Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гінекологія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

При вторинній аменореї:

Перший етап. Оскільки відомо, що однією з найбільш частих причин пору­шення менструального циклу є гіпернролактинемія, а також прихована первинна недостатність функції щитовидної залози, на першому етапі виконуються:

  • оглядова рентгенографія черепа і рентгенографія турецького сідла;

  • визначення рівня пролактину у сироватці крові;

  • визначення рівня тиреотропного гормону у сироватці крові. Виявлення гіперпролактинемії або прихованого гіпотиреозу означає, що

діагностичний пошук закінчений вже на першому етані, тобто причина аменореї виявлена.

Якщо перелічені дослідження першого етапу не призводять до виявлення причини порушень функціонування репродуктивної системи, необхідно проводити пробу з гестагенами.

За результатами проби з гестагенами хворих можна розподілити на дві клінічні групи: з позитивним та негативним результатами проби.

Другий етап. При негативному результаті проби з гестагенами застосовують пробу з естрогенами і гестагенами.

У хворих з негативною пробою діагностичний пошук закінчений на друтому етапі. Подальше обстеження повинно бути спрямоване на постановку нозологіч­ного діагнозу (синдром Ашермана?, туберкульозне ураження ендометрія?).

Для дообстеження хворих з позитивною пробою з естрогенами та гестагенами запланований третій етап діагностичного пошуку.

Для вирішення питання про те, яка із ланок ланцюга яєчники—гіпофіз неспроможна, аналізують вміст гонадотропінів у периферійній крові. Залежно від вмісту гонадотропінів аменорею можна класифікувати як гіпергонадо-тропну, нормогонадотропну та гіпогонадотропну.

Підвищений вміст гонадотропінів (ЛГ і ФСГ) є ознакою зниженої функції яєчників, тобто гонадної форми аменореї.

Нормальний рівень гонадотропінів у хворих з позитивною пробою з естрогенами та гестагенами відмічається рідко.

Гіпогонадотропна аменорея — центрального генезу. Надто низькі концентрації гонадотропінів визначаються тільки у жінок з великими новоутвореннями гіпоталамо-гіпофізарної ділянки, тяжкою формою хвороби Симмондса, Шихана і нервовою анорексією, у решті спостережень не такий виражений дефіцит гонадотропінів.

Четвертий етап. Завданням четвертого етапу є диференційний діагноз гіпофізарної і гіпоталамічної аменореї. Ставиться проба з люліберином. Проба полягає в тому, що внутрішньовенно вводиться 100 мкг синтетичного аналогу гонадоліберину і визначається вміст у сироватці венозної крові ЛГ через 15, 30, 60 і 120 хвилин. При позитивній пробі до 60 хвилин визначають підвищення вмісту ЛГ до овуляторних цифр (у 5 та більше разів), що вказує на збереження спроможності гонадотрофів відповідати на стимуляцію гонадоліберином, тобто на гіпоталамічний генез аменореї.

Задачі для контролю початкового рівня знань

№ 1. До гінеколога вперше звернулася дівчина 18 років зі скаргами на відсутність менструацій.

При об'єктивному дослідженні звертає на себе увагу зріст — 142 см, крилоподібна шия, короткі плюсневі кістки, низько розташовані вуха, бочкоподібна грудна клітина, сколіоз. При гінекологічному дослідженні: зовнішні статеві органи сформовані за жіночим типом, але малі статеві губи розвинуті недостатньо, оволосіння лобку незначне. При ректально-брюшно-черевостінному дослідженні пальпується маленька матка. Придатки не визначаються.

а) який попередній діагноз?

б) які методи дослідження необхідні для підтвердження діагнозу?

в) до якої форми порушень репродуктивної функції відноситься така патологія?

№ 2. До лікаря жіночої консультації звернулася дівчина 16 років зі скаргами на відсутність менструальної функції. Статура — жіночого типу, вторинні статеві ознаки розвинуті правильно. Статевим життям не живе.

а) чи є відсутність менструації у такому віці патологією?

б) чи треба обстежити таку дівчину з метою встановлення діагнозу?

№ 3. У жінки 26 років відсутня менструація. З анамнезу: 6 місяців тому — фізіологічні пологи. Дитина на грудному вигодовуванні. Гінекологічний анамнез: менструації з 12 років, регулярні, через 28 днів, по 5—6 днів, безболісні, помірні. Вагітності — 1, закінчилася фізіологічними пологами. Операцій не було.

а) ваш попередній висновок?

б) чи є відсутність менструації у даному випадку патологією?

в) поясніть механізм припинення менструації у даної хворої.

