- •Нічик Олена Володимирівна
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Cучасні наукові уявлення про професійний психофізіологічний відбір військових спеціалістів
- •Психофізіологічний супровід військово-професійної діяльності
- •1.3. Психологічні особливості військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Розділ 2 методи дослідження психофізіологічних властивостей співробітників особистої охорони
- •2.1. Обґрунтування вибору методик
- •2.3. Методики дослідження нейродинамічних властивостей
- •2.2. Методи психологічного аналізу діяльності
- •2.4. Методики дослідження когнітивної сфери
- •2.5. Методики вивчення особистісних характеристик
- •Наведемо короткі характеристики первинних та вторинних факторів.
- •Контрольні шкали використовуються для оцінки достовірності результатів: при перевищенні по будь-якій з них значення більше 5 балів, дані вважаються недостовірними.
- •2.6. Методики дослідження психофізіологічного стану та професійної
- •Репрезентація психологічних тенденцій в основних кольорах (за м.Люшером)
- •Статево-вікові і соціальні характеристики груп досліджуваних
- •Особливості нейродинамічних властивостей співробітників особистої охорони
- •Показники нейродинамічних властивостей
- •Порівняння показників нейродинамічних властивостей досліджуваних
- •Порівняння фрнп у досліджуваних з різною професійною спеціалізацією:
- •Порівняння показників нейродинамічних властивостей досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Кореляційні зв’язки показників нейродинамічних властивостей
- •3.2. Особливості когнітивної сфери співробітників особистої охорони
- •Порівняння показників когнітивних функцій у досліджуваних різних
- •Порівняння показників когнітивних функцій у досліджуваних з різною
- •Особистісні особливості співробітників особистої охорони
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Особистісні характеристики досліджуваних групи а
- •Індивідуальні стратегії подолання стресу досліджуваних групи а
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних з різною
- •Порівняння особистісних характеристик досліджуваних групи а з різною
- •Кореляційні зв’язки особистісних характеристик з успішністю
- •Моніторинг психофізіологічного стану та соціально-психологічні якості співробітників особистої охорони
- •Самооцінка окремих параметрів психофізіологічного стану досліджуваними різних професійних груп
- •Порівняння показників оцінки психофізіологічного стану досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Оцінка робочого навантаження досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка стосунків з колегами досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка частоти занять фізичною культурою і спортом досліджуваними різних професійних груп
- •Оцінка досліджуваними різних професійних груп інтенсивності паління
- •Вираженість соціальної фрустрованості досліджуваних різних професійних груп
- •Порівняння психофізіологічних показників у досліджуваних групи а
- •Показники емоційного стану за даними скринінгу емоційних станів
- •Вираженість гіпоманіакального стану за скринінгом емоційного стану у досліджуваних групи а з різною професійною успішністю:
- •Факторна структура психофізіологічних властивостей співробітників особистої охорони
- •Факторна структура психофізіологічних властивостей
- •Порівняння факторних структур у досліджуваних групи а
- •Прогнозування професійної ефективності співробітників особистої охорони
- •Найбільш інформативні показники для визначення професійної успішності співробітників особистої охорони
- •Коефіцієнти регресії показників професійної успішності
- •Кореляційні зв’язки показника ппуо і професійної успішності досліджуваних різних професійних груп
- •4.1 Рекомендації щодо організації професійного психофізіологічного відбору співробітників особистої охорони
- •1. Нейродинамічний блок:
- •Когнітивний блок:
- •Особистісний блок:
- •Нормативні оцінки психофізіологічних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Нормативні оцінки психофізіологічних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Нормативні оцінки особистісних показників для відбору співробітників особистої охорони
- •Стенічність, здатність протистояти зовнішньому тиску, спроможність здійснювати належну діяльність за наявності несприятливих чинників;
- •4.2 Рекомендації стосовно оптимізації психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Загальний алгоритм психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Леонгард к. Акцентуированные личности. Пер. С нем. – к.: Вища школа, 1981. – 390 с.
