- •Нічик Олена Володимирівна
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Cучасні наукові уявлення про професійний психофізіологічний відбір військових спеціалістів
- •Психофізіологічний супровід військово-професійної діяльності
- •1.3. Психологічні особливості військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Розділ 2 методи дослідження психофізіологічних властивостей співробітників особистої охорони
- •2.1. Обґрунтування вибору методик
- •2.3. Методики дослідження нейродинамічних властивостей
- •2.2. Методи психологічного аналізу діяльності
- •2.4. Методики дослідження когнітивної сфери
- •2.5. Методики вивчення особистісних характеристик
- •Наведемо короткі характеристики первинних та вторинних факторів.
- •Контрольні шкали використовуються для оцінки достовірності результатів: при перевищенні по будь-якій з них значення більше 5 балів, дані вважаються недостовірними.
- •2.6. Методики дослідження психофізіологічного стану та професійної
- •Репрезентація психологічних тенденцій в основних кольорах (за м.Люшером)
- •Статево-вікові і соціальні характеристики груп досліджуваних
- •Особливості нейродинамічних властивостей співробітників особистої охорони
- •Показники нейродинамічних властивостей
- •Порівняння показників нейродинамічних властивостей досліджуваних
- •Порівняння фрнп у досліджуваних з різною професійною спеціалізацією:
- •Порівняння показників нейродинамічних властивостей досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Кореляційні зв’язки показників нейродинамічних властивостей
- •3.2. Особливості когнітивної сфери співробітників особистої охорони
- •Порівняння показників когнітивних функцій у досліджуваних різних
- •Порівняння показників когнітивних функцій у досліджуваних з різною
- •Особистісні особливості співробітників особистої охорони
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Індивідуальні стратегії подолання стресу досліджуваних групи а
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних групи а з різною
- •Кореляційні зв’язки особистісних характеристик з успішністю
- •Моніторинг психофізіологічного стану та соціально-психологічні якості співробітників особистої охорони
- •Самооцінка окремих параметрів психофізіологічного стану досліджуваними різних професійних груп
- •Порівняння показників оцінки психофізіологічного стану досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Оцінка робочого навантаження досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка стосунків з колегами досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка частоти занять фізичною культурою і спортом досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка досліджуваними різних професійних груп інтенсивності паління
- •Вираженість соціальної фрустрованості досліджуваних різних професійних груп
- •Порівняння психофізіологічних показників у досліджуваних групи а
- •Показники емоційного стану за даними скринінгу емоційних станів
- •Вираженість гіпоманіакального стану за скринінгом емоційного стану у досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Факторна структура психофізіологічних властивостей співробітників особистої охорони
- •Факторна структура психофізіологічних властивостей
- •Порівняння факторних структур у досліджуваних групи а
- •Прогнозування професійної ефективності співробітників особистої охорони
- •Найбільш інформативні показники для визначення професійної успішності співробітників особистої охорони
- •Коефіцієнти регресії показників професійної успішності
- •Кореляційні зв’язки показника ппуо і професійної успішності досліджуваних різних професійних груп
- •4.1 Рекомендації щодо організації професійного психофізіологічного відбору співробітників особистої охорони
- •1. Нейродинамічний блок:
- •Когнітивний блок:
- •Особистісний блок:
- •Нормативні оцінки психофізіологічних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Нормативні оцінки психофізіологічних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Нормативні оцінки особистісних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Стенічність, здатність протистояти зовнішньому тиску, спроможність здійснювати належну діяльність за наявності несприятливих чинників;
- •4.2 Рекомендації стосовно оптимізації психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Загальний алгоритм психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Леонгард к. Акцентуированные личности. Пер. С нем. – к.: Вища школа, 1981. – 390 с.
- •Практикум по психодиагностике. Конкретные психодиагностические методики. – м.: Изд-во мгу, 1989. – 176 с.
- •Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности / Под ред. Г.С.Никифорова, м.А.Дмитриевой, в.М.Снеткова. – сПб.: Речь, 2001. – с. 311-321.
- •Собчик л.Н. Введение в психологию индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. – м.: Ин-т прикладной психологии, 1976. – 480 с.
