9. Контроль та оцінка досягнень дитини 3-го року життя

Методична робота в дошкільному навчальному закладі має ґрунтуватися на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням професійної та особистої зрілості педагогів і конкретного аналізу та інтерпретації (пояснення, витлумачення) результатів освітньої діяльності.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» зазначає, що наявність у дитини певного віку знань і вмінь не є вичерпним показником її індивідуальних можливостей ступеня розвитку та віку. Критерії оцінки компетентності дошкільника мають бути не стільки кількісними (виконав, зробив, відтворив тощо), скільки якісними (як саме виконав – самостійно, старанно, творчо чи з допомогою дорослого, похапцем).

Показниками ефективності педагогічної діяльності є конструктивність, послідовність, гнучкість, виваженість, позитивна емоційна забарвленість та орієнтація на норму як індивідуальну систему вимог і оцінок. Аналізуючи педагогічну діяльність (за Н.В.Кузьміною) виділяють 5 структурних складових:

1. суб’єкт педагогічного впливу,

2. об’єкт педагогічного впливу,

3. предмет їх спільної діяльності,

4. мета навчання,

5. засоби педагогічної комунікації.

Педагогічна діяльність є спільною, а не індивідуальною, бо є 2 активні сторони: педагог – дитина. Педагогічна діяльність є спільною і в другому розумінні. Практично завжди вона є «ансамблевою». Дитина одночасно взаємодіє не з одним вихователем, а з групою дорослих. Коли діяльність педагогів виявляється спільною, узгодженою, «ансамблевою», тоді їх педагогічна активність виявляється ефективною, вона розвиває особистість дитини. Вищим критерієм узгодженості вбачається не просто взаємодія педагогів між собою, а й їх взаємосприяння, взаємодопомога, направлена на досягнення кінцевої мети – на досягнення методично досконалого процесу, повноцінний розвиток, навчання, виховання особистості дитини.

10. Сучасні вимоги планування навчально-виховної роботи в групах дітей

1.                Навчання дітей здійснювати як в повсякденному спілкуванні педагога і дітей, так і в процесі керівництва різними видами дитячої діяльності і на спеціально організованих заняттях згідно розкладу(вказувати тип, вид заняття, програмові завдання, матеріал).

2.                В першу половину дня варто проводити не більше 2-х занять тривалістю не більше 30 хвилин.

3.                У зв'язку з ускладненням змісту дошкільної освіти, її модернізацією заняття з будь-якого розділу програми можна проводити тематичними циклами, інтегруючи і комбінуючи їх відповідно до теми НВБ. Лише після різнобічного вивчення однієї теми можна переходити до розгляду іншої та її планування. За умов, якщо вихователі ведуть заняття блоками (тематичними циклами), розклад занять може бути гнучким. Тематику таких циклів можна черпати з "Витоків мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку" А.Богуш, зокрема з розділу "Словникова робота", та чинної програми  з її відповідними розділами.

4.                Якщо більшість дітей не засвоїла нового навчального матеріалу після пропонованого циклу занять, потрібно провести роботу у цьому напрямі на наступних заняттях чи використати інші аналогічні види діяльності та ігри.

5.                З кожного розділу програми згідно розкладу достатньо передбачати по одному заняттю на тиждень. Планувати на одному занятті таку кількість програмових завдань, з якими діти могли б бездоганно справитися до наступного спеціально організованого заняття, якому передує клопітка індивідуальна робота із засвоєння матеріалу попередньої теми.

6.                Щоденно варто планувати індивідуальну роботу з мовленнєвого спілкування (2 рази на тиждень з кожною дитиною) та за потребою (з використанням дидактичних ігор) - з інших розділів програми.

7.                Якщо дитина випереджає своїх ровесників, виконала програму своєї вікової групи, з нею варто займатися за програмою ІІ молодшої групи або за іншою індивідуальною програмою, якій дана експертна оцінка вищестоящою установою.

8.                Заняття в ранньому віці проводяться лише  по підгрупах. Першою на заняття запрошується молодша підгрупа. Для старшої підгрупи в календарному плані завжди варто передбачати ускладнення до занять. Старша підгрупа займається під наглядом помічника вихователя (няні-санітарки).

9.                Форма проведення заняття має бути виключно  ігровою. Слід пам'ятати: не можна дитині дозволяти довго сидіти на одному місці в одному положенні, навіть якщо їй це дуже подобається. Необхідно змінювати види діяльності. А тому, плануючи заняття і його етапи, необхідно обов'язково враховувати дану вимогу.

10.           Заняття з фізкультури та музики можна проводити разом з усіма дітьми, надаючи питомої ваги індивідуальній роботі з ними.

11.           Раціональніше і ефективніше потрібно використовувати можливості прогулянок для всебічного і гармонійного розвитку малюків: стимулювання їх розумових операцій; розвитку активного мовлення; збагачення чуттєвого досвіду; розвитку спостережливості, уваги, пам'яті, просторової орієнтації; удосконалення різноманітних рухів тощо. Тому, організовуючи першу прогулянку, слід ретельніше планувати її  обов'язкові структурні компоненти:

-                 різноманітні спостереження у довкіллі (їх тривалість - 7-1О хв.);

-                  дидактичні завдання з різних розділів (їх тривалість - 3-4хв, повторюваність - кілька разів протягом однієї прогулянки);

-                  трудові дії самих дітей (до 10-20 хв.);

-                  рухливі ігри та рухові вправи (3-4 гри різної рухливості, повторюваність гри - 4-5 разів).