- •Практикум по психодиагностике. Конкретные психодиагностические методики. – м.: Изд-во мгу, 1989. – 176 с.
- •Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности / Под ред. Г.С.Никифорова, м.А.Дмитриевой, в.М.Снеткова. – сПб.: Речь, 2001. – с. 311-321.
- •Собчик л.Н. Введение в психологию индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. – м.: Ин-т прикладной психологии, 1976. – 480 с.
- •Погіршується/ /не змінюється/ /поліпшується
- •1 Раз/ /2-3 рази/ /4-5 разів/ /майже кожен день
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Опитувальник Вассермана – Бойка
- •П.І.Б._________________________________Вік____Стать_____Дата_______
- •Додаток д Бланк шкалованої самооцінки п.І.Б._____________________ Вік____Стать_____Дата________
- •Додаток е скринінг емоційного стану
- •Додаток ж Нормативні коридори особистісних показників за опитувальниками sacs с.Хобфолла і Кеттелла для відбору співробітників особистої охорони
Кореляційні зв’язки особистісних характеристик з успішністю
професійної діяльності досліджуваних групи А (n=133)
№ |
Методика : показник |
Коефіцієнт кореляції Спірмана |
р |
1 |
ІТО: стенічність |
0,217 |
0,014 |
2 |
Подолання стресу: маніпулятивні дії |
0,279 |
0,001 |
3 |
Кеттелл: емоційна стійкість (С) |
-0,177 |
0,047 |
4 |
Кеттелл: напруженість (Q4) |
0,176 |
0,048 |
Наведені дані також вказують на складну, неоднозначну природу кореляційних зв’язків особистісних проявів СОО з їх професійною ефективністю. Проведене дослідження виявило прямий кореляційний зв’язок між успішністю ВПД СОО і стенічністю, ергічною напругою, гнучкими поведінковими стратегіями.
Стенічність, як особистісна характеристика високої працездатності, спроможності до тривалої безперервної діяльності [213], є вкрай необхідною для ефективної професійної охоронної діяльності, яка передбачає високу тривалість робочого дня (зміни), значні психічні навантаження, чергування періодів монотонії і динамічної активності, можливість виникнення нештатних ситуацій.
Непрямі поведінкові і комунікативні стратегії, соціальна гнучкість виступають не тільки як ефективний спосіб міжособистісної взаємодії, але й регулюють стресову напругу професійної діяльності [45], тому їх також можна розглядати як особистісні чинники, які зумовлюють професійну успішність СОО. Таке припущення підтверджують і більш виразні статистичні характеристики вказаних залежностей.
Зворотній кореляційний зв’язок емоційної стійкості (показники С за Кеттеллом) з успішністю професійної діяльності, які спостерігається у СОО, зумовлений, на нашу думку, змінами психофізіологічного стану внаслідок більшого виснаження внутрішніх резервів співробітників.
Високий рівень ергічної напруги (показник Q4 за Кеттеллом) в успішних охоронців відображує напруженість регуляторних механізмів, зумовлену активуючим впливом розвиненої професійної мотивації, схильністю спрямовувати всі зусилля на виконання професійної задачі, рішучим намаганням не допустити помилок в охоронній діяльності.
Виявлені негативні особистісні й афективні зміни в охоронців, які виникають в процесі виконання професійної діяльності, узгоджуються з даними інших науковців, зокрема В.В.Вареника [44], Р.А.Калениченка [95], О.М.Кокуна [109], які відзначають негативну динаміку певних професійно-важливих якостей, психофізіологічного стану, ефективності в процесі учбово-професійної діяльності внаслідок високих навантажень та обґрунтовують необхідність системного використання заходів психологічного забезпечення учбової та військово-професійної діяльності.