Ситуаційні задачі для оцінки остаточного рівня знань

№ 1. Хвора К., 17 років, звернулася зі скаргами на відсутність менструації протягом 3 років. З анамнезу: менструації з 12,5 років. Послідовність розвитку вторинних статевих ознак не порушувалася. До 14 років менструації були регулярними, через 28 днів, по 4—5 днів, помірно болючими, не рясними. З 14,5 років хвора почала обмежувати себе в їжі, тому що вважала свою вагу надмірною. До 15 років втратила 12 кг ваги, менструації припинилися. Самопочуття залишалося задовільним: їла дуже мало, пояснюючи це огидою до їжі. Періодично приймала проносні засоби. Статевим життям не живе. Об'єктивно: зріст 167 см, вага 43 кг. Шкіра бліда, з сіруватим відтінком, лущиться на ліктях і долонях. Молочні залози в'ялі. При гінекологічному обстеженні зовнішні статеві органи гіпотрофічні, слизова оболонка вульви бліда, суха.

При ректально-черевостінному обстеженні матка гіпопластична, рухома, безболісна, придатки не пальпуються.

При УЗД (трансабдомінальним датчиком): матка 30x30x21 мм, ендометрій лінійний. Об'м яєчників: правого — 4, лівого — 3,3 см ( в нормі об'єм яєчників у репродуктивному віці — 5,7+0,4 см3). Фолікулярний апарат виражений слабко.

Діагноз. План лікування.

№ 2. Хвора М., 18 років, поступила у гінекологічне відділення зі скаргами на відсутність менструацій протягом одного року. З анамнезу: перша менструація з 14 років, встановилася через 8 місяців по 2—3 дні, через 30 днів, кількість втраченої крові незначна.

Остання менструація була рік тому, перед іспитами у 10 класі. Два місяці тому хвора вийшла заміж. Сексуальне життя без особливостей. При огляді: хвора зниженої вгодованості, молочні залози розвинені слабо, волосистість на лобку, у підпахвових ділянках виражена слабо. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Аналіз крові: помірна гіпохромна анемія, інші показники крові й сечі без змін. При вагінальному дослідженні: шийка матки конічна, чиста, вічко точкове. Тіло матки у нормальному положенні, не збільшене, щільне, безболісне, рухоме. Придатки з обох боків не визначаються. Виділення світлі, скудні. Складіть план обстеження, встановіть діагноз і призначте лікування

№ 3. Хвора П., 36 років, звернулася зі скаргами на відсутність менструації протягом 1,5 років. До лікаря звертається вперше. З анамнезу: менархе з 14 років, менструації встановилися у 18 років, по 3—5 днів, через 28 днів, помірні, безболісні. Статеве життя з 24 років. Завагітніла через 3 роки після заміжжя, вагітність ускладнилася загрозою переривання у II половині. Пологи без ускладнень, термінові. Маса дитини 3100, зріст 50 см, лактація 6 місяців. Менструації після пологів відновилися через 8 місяців. З 33 років відмічає скудні менструації і затримки до 45 днів. У 34 роки менструації припинилися. Гінекологічні захворювання заперечує. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. При гінекологічному дослідженні: сухі слизові оболонки вульви та піхви, симптом натягування цервікального слизу — 0 — 1 см. Шийка матки циліндрична, чиста. Тіло матки у нормальному положенні, гіпопластичне, безболісне, рухоме. Придатки з обох боків не визначаються. Діагноз. План обстеження і лікування.

№ 4. Хвора К., 22 років, звернулася зі скаргами на вторинну аменорею протягом 8 місяців. З анамнезу: менархе у 12,5 років. До 18 років менструації відносно регулярні, через 26—28 днів по 3—5 дні. З 18 років інтервали між менструаціями збільшилися, з 20 років розвинулася аменорея. Статеве життя з 18 років без контрацепції. Вагітностей не було. Гінекологічні захворювання заперечує. Соматично не обтяжена. Спадковість: у старшої сестри та матері порушень менструальної і репродуктивної функцій не було. Об'єктивно: зріст 172 см, вага 60 кг. Статура, оволосіння — жіночого типу. Молочні залози розвинені правильно, виділення із сосків — при надавлюванні краплі молока. При гінекологічному дослідженні відмічається помірна гіпоплазія матки. При гормональному дослідженні визначено: рівень пролактину у 2 рази перевищує норму; ЛГ, ФСГ, ТТГ — у межах норми. При комп'ютерній томографії у ділянці турецького сідла — об'ємне утворення діаметром 4 мм. Діагноз. План лікування.

ДИСФУНКЦЮНАЛЬНІ МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]