Перелік умовних позначень

ВПД – військово-професійна діяльність;

ОсО – особа, яку охороняють;

ПВЯ – професійно важливі якості;

ПФВ – психофізіологічний відбір;

ПФЗ – психофізіологічне забезпечення;

СНП - сила нервових процесів;

СОО – співробітник особистої охорони;

ФРНП - функціональна рухливість нервових процесів.

ВСТУП

Актуальність дослідження. Вдосконалення психофізіологічного забезпечення таких соціально - значущих видів діяльності, як військово-професійна діяльність співробітників особистої охорони, особливої гостроти набуває на сучасному етапі розвитку України. Соціально-економічна нестабільність, неузгоджена робота силових відомств, недосконалість системи судочинства призводить до того, що безпека особи не має належного захисту. Особливо це стосується вищих посадових осіб, керівників різних відомств, свідків резонансних кримінальних справ, фізична безпека яких має велике суспільне значення.

Здійснення військово-професійної охоронної діяльності сьогодні відбувається в складних умовах. Притаманні їй різнобічні навантаження, високі ризики і стресова напруга нині значно посилюються у зв’язку із поширенням загрози тероризму, залученням кримінальними структурами значних матеріально-технічних ресурсів та активним використанням новітніх технологій. Ускладнення змісту, істотні зміни характеру та умов охоронної діяльності, стрімке зростання професійних навантажень і стресової напруги збільшують вимоги до професійної та психологічної підготовки охоронців, рівня розвитку їх професійно важливих якостей, особливо стресостійкості, витривалості, компетентності, а також їх адаптаційних можливостей.

Незважаючи на те, що різним аспектам професіографічного дослідження військово-професійної діяльності в своїх працях приділяли увагу такі відомі науковці - фахівці в галузі психології праці, інженерної та військової психології, як В.О.Бодров, Л.Г.Дика, М.С.Корольчук, Б.В.Кулагін, Г.В.Ложкін, Б.Ф.Ломов, М.В.Макаренко, А.Г.Маклаков, В.Д.Шадріков та ін., проблема психофізіологічного забезпечення професійної діяльності військовослужбовців все ж є недостатньо вивченою в теоретичному і практичному плані. Проведені дослідження часто мають надто загальний характер, водночас їм бракує системності у розв’язанні теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з психофізіологічним забезпеченням діяльності.

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває розробка системи психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони. Складовими частинами цієї системи є професійний психофізіологічний відбір і психофізіологічний супровід охоронної діяльності. Розробка такої системи передбачає дослідження психологічних особливостей професійної діяльності охоронців, визначення вимог військово-професійної діяльності охоронців до розвитку їх психофізіологічних властивостей, визначення критеріїв відбору, розробку психограми і професіограми охоронця, підготовку необхідних для продуктивної діяльності та успішної адаптації ефективних відновлювальних, реабілітаційних та коригувальних програм і заходів профілактики розвитку професійно зумовлених захворювань, емоційного вигоряння, особистісних деформацій.

Отже, недостатня розробка і актуальність даної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження “Психофізіологічне забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони”.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами, планами.

Дослідження пов’язане з такими плановими НДР лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: 1) “Психофізіологічне забезпечення педагогічної діяльності: системні принципи оцінки, діагностики та корекції” (реєстр. № 0100U000108); 2) “Психофізіологічне забезпечення готовності студентів до педагогічної діяльності” (реєстр. № 0105U000133).

Об’єкт дослідження - військово-професійна діяльність співробітників особистої охорони.

Предмет - психофізіологічні чинники оптимізації військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони.

Мета дослідження: на основі вивчення психологічної специфіки охоронної діяльності та психофізіологічних властивостей охоронців розробити систему психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, виходячи з того, що вказана система має підвищити ефективність діяльності охоронців та покращити їх професійну адаптацію.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати та узагальнити теоретико-методологічні підходи до вирішення проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності військовослужбовців та визначити зміст основних його етапів; дослідити психологічні особливості охоронної діяльності.

2. Емпірично дослідити взаємозв’язки психофізіологічних характеристик співробітників особистої охорони та показників успішності їх професійної діяльності; виділити комплекс змінних, які зумовлюють стабільну результативність та високу надійність їх професійної діяльності.

