- •Тема 2. Водний режим рослин Заняття 3. Робота 9. Визначення осмотичного потенціалу клітинного соку
- •Ступінь дисоціації для розчинів kno3
- •Хід роботи
- •Приготування дослідних розчинів kno3 з 1 м розчину
- •Контрольні питання
- •Робота 10. Рефрактометричний метод визначення сисної сили рослинних об'єктів
- •Контрольні питання
- •Робота 11. Визначення сисної сили клітин спрощеним методом смужок. Залежність сисної сили від ступеня насичення клітин водою
- •Хід роботи
- •Результати досліду
- •Ізотонічний коефіцієнт для розчинів NaСl
- •Результати досліду
- •Контрольні питання
- •Заняття 4. Робота 12. Визначення вільної та зв'язаної води ваговим методом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Робота 13. Визначення інтенсивності транспірації й відносної транспірації ваговим методом
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Заняття 5.Робота 14. Визначення числа продихів на одиницю площі листа та спостереження за рухом продихів під мікроскопом
- •Хід роботи
- •2. Спостереження за рухом продихів
- •Контрольні питання
- •Робота 22. Спостереження за рухом продихів під мікроскопом
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання
Контрольні питання
1. У чому полягає принцип методу смужок визначення сисної сили клітин?
2. Для яких рослинних об'єктів придатний цей метод?
3. Чому необхідно видаляти сік, що з´являється при розрізанні рослинної тканини, сисну силу якого визначають?
4. Чому дорівнює сисна сила дослідженого рослинного об'єкта, визначеного даним методом?
5. Як визначаються значення осмотичного тиску клітин при різному ступені їх насичення водою?
6. Як змінюються Р, Т, S залежно від насичення клітин водою?
Заняття 4. Робота 12. Визначення вільної та зв'язаної води ваговим методом
Основні відомості. При зануренні рослинної тканини в міцний розчин сахарози частина води із тканини переходить у розчин і зменшує його концентрацію. Знаючи вихідний об´єм розчину, початкову й кінцеву концентрацію, знаходять кількість води, віднятої розчином із тканин. За різницею між водою загальною й тією, що вийшла у розчин розраховують вміст води, що є зв'язаною. Концентрацію сахарози в розчині визначають рефрактометрично.
Для роботи необхідні розчини сахарози 30 і 60 % концентрації.
Матеріали й обладнання: листки різних рослин, коренеплоди, рефрактометр, конічні колби на 100 мл, скляні бюкси, аналітичні терези.
Реактиви: 30 і 60 % розчин сахарози.
Хід роботи
За допомогою рефрактометра визначають показник переломлення обох розчинів і визначають їх концентрацію (таблиця 7).
У зважені на аналітичних терезах бюкси наливають по 2 мл кожного розчину (двох-, трикратна повторність) і знову зважують. З листків висікають свердлом (6-10 мм) диски (без великих жилок). У кожний бюкс вміщують 0,4-0,5 г дисків рослин і знову зважують. Одночасно беруть наважку дисків для визначення загального вмісту води в тканинах, висушують при температурі 105 °С до постійної ваги.
Розчин сахарози з дисками періодично збовтують, щоб диски були повністю занурені в розчин. Через 2-3 год беруть із кожного бюкса краплю розчину й визначають показник переломлення й концентрацію. Розраховують кількість води, відданої тканинами в 1 і 2 розчинах сахарози. За різницею між вмістом води загальної та вільної знаходять таку її кількість, яка зв'язана з певною силою.
Кількість загальної, вільної й зв'язаної води обчислюють із розрахунками у відсотках на сиру вагу рослинного матеріалу. Крім цього, кількість вільної й зв'язаної води розраховують у відсотках від загального вмісту води.
