Контрольні питання

1. У чому полягає принцип рефрактометричного методу визначення сисної сили?

2. Дайте визначення понять осмотичний, тургорний тиск, сисна сила.

3. Чим зумовлюється пересування води з розчину в занурені в нього клітини й навпаки, а також з однієї клітини в іншу при їх контакті?

Робота 11. Визначення сисної сили клітин спрощеним методом смужок. Залежність сисної сили від ступеня насичення клітин водою

Основні відомості. Надходження води в клітину визначається її сисною силою (S), яка залежить від ступеня насичення клітини водою. У стані повного зів’янення (або плазмолізу, що починається) тургорний тиск відсутній і сисна сила клітини дорівнює його осмотичному тиску (Т = 0; S = Р). Під час занурення клітини у воду тургорний тиск досягає максимального значення, а сисна сила падає до нуля (Т = Р; S = 0).

Клітини наземних рослин, як правило, не бувають насичені водою, у таких клітин Т<Р, а S = Р–Т.

Визначення сисної сили клітин спрощеним методом здійснюється шляхом добору рівноважного (ізотонічного) розчину, в якому немає ні втрат, ні поглинання води клітинами. Однак даний метод заснований на зміні не концентрації розчинів, а розмірів шматків, вирізаних з досліджуваних органів рослин і занурених у розчин відомої концентрації: при зануренні шматка тканини в розчин, S якого більше клітини, розчин віднімає воду від клітин і їх розміри зменшуються. Якщо S клітин, більше S розчину, то клітини всмоктують воду й збільшуються в об´ємі. При рівності S клітин і розчину розміри клітин не змінюються.

Метод придатний для визначення сисної сили тільки великих паренхіматозних органів зі слабко розвиненими механічними тканинами (бульб, коренеплодів). Достоїнство цього методу – простота й можливість безпосередньо спостерігати за змінами тургору залежно від ступеня насичення клітин водою.

Матеріали й обладнання: велика бульба картоплі, коренеплоди буряка, моркви, бюретки на 25 або 50 мл з лійками (або піпетки по 5 і 10 мл), тарілка, ніж великий, скальпелі, пінцети, чашки Петрі, предметні скельця, фільтрувальний папір, маркер, термометр кімнатний.

Реактиви: 1 М розчин NaСl, дистильована вода в кількох ємностях.

Хід роботи

Приготувати по 20 мл розчинів NaСl концентрації (моль/л): 0,1; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 змішуючи в чашках відповідні кількості 1 М розчину хлористого натрію й води. В одну чашку налити чисту воду. Вирізати з картопляної бульби великим ножем плоскопаралельну пластинку товщиною 3-4 мм, покласти пластинку на тарілку, користуючись предметним склом, вирізати із пластинки прямокутник шириною 20-30 мм і довжиною 40-70 мм (чім довше, тим краще). Розрізати прямокутник уздовж на 7 однакових смужок шириною 2-3 мм, виміряти їх довжину з точністю до 0,5 мм і занурити одну смужку у воду, а інші – у приготовлені розчини, стежачи за тим, щоб занурення було повним. Готувати й вимірювати смужки потрібно швидко, не допускаючи підвядання матеріалу. Тарілка, на якій розрізають бульбу, скло й скальпель повинні бути сухими. Сік, що виникає під час розрізання, видаляють фільтрувальним папером.

Через 20-30 хв пінцетом витягти смужки з розчинів, промокнути фільтрувальним папером і повторно виміряти їх довжину. Записати результати в таблицю 4.

Таблиця 4