4. Ігрова діяльність.

Організована ігрова діяльність дошкільників посідає особливе

місце у системі організованих освітніх впливів, оскільки власне ігрова

діяльність – провідна упродовж усього дошкільного періоду. Саме в

ігровій діяльності відбуваються найважливіші зміни в дитячій психіці: виникають визначальні для успішного розвитку новоутворення, максимально проявляються психічні властивості й процеси, розвиваються ключові риси характеру, започатковуються базові особистісні якості, відбувається становлення образу “Я”. Ігрова діяльність дошкільників – основа для виникнення інших специфічних видів дитячої діяльності, які пізніше відокремлюються від гри і набувають самостійного значення, наприклад, праця, учіння, художня творчість. [11]

Організована ігрова діяльність дітей 3-го року життя передує розгортанню самостійних ігор. Її, як і інші види діяльності, частіше ініціює та скеровує педагог, проте вона може виникати із самостійної гри, якщо потребує втручання і прямої участі самого вихователя через те, що дітям бракує досвіду

самоорганізації, планування ігрових дій, знань правил гри, способів урегулювання конфліктів або подальшого розгортання сюжету тощо.

Завдяки керівній ролі педагога, поданим ним зразкам ігрових дій та налагодження партнерських взаємин з усіма учасниками гри поступово формується ігровий досвід, що згодом дасть дітям можливість грати автономно, керуючись власними бажаннями, ініціативами, внутрішніми спонуканнями, симпатіями, творчими задумами, прийомами соціальної взаємодії з однолітками тощо.

Організовуючи гру, вихователь дбає про створення та оснащення

ігрового простору з урахуванням віку дітей, їхніх інтересів, ігрових уподобань, визначає і застосовує прийоми залучення до гри, зацікавлення нею дітей, пояснення ходу, правил гри та дій учасників, розподілу ролей та ігрової атрибутики, спрямування та коригування ігрових дій вихованців та їхніх стосунків у процесі гри та оцінювання індивідуальних досягнень дітей, відмічає позитивні або негативні прояви у їхніх взаєминах, поведінці.

Організоване проведення будь-якої гри потребує ретельної

попередньої, підготовчої освітньої роботи з дітьми з метою створення

у дітей необхідного й достатнього запасу уявлень про світи природи,

культури, людей і власного “Я”, вироблення навичок компетентної поведінки. За цієї умови діти швидше зрозуміють зміст гри та поради педагога, оскільки будуть уже внутрішньо готові до прояву своєї компетентності через гру. Тому в календарних планах освітньої роботи з дітьми різного віку має відображатися чітка система підготовки до ігрової діяльності як організованої, так і самостійної:спостереження, екскурсії, розглядання творів образотворчого мистецтва, читання художньої літератури, перегляд діа-, мульт-, кінофільмів,

прослуховування аудіозаписів, бесіди і розповіді вихователя у повсякденному житті, заняття різного змістового спрямування, систематична участь дітей у різних організованих вихователем формах роботи і видах діяльності. [12]