Під час вечірньої прогулянки вихователь додатково зайнятий зустріччю з батьками, тому спеціально планувати організоване спостереження і трудові дії дітей не варто. На прогулянках потрібно ефективніше використовувати час для індивідуальної роботи з окремими дітьми, планувати індивідуальні заняття з різних розділів програми.[4]

Активніше планувати на прогулянці свята та розваги (театри, народні ігри, хороводи, зустрічі з казковими героями тощо), дослідницько-пошукову діяльність.

12.           В режимі дня знаходити час для планування індивідуальних ігор-занять на вирішення завдань логіко-математичного змісту, а також включати окремі завдання з формування елементарних логіко-математичних понять у дітей до інтегрованих  і  комбінованих занять (сенсорики, конструювання, мовленнєвого спілкування, образотворчої діяльності тощо), забезпечуючи багаторазову повторюваність ігор-занять у різних варіантах (змінити іграшки, посібники, місце проведення, мету, матеріал).

13.           Максимально планувати роботу з ознайомлення малюків з дитячим фольклором (кожна гра-забавлянка має тривати 2-3 хвилини). З дітьми розучувати невеликі утішки, забавлянки, авторські вірші, що є не спеціально організованою діяльністю на занятті, а літературним супроводом щоденного буття дитини, бесід, спостережень, побутових процедур (купання, годування, одягання, вкладання спати, пробудження тощо). Багаторазове повторення вірша призводить до його мимовільного запам'ятовування дитиною. Малі фольклорні жанри потрібно записувати у плані.

14.           Планувати більше ігор-занять з читання дітям художньої літератури (це їх досить розвиває), активніше використовуючи театр (1-2 рази на місяць). Щоденно планувати читання знайомої казки(протягом З-5хв). Читання нових казок та оповідок планувати 2-3 рази на місяць.

15.           До кожної гри-заняття, виду діяльності дітей (гри, праці, спостереження, слухання, образотворення) обов'язковою є мотивація, яку слід продумувати і планувати заздалегідь.

16.           При плануванні спеціально організованих ігор-занять можна використовувати такий варіант організації навчання дітей: поки вихователь займається з молодшою підгрупою, старші граються і готуються до заняття під наглядом помічника вихователя (няні-санітарки); потім вихователь працює зі старшою підгрупою, а молодші граються і допомагають помічнику вихователя підготувати матеріал до наступного заняття. Педагог знову займається з малятами, залишаючи старших під наглядом помічника; потім малята збираються на прогулянку з помічником, а вихователь проводить друге заняття зі старшою підгрупою. Після заняття педагог виходить з молодшою підгрупою на прогулянку, а старша підгрупа під наглядом помічника починає одягатися. Однак, організація навчання дітей за підгрупами може бути ефективною лише за умови активної участі в ньому помічника вихователя і чіткого розподілу обов'язків між помічником і педагогом. Вихователь повинен щоразу продумувати і планувати етапи цієї співпраці, готувати необхідний для кожного заняття добір дидактичного матеріалу.[22]

17.           З усією групою можна планувати такі заняття (фронтальні, групові - до 15 дітей):

-                     розгляд картини і розповідь за нею;

-                     читання деяких художніх творів і бесіда за ними;

-                     розповідання казок;

-                     дидактичні ігри з іграшками та предметами;

-                     перегляд діафільму;

-                     екскурсії-огляди;

-                     спостереження;

-                     показ театрів (різних видів).

18.           Один раз на квартал доцільно планувати екскурсії в природу, з метою спостереження за її змінами у різні пори року (зазначати об'єкт, мету, матеріал, основні запитання до дітей);

19.           Не менше 3-х разів на тиждень слід планувати індивідуально­диференційовану роботу з фізичного розвитку дітей.

20.           Планувати різновиди ігрової діяльності:

-                     рухливі ігри (7-8 щоденно, включаючи ігри на прогулянках);

-                     дидактичні ігри (до 19-20 на тиждень)

-                     настільно-друковані ігри (щоденно);

-                     народні ігри (2-3 на тиждень);

-                     будівельні ігри (щоденно);

-                     ігри з піском і водою (2-3 рази на тиждень в ігровому куточку);

-                     сюжетно-відображувальні ігри (не менше 2 разів на тиждень).

Плануючи різноманітні ігри, слід занотовувати у календарному плані назву, мету, матеріал та обладнання.

21.           Широко планувати сюжетні фізкультурні та музичні заняття, на яких закріплювати пізнавальні знання дітей, отримані на попередніх заняттях.

       22.  При плануванні усіх видів занять з розвитку мовлення з дітьми раннього віку слід враховувати те, що розвиток активного мовлення кожної дитини - першочергове завдання вихователя. А тому не варто зловживати надмірною кількістю запитань, щоб не затягувати заняття та не перевтомлювати дітей. Виходити слід з того, що одне загальне запитання і одна хорова відповідь дітей має обов'язково сполучатися з 3-4 індивідуальними (це значно підвищує насиченість заняття, допомагає залучити до роботи всіх дітей, з'ясувати, хто з них не засвоїв матеріал, з ким варто планувати індивідуальну роботу). [21]

         Варто застерегти педагогів від шаблонного планування, під час якого копіюються минулорічні плани, готові методичні розробки з друкованих посібників, конспекти занять без урахування особливостей своєї групи, можливостей предметно-розвивального середовища, творчого потенціалу вихователя, індивідуальних можливостей дитини тощо. Календарно-перспективне планування освітнього процесу, найперше, має бути раціональним, об'єктивним, диференційованим та індивідуальним.

         Вихователь повинен бути гнучким у реалізації запланованого і орієнтуватись не тільки на те, що записав, а й на реальне життя дітей в конкретний час, їх інтереси, бажання, настрій. Однак, реалізація плану не повинна залежати від поганого настрою самого вихователя.