Ви співаєте по-солов’їному чи все ж таки цвірінькаєте?

Щодня ми любимо дивитися на себе в дзеркало, робити косметичні процедури, доглядати за собою, ретельно обираємо новий одяг… Проте, навряд чи хтось доглядає за своїм мовленням так, як за зовнішністю. На перший погляд, це зовсім не важливо. Але погодьтеся, коли вам хтось зателефонує, відразу стає зрозуміло хто це: малоосвічена чи ж навпаки – поважна вихована людина. Недарма античні мудреці казали: «Говори – і я тебе побачу».

В Україні існує значна низка проблем, які призвели до зниження культури мовлення. Серед них – злочинне життя, культ грошей, занепад загальної культури. Як наслідок – маніпуляції свідомістю населення у медіа-просторі, політиці, використання неякісних текстів у масовій культурі. Промови більшості політичний діячів сьогодні взагалі не сприймаються людьми: нетерпиме монологічне мовлення, мовна агресія тільки відштовхують слухача, мова стає брудним засобом маніпулювання людьми.

Д екілька мільйонів людей вживають суржик, який доволі впевнено живе серед нас і не дуже зважає на правила. Популяризація української книги на досить низькому рівні. Подібна ситуація стосується й перекладної літератури. А як же бути з формуванням у дітей відчуття приналежності їх до української нації, а не до «хохлів»? Як дитина відчує багатство, самобутність української в умовах суржикового та напівзросійщеного населення Сумщини? Ще однією причиною занепаду культури мови, особливо серед молодих людей, є залежність від соціальних мереж. Переглядаючи пости, складно знайти ті, які містять мудру думку, мають грамотне оформлення.

Страшно навіть думати про наслідки: якою буде наша мова через 10 років? Проте варто надіятися на краще: адже події останнього року вплинули на нашу національну свідомість, з’явилася потреба в усьому українському, в об’єднанні, взаємодопомозі та повазі.

3 1997 року 9 листопада святкується День української мови та писемності. Нехай це свято буде ще одним приводом замислитися над нашими цінностями. Прочитайте слова української вченої Надії Плющ: «Мова – солов’їна, то чому ж цвірінькаємо?» і дайте відповідь на запитання: ви співаєте по-солов’їному, чи все ж таки цвірінькаєте?

Ііі. Охорона праці та небезпека в надзвичайних ситуаціях

1. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (ст. 46) громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки – в

особі своїх виборчих органів і представників [9].

1. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їхні основні обов'язки і права

Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених проводиться на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства [7, 357].

Порядок організації і діяльності уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях встановлено Типовим положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 28 грудня 1993 р. №135.

Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими обов’язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі. Уповноважені, у місячний термін після обрання, за рахунок власника проходять навчання з питань охорони праці відповідно до програми, розробленої службою охорони праці підприємства, погодженої з органом самоврядування трудового колективу та профспілкою і затвердженої керівником підприємства [8, 126].

Свої обов’язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані.

Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:

- виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці;

- забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які діють в межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками;

- своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань;

- використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням, та інше [8, 213].

Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до розроблення розділу «Охорона праці» колективних договорів та угод, комплексних перспективних планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань атестації робочих місць. Вони беруть участь: в комісіях з розслідування професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки; у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку у разі невиконання працівником вимог нормативних документів про охорону праці; розгляду факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для здоров’я чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу.

Уповноважені з охорони праці мають право:

- безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав;

- вносити в спеціально заведену для цього книгу обов’язкові для розгляду власником (керівником структурного підрозділу) пропозиції щодо усунення виявлених порушень;

-  вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров’ю працюючих;

- вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці [9, 298].

Гарантії для уповноважених з питань охорони праці щодо звільнення їх з роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачається у колективному договорі. Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу, який його обирав.