Моніторинг психофізіологічного стану та соціально-психологічні якості співробітників особистої охорони
Виконання професійних обов’язків СОО на належному рівні потребує значних психофізіологічних витрат і може супроводжуватись перенапругою механізмів професійної та соціально-психологічної адаптації. У зв’язку з цим високої актуальності набувають моніторинг психофізіологічного стану СОО і розробка на основі отриманих результатів рекомендацій для забезпечення збереження високого рівня професійної працездатності і здоров’я.
Для здійснення моніторингу психофізіологічного стану і вивчення соціально-психологічних якостей СОО застосовували “Анкету співробітника”, шкаловану самооцінку різних параметрів психофізіологічного стану [109], модифікований тест вибору кольорів Люшера [215], методика діагностування рівня соціальної фрустрованості Вассермана – Бойка [109], скринінг емоційного стану [154]. Для уточнення уявлення про психофізіологічний стан і соціально-психологічні характеристики СОО порівнювали результати різних професійних груп (А-Г); аналізували також якості СОО з різним рівнем професійної успішності.
Психофізіологічний стан розглядають як один з основних чинників, який зумовлює ефективність і надійність діяльності, відображує рівень адаптації та тісно пов’язаний з адаптаційними можливостями людини [64], [109], [130]. Одним із поширених способів дослідження психофізіологічного стану є суб’єктивне оцінювання досліджуваним різних його параметрів: соматичного, емоційного, мотиваційного та інших, специфічних для певної діяльності, що виконується [109, с. 76].
При вивченні різних параметрів психофізіологічного стану СОО за допомогою шкалованої самооцінки всі показники відповідають значенням вище середніх і знаходяться в інтервалі 70,69 – 77,66. При порівнянні показників психофізіологічного стану у СОО з різним рівнем професійної успішності не виявлено достовірної відмінності параметрів шкалованої самооцінки.
Отримані дані контрастують з результатами особистісних опитувальників, які виявляють в групі А2 більший рівень внутрішньої напруги, агресії, нижчий рівень емоційної стійкості, порівняно з групою А1. Дисоціація між об’єктивною і суб’єктивною оцінкою свого стану у частини СОО є, на наш погляд, формою неконструктивного психологічного захисту (заперечення), який зменшує ступінь усвідомлення та можливість контролю і довільної регуляції свого стану і активності.
Водночас, численними дослідженнями доведено, що самооцінка є однім з важливих механізмів ефективного здійснення процесу саморегуляції діяльності [109]. Показано, що загальна успішність діяльності обернено пов’язана з неадекватністю самооцінки та з її нестійкістю. Неадекватність самооцінки зменшує надійність роботи в нестандартних умовах, знижує стійкість до стресу, прямо корелює з кількістю аварій. Для діяльності, яка пов’язана з небезпекою, неадекватно завищена самооцінка породжує схильність до невиправданого ризику; при завищеній самооцінці типовими є недооцінка вимог ситуації та переоцінка власних можливостей [199].
Знижена самооцінка, навпаки, зумовлює невиправдану обережність, страх прийняття рішення, уповільнення і пасивність. В обох випадках, незалежно від рівня професіоналізму, наявне порушення імовірнісного прогнозування в діяльності, що призводить до істотного зниження її загальної ефективності. Тому наявність у СОО такого суперечливого самосприйняття може опосередковано негативно позначатись на продуктивності діяльності через зростання об’єму неусвідомлюваних конфліктів і збільшення ризику розвитку психосоматичних розладів, у зв’язку з чим потребує додаткової індивідуальної корекції.
При порівнянні показників самооцінки у СОО та досліджуваних інших професійних груп не виявлено вірогідних відмінностей за показниками настрій, працездатність, вдоволеність роботою, життєва вдоволеність. В той же час виявляються достовірні розбіжності за такими параметрами психофізіологічного стану, як самопочуття, активність, зацікавленість у роботі (табл. 3.21).
Наведені дані вказують на те, що рівень самопочуття, активності, зацікавленості в роботі у СОО хоч і відповідає значенням вище середніх, все ж є нижчим (в окремих випадках на статистично достовірному рівні), ніж у досліджуваних інших груп.
Таблиця 3.21
