права є найбільшим елементом серед тих, з яких складається система права. Цивільне право, кримінальне право, трудове право, адміністративне право та ін. — це галузі права.
Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, яка регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.
Провідна галузь права — конституційне (державне) право -система принципів і норм конституції, які закріплюють основи суспільного і державного ладу, форму правління і державного устрою, механізм здійснення державної влади, правове становище особи. Через призму конституційного права можна сприйняти правовий образ держави як цілісного явища. Конституційне право у питанні взаємовідносин держави і громадян виходить із того, що права людини і громадянина не даруються державою, а належать людині від народження, випливають із її статусу як особи. Призначення держави — створити належні умови для реалізації прав і свобод людини.
Над конституційним правом як основною галуззю права всієї правової системи нібито надбудовані:
з одного боку, адміністративне та цивільне право — дві профілюючі галузі, що втілюють у предметі та методі регулювання первинні начала публічного і приватного права відповідно;
з іншого боку, кримінальне право — профілююча галузь, спрямована головним чином на виконання охоронних завдань.
Адміністративне право — система правових норм, які регулюють управлінські відносини у сфері здійснення виконавчої влади, розпорядничої діяльності державного апарату, його взаємовідносин з іншими державними та недержавними організаціями і громадянами.
Цивільне право — система правових норм, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини, що укладаються між фізичними та юридичними особами як рівноправними.
Кримінальне право — система правових норм, які охороняють від злочинних посягань на права і свободи людини і громадянина, конституційний лад, усі види власності тощо, установлюючи міру кримінальної відповідальності за їх вчинення.
За субординацією у правовому регулюванні відрізняють матеріальні та процесуальні галузі права.
Матеріальні галузі права (матеріальне право) — прямо регулюють суспільні відносини. До них належать конституційне (державне), цивільне, адміністративне, кримінальне та ін. право.
Процесуальні галузі права (процесуальне право) — визначають процедуру реалізації матеріального права і є похідними від нього.
Матеріальним галузям права — адміністративному, цивільному, кримінальному відповідають процесуальні — адміністративно-процесуальне, цивільне процесуальне, кримінально-процесуальне право.
Адміністративно-процесуальне право — система норм права, яка регулює порядок здійснення і розгляду адміністративно-правових справ, тобто таких, що складаються в сфері державного управління.
Цивільне процесуальне право — система норм права, яка регулює порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання судових рішень.
Кримінально-процесуальне право — система норм права, яка регулює порядок діяльності правоохоронних органів і судів у зв'язку з розкриттям злочинів, розслідуванням кримінальних справ, їхнім розглядом у суді й винесенням вироку.
Процесуальні галузі права мають свій предмет регулювання, який відрізняється від предмета регулювання матеріальних галузей права. Ним є так звані організаційні відносини, які формуються в результаті діяльності уповноважених суб'єктів, пов'язаної із застосуванням норм матеріального права. Ці організаційні відносини представляють особливий прошарок, за рівнем не збіжний із предметом регулювання матеріального права.
Якщо система права складається з галузей, то самі галузі складаються з підгалузей, інститутів і норм права. Окремими взаємозалежними елементами галузі є інститути права.
Інститут права — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин.
Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ. Наприклад, галузь конституційного права — «інститут громадянства», «інститут виборчого права» та ін. Галузь цивільного права — інститути «купівлі-продажу», «представництва», «спадкування», «відшкодування шкоди», «дарування» та ін. Галузь кримінального права — інститут «необхідної оборони», інститут «крайньої необхідності», інститут «затримання особи, яка явно вчинила суспільне небезпечне діяння» та ін. Галузь екологічного права — інститут права власності на природні ресурси і об'єкти, інститут природокористування, інститут правової охорони природних ресурсів і навколишнього середовища і т.д.
Проте інститути права можуть складатися з правових норм різних галузей, бути міжгалузевими. Головне призначення інститутів права — у межах своєї групи однорідних суспільних відносин забезпечити суцільне, відносно закінчене регулювання.
Підгалузь права — система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобов'язальне право, спадкове право, авторське право та ін.; фінансове право — банківське і податкове право; екологічне — лісове, гірниче, водне.
