- •Тема 2. Водний режим рослин Заняття 3. Робота 9. Визначення осмотичного потенціалу клітинного соку
- •Ступінь дисоціації для розчинів kno3
- •Хід роботи
- •Приготування дослідних розчинів kno3 з 1 м розчину
- •Контрольні питання
- •Робота 10. Рефрактометричний метод визначення сисної сили рослинних об'єктів
- •Контрольні питання
- •Робота 11. Визначення сисної сили клітин спрощеним методом смужок. Залежність сисної сили від ступеня насичення клітин водою
- •Хід роботи
- •Результати досліду
- •Ізотонічний коефіцієнт для розчинів NaСl
- •Результати досліду
- •Контрольні питання
- •Заняття 4. Робота 12. Визначення вільної та зв'язаної води ваговим методом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Робота 13. Визначення інтенсивності транспірації й відносної транспірації ваговим методом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Заняття 5.Робота 14. Визначення числа продихів на одиницю площі листа та спостереження за рухом продихів під мікроскопом
- •Хід роботи
- •2. Спостереження за рухом продихів
- •Контрольні питання
- •Робота 22. Спостереження за рухом продихів під мікроскопом
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання
Приготування дослідних розчинів kno3 з 1 м розчину
Найменування й концентрація вихідного розчину, М |
Концентрація дослідного розчину, М |
Об´єм дослідного розчину, мл |
Кількість вихідного розчину, мл |
Кількість дистильованої води, мл |
KNO3 1М |
0,8 |
10 |
8 |
2 |
|
0,7 |
10 |
7 |
3 |
|
0,6 |
10 |
6 |
4 |
|
0,5 |
10 |
5 |
5 |
|
0,4 |
10 |
4 |
6 |
|
0,3 |
10 |
3 |
7 |
|
0,2 |
10 |
2 |
8 |
|
0,1 |
10 |
1 |
9 |
Розчини ретельно перемішати, пробірки закрити кришками щоб уникнути випаровування, написати концентрацію розчину на кожній пробірці.
Приготувати 10-15 зрізів епідермісу нижньої луски синьої цибулини приблизно 25 мм2 за площею й товщиною в 2-3 шари клітин. При цьому слід пам'ятати, що різні луски цибулини фізіологічно неоднакові: внутрішні – наймолодші, зовнішні – найстаріші.
Для досліду необхідно брати шматочки тканини з однієї луски цибулини й краще із середньої зони. Зрізи помістити в холодну кип'ячену або дистильовану воду у склянку, користуючись препарувальною голкою. При цьому видаляється сік, що виділяється з ушкоджених клітин, і досягається однаковий стан усіх клітинних зрізів. Під мікроскопом у краплі води на предметному склі переглянути зрізи, вибрати яскраво виражені клітини, що містять антоціан.
У приготовлені розчини, починаючи із самого концентрованого, через кожні 5 хв покласти по 2-3 зрізи.
Через 20-30 хв розглянути зрізи під мікроскопом у краплі того ж розчину, у якому перебував зріз. Розглядають зрізи в такому ж порядку, у якому їх занурювали в розчин: через 5 хв, починаючи зі зрізів з розчину найвищої концентрації. Предметні й покривні скельця, пензлики, скляні палички, якими наносять краплі розчину, після кожного перегляду ретельно вимити й добре витерти.
Розглядаючи зрізи під мікроскопом, необхідно виділити кутковий плазмоліз, визначити концентрацію розчину, який його викликав.
Завдання
1. Розрахувати концентрацію ізотонічного розчину стосовно клітинного соку; результати дослідження записати за формою
Концентрація дослідного розчину, моль / л |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
Час занурення зрізів у розчин, хв |
1415 |
1418 |
1421 |
1424 |
1427 |
1420 |
1423 |
1421 |
Час спостереження, хв. |
1417 |
1420 |
1425 |
1435 |
1430 |
1445 |
1450 |
1450 |
Ступінь (форма) плазмолізу |
опуклий |
угнутий |
угнутий |
угнутий |
|
|
|
|
Рисунок клітини
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. При заповненні рядка “Ступінь плазмолізу” потрібно написати ту форму, яка характерна для більшості клітин. Рисунок нижнього рядка схематично повинен відбивати одну із клітин зі специфічною формою плазмолізу.
2. Розрахувати осмотичний потенціал клітинного соку. Зробити висновок про залежність між концентрацією зовнішнього розчину й ступенем плазмолізу клітин.
Завдання:
1. Замалювати форми плазмолізу.
1.Оформити роботу та зробити висновки.
3. Відповісти на контроль питання.
