- •§18.1. Правове регулювання промислового виробництва
- •18.1.1. Поняття матеріального виробництва та промисловості
- •Суспільне виробництво
- •18.1.2. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузях добувної промисловості
- •18.1.2.1. Правове регулювання використання надр в гірничодобувній промисловості. Гірничі підприємства
- •18.1.2.2. Правове регулювання господарської діяльності по добуванню енергоносіїв
- •18.1.2.2.1. Правове регулювання діяльності по добуванню вуглеводнів (нафти та газу)
- •18.1.2.2.2. Особливості правового регулювання добування кам’яного вугілля, бурого вугілля та торфу
- •18.1.2.2.3. Нормативно-правове регулювання добування, виробництва та споживання альтернативних видів палива
- •18.1.3. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузях переробної промисловості
- •18.1.4. Правове регулювання господарської діяльності з переробки продовольчої сировини
- •§18.2. Особливості правового регулювання господарської діяльності в електроенергетиці
- •18.2.1. Особливості правового регулювання організації та здійснення господарської діяльності в галузі електроенергетики
- •18.2.1.1. Правовий статус енергії як об’єкта господарських прав та обов’язків
- •18.2.1.2. Державне регулювання електроенергетики
- •18.2.1.3. Правове регулювання виробництва, реалізації, передачі та споживання електроенергії
- •18.2.1.4. Обмеження права власності та монополізму у галузі електроенергетики
- •18.2.1.5. Правове регулювання господарської діяльності в сфері виробництва, реалізації та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел
- •§18.3. Господарсько-правове регулювання у сфері будівельної діяльності
- •18.3.1. Поняття будівництва
- •18.3.2. Види будівництва
- •18.3.3. Ліцензування господарської діяльності у будівництві
- •18.3.4. Суб’єкти відносин у сфері будівельної діяльності
- •18.3.5. Договірне оформлення будівельної діяльності та інвестицій у будівництво
- •18.3.6. Комплекс робіт зі створення об’єкта архітектури
- •§18.4. Правове регулювання господарських відносин у сільськогосподарському виробництві
- •18.4.1. Поняття та галузі сільського господарства
- •18.4.2. Організаційні форми сільськогосподарських підприємств
- •18.4.2.1. Селянське (фермерське) господарство
- •18.4.2.2. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •18.4.2.3. Сільськогосподарський кооператив
- •18.4.2.4. Особисте селянське господарство
- •18.4.2.5. Фінансово-кредитні засоби підтримки сільськогосподарських виробників
18.2.1.2. Державне регулювання електроенергетики
Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), яка діє на підставі положення, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 р. № 1059/2011. НКРЕ здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання та у нафтогазовому комплексі, а також виконує інші завдання відповідно до законодавства.
Регулювання відносин в електроенергетиці має свої особливості. Ці особливості викликані об'єктивними умовами функціонування галузі, до яких слід віднести:
- постійне і безперервне збалансування виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України;
- централізоване теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, які входять до об'єднаної енергетичної системи України (ст. 4 Закону України «Про електроенергетику»).
Державне регулювання діяльності в електроенергетиці, відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про електроенергетику», провадиться шляхом:
- надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці;
- формування тарифної політики;
- встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.
Важливим засобом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є ліцензування. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про електроенергетику» діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається НКРЕ. Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються НКРЕ.
Діяльність з виробництва електричної енергії суб'єктів господарювання без ліцензії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені в умовах і правилах здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії. Електричну енергію можуть виробляти і особи без правового статусу суб’єкта господарювання з альтернативних джерел енергії, за умови отримання відповідного дозволу у порядку, передбаченому Законом України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 р.
Енергопостачальникам, до складу яких входять теплоелектроцентралі, видаються ліцензії на види діяльності в електроенергетиці з урахуванням спеціальних умов щодо першочергового забезпечення потреб споживачів тепла території здійснення ліцензованої діяльності.
Інвестиційні програми ліцензіатів із передачі та постачання електричної енергії підлягають погодженню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі21.
Особливості виробництва електроенергії з ядерного палива регулюються Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р. Відповідно до ст. 22 цього Закону державне регулювання безпеки використання ядерної енергії передбачає:
встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання у державі (нормування);
надання дозволів на здійснення діяльності, пов'язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання (провадження дозвільної діяльності);
- здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які використовують ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (нагляд).