Приклад розрахунків:
об'єкт – листи примули (диски 0,7 мм);
бюкс + розчин сахарози + наважка |
– 15,1200 г; |
бюкс + розчин сахарози |
– 14,7200 г; |
Бюкс |
– 12,1000 г; |
Наважка |
– 0,4000 г; |
Наважка сахарози |
– 2,6200 г. |
Таблиця 7
Зміна концентрації сахарози після занурення в неї тканин
Номер бюкса |
Наважка тканини, г |
Час визначення |
Розчин сахарози |
Кількість сахарози, г |
||
вага, г |
показник перелом-лення |
відсоток |
||||
1 |
0,4000 |
до занурення |
2,6200 |
1,4429 |
60,5 |
1,5851 |
|
|
після занурення |
2,8305 |
1,4329 |
56,0 |
1,5851 |
Кількість сахарози в бюксі до й після занурення тканини однаково, воно дорівнює:
у 100 г розчину – 60,5 г сахарози
у 2,62 г – Х г
г сахарози
Після перебування в розчині рослинної тканини концентрація його стала 56 %. Отже, частина води з рослинної тканини перейшла в розчин, збільшивши його вагу.
Розраховують кінцеву вагу розчину в бюксі:
Різниця між вагою розчину після встановлення рівноваги й вихідним дорівнює 0,2105 г.
Вільна вода у відсотках від сирої ваги становить
%
Якщо при визначенні вологості матеріалу знайдено, що вміст загальної води дорівнює 81,2 % від сирої й 43,2 % від сухої ваги, то можна рахувати відносні величини різних форм води в тканинах. Отримані дані зведені в таблицю 8.
Таблиця 8
Вміст різних форм води
Вміст води, г |
Кількість води, г |
У відсотках від ваги |
Сила утримання води, атм |
|
сирого рослинного матеріалу |
сухого рослинного матеріалу |
|||
Загальна |
0,3260 |
81,2 |
43,2 |
– |
Вільна |
0,2105 |
52,6 |
29,3 |
– |
Зв'язана |
0,1155 |
28,8 |
13,9 |
123 |
Якщо хочуть отримати більш докладну характеристику тканин по вмісту води, зв'язаною з різною силою, то застосовують розчини сахарози різної концентр
Вихідні данні для роботи.
об'єкт – листя герані (диски діаметром 0,7 мм);
бюкс + розчин сахарози + наважка |
– 16,230 г; |
бюкс + розчин сахарози |
– 15,830 г; |
Бюкс |
– 13,100 г; |
Наважка |
– 0,400 г; |
Наважка сахарози |
– 2,730 г. |
Таблиця 7
Зміна концентрації сахарози після занурення в неї тканин
Номер бюкса |
Наважка тканини, г |
Час визначення |
Розчин сахарози |
Кількість сахарози, г |
||
вага, г |
показник перелом-лення |
відсоток |
||||
1 |
0,4000 |
до занурення |
2,730 |
1,4327 |
30,6 |
|
|
|
після занурення |
2,830 |
1,4230 |
29,0 |
|
2 |
0,4000 |
до занурення |
2,52 |
1,4440 |
30,6 |
|
|
|
після занурення |
2,70
|
1,4350
|
28,5
|
|
3 |
0,4000 |
до занурення |
2,53 |
1,4380 |
30,6 |
|
|
|
після занурення |
2,70
|
1,4245
|
28,5
|
|
4 |
0,4000 |
до занурення |
2,63 |
1,4345 |
60,5 |
|
|
|
після занурення |
2,84
|
1,4242
|
56
|
|
5 |
0,4000 |
до занурення |
2,81 |
1,4483 |
60,5 |
|
|
|
після занурення |
3,06 |
1,4361 |
55,5
|
|
6 |
0,4000 |
до занурення |
2,67 |
1,4329 |
60,5 |
|
|
|
після занурення |
2,93
|
1,4255
|
55,5
|
|
Таблиця 8
Вміст різних форм води
Вміст води, г |
Кількість води, г |
У відсотках від ваги |
|
сирого рослинного матеріалу |
сухого рослинного матеріалу |
||
Загальна |
0,3255 |
|
|
Вільна |
|
|
|
Зв'язана |
|
|
|
Завдання
1. Ознайомитися з рефрактометром: будова, призначення, застосування.
2. Заповнити таблицю 7;8, використовуючи готові данні розрахувати:
кількість сахарози (г);
кількість загальної;
вільної;
зв’язаної води.
3. Зробити висновки про вміст вільної та зв'язаної води в досліджуваній рослині.