- •Погіршується/ /не змінюється/ /поліпшується
- •1 Раз/ /2-3 рази/ /4-5 разів/ /майже кожен день
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Опитувальник Вассермана – Бойка
- •П.І.Б._________________________________Вік____Стать_____Дата_______
- •Додаток д Бланк шкалованої самооцінки п.І.Б._____________________ Вік____Стать_____Дата________
- •Додаток е скринінг емоційного стану
- •Додаток ж Нормативні коридори особистісних показників за опитувальниками sacs с.Хобфолла і Кеттелла для відбору співробітників особистої охорони
Особливості нейродинамічних властивостей співробітників особистої охорони
Для визначення особливостей нейродинамічних властивостей, які мають адаптаційно-важливе значення та зумовлюють ефективність ВПД СОО, аналізували латентні періоди простих і складних сенсомоторних реакцій (СМР), кількісні характеристики властивостей основних нервових процесів (ФРНП, СНП, врівноваженості), динамічної м’язової витривалості, особливості вегетативної регуляції. ФРНП і СНП досліджували за допомогою комп’ютерної модифікації методик М.В.Макаренка [141] у режимах “нав’язаний ритм” (НР) та “зворотний зв’язок” (ЗЗ); врівноваженість нервових процесів - із застосуванням модифікованої методики РРО. Особливості сенсомоторного реагування в зоровому та слуховому аналізаторах і властивості нервових процесів вивчали за допомогою програмно-апаратного комплексу “ДЕСНА” [155].
Слід зауважити, що оскільки технічні характеристики програмно-апаратних комплексів істотно впливають на показники (в першу чергу швидкісні) досліджуваних властивостей, отримані дані вказують лише на наявність певних тенденцій і не можуть порівнюватись з результатами, отриманими на іншій апаратурі.
Отримані при дослідженні СОО дані, наведені в таблиці 3.2, вказують, що середні показники сенсомоторних реакцій і властивостей основних нервових процесів охоронців знаходяться в межах середньо нормативних значень, отриманих на вибірці стандартизації [155], а саме в інтервалі М±1/3σ.
Таблиця 3.2
Показники нейродинамічних властивостей
досліджуваних групи А (n=133)
№ |
Показник * |
М1 ** |
σ1** |
М2** |
σ2** |
М2± 1/3σ2 |
|
|
1 |
ЛП ПЗМР (мс) |
286,2 |
44 |
295 |
59 |
275-315 |
|
|
2 |
ЛП РВ 1-3 (мс) |
352,8 |
45 |
361 |
53 |
343-378 |
|
|
3 |
ЛП РВ 2-3 (мс) |
466,8 |
56,4 |
466 |
80 |
440-493 |
|
|
4 |
ЛП ПСМР (мс) |
249,7 |
55 |
261 |
49 |
245-277 |
|
|
5 |
ЛП РВС1-2 (мс) |
383,2 |
64 |
395 |
74 |
370-419 |
|
|
6 |
ЧЦПІ-1 (мс) |
66,6 |
50,9 |
65 |
60 |
45-85 |
|
|
7 |
ЧЦПІ-2 (мс) |
180,8 |
61,7 |
171 |
81 |
144-198 |
|
|
8 |
ФРНП (НР): швидкість (сигн/хв) |
102,3 |
9,8 |
94 |
19 |
87.7-100.3 |
|
|
9 |
ФРНП (ЗЗ): час (с) |
75,2 |
12 |
71,6 |
8,8 |
68,7-74,6 |
|
|
10 |
СНП (ЗЗ): кількість сигналів |
592,1 |
71,2 |
599 |
67 |
577-621 |
|
|
Продовження табл. 3.2. |
|
|||||||
11 |
РРО: перевага збудження / гальмування |
-96,5 |
1050,8 |
75 |
417 |
-64-214 |
|
|
12 |
РРО: врівноваженість |
1256,5 |
829,5 |
1068 |
480 |
908-1228 |
|
|
13 |
ТТП (рухів /хв) |
354,7 |
61,9 |
348 |
57 |
329-367 |
|
|
14 |
ТТЛ (рухів /хв) |
327,9 |
47,2 |
313 |
59 |
293-332 |
|
|
Примітки: *ЛП ПЗМР – латентний період простої зорово-моторної реакції; ЛП РВ 1-3 – латентний період реакції вибору одного подразника з трьох; ЛП РВ 2-3– латентний період реакції вибору двох подразників з трьох; ЛП ПСМР– латентний період простої моторної реакції в слуховому аналізаторі; ЛП РВС1-2 – латентний період реакції вибору одного подразника з двох в слуховому аналізаторі; ЧЦПІ – час центральної переробки інформації; ФРНП – функціональна рухливість нервових процесів; СНП – сила нервових процесів; РРО – реакція на рухомий об’єкт; ТТП – тепінг-тест правою рукою; ТТЛ – тепінг-тест лівою рукою; ** – М1, σ1 – статистичні характеристики групи А (n=133); М2, σ2 – статистичні характеристики вибірки стандартизації ПАК “ДЕСНА” [155].