3. Розробити та верифікувати систему методичних прийомів діагностування психофізіологічних характеристик, які детермінують ефективність охоронної діяльності та сприяють успішній адаптації до особливих умов професійної діяльності; розробити психограму співробітника особистої охорони, нормативні критерії оцінювання індивідуальної придатності до виконання охоронної діяльності.

4. Розробити програму психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, визначити форму та зміст заходів, спрямованих на оптимізацію військово-професійної діяльності охоронців.

5. На основі визначених заходів психофізіологічного забезпечення розробити практичні рекомендації щодо організації професійного відбору і психофізіологічного супроводу, спрямованих на оптимізацію адаптаційних можливостей охоронців, підвищення ефективності їх професійної діяльності.

Методологічну основу дослідження складають: положення про системний характер і єдність вищих форм діяльності і поведінки особистості (К.О.Абульханова-Славська, П.К.Анохін, Л.І.Анциферова, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, К.К.Платонов); теоретичні положення психологічної теорії діяльності (Б.Г.Ананьєв, Є.О.Климов, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семиченко, В.Д.Шадріков); теоретичні положення психології праці, інженерної та військової психології і психофізіології (В.О.Бодров, Ю.М.Забродін, А.М.Карпухіна, О.М.Кокун, М.С.Корольчук, Б.В.Кулагін, Г.В.Ложкін, О.Р.Малхазов, В.С.Новіков, М.В.Макаренко, Ю.І.Погодін, В.А.Семиченко); концепції адаптації особистості до особливих умов професійної діяльності (Ф.Б.Березін, Л.Г.Дика, Ц.П.Короленко, В.І.Лебедєв, А.Б.Леонова, А.Г.Маклаков, В.І.Медведєв, С.О.Шапкін); концепція професійного здоров’я (Г.С.Нікіфоров, В.О.Пономаренко, В.І.Шостак).

Методи і обсяг дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності і проведення емпіричного дослідження застосовувались такі методи:

1. Теоретичні: аналіз, зіставлення, узагальнення, систематизація даних літературних джерел з питань психофізіологічного забезпечення діяльності.

2. Емпіричні: спостереження, експертна оцінка, бесіда, анкетування; дослідження нейродинамічних властивостей за допомогою модифікованої методики дослідження функціональної рухливості і сили нервових процесів М.В.Макаренка, методики визначення врівноваженості нервових процесів, дослідження психомоторики і вегетативних реакцій; вивчення когнітивних функцій за допомогою методики дослідження оперативної пам’яті, коректурної проби Б.Бурдона, тесту структури інтелекту Р.Амтхауера; визначення особистісних особливостей та особливостей психофізіологічного стану за допомогою методики оцінки рівня соціальної фрустрованості Вассермана - Бойка, шкалованої самооцінки параметрів психофізіологічного стану, модифікованого тесту вибору кольорів М.Люшера, скринінгу оцінки емоційних станів, опитувальників Г.Шмішека, SACS С.Хобфолла, 16 PF Р.Кеттелла, Індивідуально-типологічного опитувальника.

3. Методи оптимізації професійної ефективності охоронців: психологічне консультування, індивідуальні та загальні рекомендації, оптимізаційні заходи коригувального, рекреаційного, розвивального, профілактичного характеру.

4. Математично-статистичні методи обробки емпіричних даних: порівняння середніх значень, частотний, кореляційний, факторний, регресійний аналіз.

У дослідженні, яке проводилось упродовж 2003-2005 років, взяли участь 244 військовослужбовці.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Вперше на теоретичному та експериментальному рівні досліджено психофізіологічні особливості військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони та розроблено систему психофізіологічного забезпечення охоронної діяльності.

2. Вперше виявлені психофізіологічні чинники, які зумовлюють професійну успішність співробітників особистої охорони та сприяють їх адаптації до особливих умов професійної діяльності, що дозволило уточнити критерії індивідуальної придатності охоронця.

3. Отримані нові дані стосовно притаманних охоронцям психофізіологічних властивостей, найбільш вразливих щодо стресових і загальних навантажень їх професійної діяльності; розкрито зміст поняття ”психофізіологічної ціни” ефективного виконання охоронної діяльності.