|
||||||||
Отже, при вивченні ЛП СМР різного ступеня складності для досліджуваних групи А є характерним певне скорочення ЛП простої СМР як в зоровому, так і в слуховому аналізаторі порівняно з середніми значеннями ЛП вибірки стандартизації методики. Спостерігається незначне зменшення ЛП РВ 1-3 в обох аналізаторах. Для більш складної реакції вибору двох подразників з трьох відмінності середніх значень ЛП в групі А і вибірки стандартизації вже не спостерігається. Час центральної переробки інформації в складних СМР в групі А більший ніж середні значення цього показника вибірки стандартизації. Отримані результати свідчать, що для СОО є характерним високий темп реагування в ситуаціях, які не вимагають складної диференціації сигналів, і менша швидкість реагування в більш складних ситуаціях, які вимагають аналізу ситуації і прийняття рішення на основі вибору одного або двох варіантів реагування з декількох можливих.
Про значущість швидкісних характеристик нервових процесів для професійної діяльності СОО свідчать показники ФРНП. Так, середнє значення швидкості диференціювання сигналів з кількістю помилок, яка не перевищує 5,5% в режимі “Нав’язаний ритм” в групі А є вищим, ніж у вибірці стандартизації. В той же час, показник часу в методиці “Зворотний зв’язок” є вищим за середні значення цього показника у вибірці стандартизації, що вказує на меншу ФРНП. Така суперечливість оцінок ФРНП може бути пов’язана з неоднаковою діагностичною інформативністю методик при застосуванні в процесі професійного відбору і психофізіологічного супроводу.
Кількість продиференційованих сигналів, яка виступає показником СНП в методиці “Зворотний зв’язок”, у СОО дещо поступається середнім значенням цього показника у вибірці стандартизації. В той же час, показники динамічної м’язової витривалості, яку визначали за допомогою модифікованої методики тепінг-тест, в групі А є дещо вищими як для правої, так і для лівої руки. Таким чином, аналіз особливостей функціональної рухливості і сили нервових процесів у СОО вказує на вищі, ніж середні значення вибірки стандартизації, значення ФРНП і динамічної м’язової витривалості, і дещо нижчі показники СНП.
При вивченні врівноваженості нервових процесів за модифікованою методикою РРО у охоронців спостерігали перевагу процесів збудження, яка визначається більшою кількістю передчасних реакцій досліджуваного. Про відносно невисокий рівень врівноваженості нервових процесів у СОО свідчить більша, порівняно з вибіркою стандартизації, сума абсолютних значень всіх передчасних реакцій і реакцій із запізненням.
Особливості нейродинаміки СОО вивчали також у порівнянні з результатами відповідних тестів інших професійних груп (Б, В, Г).
Отримані дані свідчать про відсутність статистично-вірогідних відмінностей нейродинамічних характеристик груп А і Б. При зіставлені відповідних показників груп А і В виявлені певні відмінності, які відображені в таблиці 3.3. Виявлені відмінності показників нейродинамічних властивостей у досліджуваних груп А і В стосуються переважно швидкісних характеристик нервових процесів. Згідно з отриманими результатами часові показники діяльності досліджуваних групи А менші, ніж у групі В, в РВ1-3, в режимі “Зворотний зв’язок” (показники загальний час і час мінімальної експозиції сигналу при диференціюванні подразників). З іншого боку час центральної переробки інформації в складній реакції вибору двох подразників з трьох в групі А вищий, ніж в групі В. СОО відрізняються більшою стабільністю простих СМР і нижчими показниками діастолічного артеріального тиску у другому вимірюванні (при завершенні тестування), ніж водії, що може бути пов’язано з меншою емоційною напругою досліджуваних групи А, якою супроводжується виконання психофізіологічних тестів.
Таблиця 3.3