4. На основі виявлених особливостей вперше розроблено діагностичну і прогностичну моделі оцінки придатності співробітників особистої охорони до виконання військово-професійної діяльності.

5. Дістало подальшого розвитку поняття психофізіологічного забезпечення діяльності у контексті вивчення військово-професійної діяльності охоронців.

6. Вдосконалено методичні підходи до організації професійного психофізіологічного відбору, до організації заходів психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, які розроблені на основі визначених в дослідженні психофізіологічних детермінант професійної успішності та адаптації охоронців.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці:

1. психограми співробітників особистої охорони з переліком професійно важливих психофізіологічних властивостей та протипоказань до цього виду діяльності, нормативних критеріїв професійного психофізіологічного відбору, що сприятиме більш точному визначенню індивідуальної придатності фахівців до охоронної діяльності;

2. методичних прийомів оцінки і прогнозування ефективності охоронної діяльності на різних етапах її виконання охоронної діяльності та комплексу діагностично-інформативних методик;

3. заходів психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, які передбачають: а) моніторинг їхнього поточного психофізіологічного стану, рівня працездатності та адаптації за допомогою запропонованої батареї тестів; б) проведення загальних та індивідуальних оптимізаційних заходів коригувального, рекреаційного, розвивального, профілактичного характеру;

4. методики експрес-оцінки афективних зрушень внаслідок дезадаптивних впливів професійної діяльності ”скринінг емоційних станів”, який може застосовуватись для моніторингу емоційного стану фахівців у ході психофізіологічного супроводу професійної діяльності, що здійснюється в особливих умовах, та для вирішення психодіагностичних питань клінічної практики.

Результати дослідження впроваджено у практичну роботу Експертно-психологічної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та Управління державної охорони України, про що отримано відповідні довідки.

Надійність і вірогідність отриманих у дослідженні наукових результатів забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, цілісною організацією дослідження, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням математичних методів обробки експериментальних даних з якісним психологічним аналізом отриманих результатів.

Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові дані є самостійним вкладом автора в проблему, яка розробляється. У статті “Изучение динамики показателей психологической адаптации личности к эмоционально-напряженным условиям профессиональной деятельности” здобувачеві належить постановка мети, визначення завдань і основних напрямків досліджень особливостей динаміки адаптаційно важливих особистісних характеристик військовослужбовців під впливом особливих умов професійної діяльності, аналіз отриманих результатів. У статті “Нейродинамічні передумови військово-професійної адаптації” внесок здобувача полягає у формулюванні ідеї та в аналізі матеріалів дослідження психофізіологічних показників військовослужбовців. У статті “Експрес-оцінка афективних порушень: скринінг емоційного стану” внесок здобувача полягає у проведенні стандартизації методики, узагальненні результатів апробаційного дослідження. У статті “Психофізіологічна оптимізація діяльності фахівців в особливих та екстремальних умовах” здобувачем здійснено добір та обґрунтування оптимізаційних заходів психофізіологічного супроводу професійної охоронної діяльності. У методичних рекомендаціях “Психограма співробітника особистої охорони” здобувачеві належить ідея, проведення емпіричного дослідження, обробка даних та узагальнення отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження було апробовано на наступних наукових зібраннях: ІІІ Науковій конференції “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність”, Київ-Черкаси, 2001; Всеукраїнському науковому симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”, Черкаси, 2003; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми вікової фізіології”, Луцьк, 2005; Міжнародній науково-практичній конференції “Генеза буття особистості”, Київ, 2006; Всеукраїнському науковому симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”, Черкаси, 2006; Всеукраїнській науковій конференції “Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології”, Київ, 2006; Міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми”, Київ, 2007; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності”, Київ, 2007.

Публікації. Результати дослідження викладено у 17 наукових працях. Серед них 1 методичні рекомендації, 11 статей у фахових виданнях, 7 з яких опубліковано без співавторів, та 5 тез конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 328 джерел, та 6 додатків. Обсяг основного змісту дисертації складає 192 сторінки. Робота містить 42 таблиці.