5. Діадинамічні струми

Діадинамотерапія (ДДТ) — лікування двома постійними імпульсними струмами частотою 50 Гц і 100 Гц невеликої сили (до 50 мА). Імпульси можуть подаватись до хворого неперервним потоком або ж посилатися серіями у вигляді коротких або довгих періодів, в яких проходить серія імпульсів однофазного (50 Гц), а потім — двофазного струму (100 Гц).

Застосовуються наступні види модуляцій (струмів): однотактний неперервний (ОН), двотактний неперервний (ДН), однотактний ритмічний (ОР), короткий період (КП), довгий період (ДП), однотактний хвильовий (ОХ), двотактний хвильовий (ДХ).

1. Однотактний неперевний (ОН), однофазний фіксований струм напівсинусоїдальної форми з частотою 50 Гц. Під час дії струму невеликої інтенсивності на шкірі в місці накладання електродів з'являються відчуття поколювання, припікання, які при збільшенні сили струму змінюються відчуттям інтенсивної, переривчастої «великої» вібрації. Під впливом однотактного струму виникають інтенсивні скорочення м'язів, динамогенний ефект. Струм проявляє подразнювальну, збуджувальну дію. Застосовується для стимуляції скорочення м'язів при парезах, паралічах.

2. Двотактний неперервний (ДН), двофазний фіксований струм напівсинусоідальної форми з частотою 100 Гц. Під час дії струму на місці накладання електродів хворий відчуває легкі поколювання, припікання. При збільшенні сили струму відчувається незначна, швидка, ''дрібна" вібрація внаслідок скорочення м'язових фібрил. Під дією двотактного струму зростає електропровідність шкіри, підвищується поріг чутливості, спостерігається гальмівний, анестезуючий ефект. Цей вид струму застосовують у лікувальній практиці для ліквідації болю, спазмів і як засіб, підвищення електропровідності тканин.

3. Переривчастий однотактний ритмічний (ОР) струм – «ритм синкопу» - це однотактний струм із частотою 50 Гц. Його дія триває 1,5 с після чого настає пауза такої самої тривалості. Під час дії струму "ритм синкопу" протягом 1,5 с хворий відчуває скорочення м'язів. Унаслідок короткочасної дії струму звикання до нього не встигає розвинутися, тому відбувається максимальне скорочення м'язів. Цей вид струму використовують для електростимуляції м'язів.

4. Струм, модульований короткими періодами (КП) - це поєднання однотактного і двотактного струмів, що чергуються через 1 с. Під час дії струму на тлі підвищення електропровідності та незначного зменшення болю (за рахунок впливу двотактного струму) ритмічно, щосекунди скорочується м'яз (під дією однотактного струму). Чергування струмів різної частоти усуває звикання до одноманітного струму. При дії струму хворий відчуває інтенсивне, а в разі збільшення струму болюче, ритмічне скорочення м'язів, відбувається своєрідна вібрація (масаж м'язів). Унаслідок цього посилюється кровообіг, розширюються судини, прискорюється рух крові, підвищується температура тіла в ділянці дії, проявляється розсмоктувальна дія, активізується обмін речовин.

5. Струм, модульований довгими періодами (ДП). Довгий період це поєднання однотактного струму, тривалість якого 4 с і двотактного струму, тривалість якого 8 с. Протягом 4 с дії однотактного струму хворий відчуває інтенсивне скорочення м'язів, яке змінюється ніжною вібрацією протягом 8 с дії двотактного струму. Таким чином, дія цього струму усуває одноманітність подразнень без порушення їх неперервності, але в повільному темпі (порівняно зі щосекундною зміною струмів при застосуванні КП). Унаслідок подовження впливу кожного виду струму зменшується ефект скорочення м'язів, переважає гальмівна, болезаспокійлива дія. Тобто ДП діє подібно до КП, але повільніше і м’якше.

6. Однотактний хвильовий (ОХ)- це імпульсний струм із частотою 50 Гц. У кожному імпульсі він наростає і протягом деякого часу тримається на максимальному рівні, потім повільно спадає, що забезпечує м’яку дію, порівняно з дією ОН.

7. Двотактний хвильовий (ДХ) струм - це імпульсний струм із частотою 100 Гц, сила якого наростає і спадає в кожному імпульсі. Його використовують як ДН, але він діє м’якше.

8. Однотактний хвильовий струм (ОХ¹) - це імпульсний струм із частотою 50 Гц. Він відрізняється від ОХ меншим часом наростання і спадання хвилі.

9. Двотактний хвильовий (ДХ¹) струм - це імпульсний струм із частотою 100 ГЦ. Він відрізняється від ДХ меншим часом наростання і спадання хвилі.

ЧАСТО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ СХЕМА:

• Спочатку ДП або ДХ – 0,5-1 хв;

• Потім КП – 2-3 хв;

• Після цього ДП – 1-3 хв.

АПАРАТИ

«СНІМ-1», «Тонус-1; -2», «Модель-717», «Біопульсатор» (Болгарія), «Діадинамік» (Польща, Франція).

Схема апарату «Тонус-1» Рис. №2.

1. Включення мережі;

2. Сигнальна лампочка;

3. Екран осцилоскоп;

4. Клавіша включення різних видів діадинамічного струму;

5. Міліамперметр;

6. Перемикач полярності на клемах електродон;

7. Процедурний годинник;

8. Регулятор сили струму.

ЕЛЕКТРОДИ ДЛЯ ДДТ

Мають таку само будову, як і електроди для гальванізації. На болюче місце накладають катод. Якщо на болючому місці розташовані два електроди (катод і анод), то їх полярність посередині процедури слід змінити на протилежну за допомогою перемикача на апараті. Процедуру починають з застосування ДН або ДХ, бо двотактні струми:

• підвищують електропровідність шкіри і тим самим готують тканини до дії основних видів струмів;

• мають меншу подразнюючу дію;

• проявляють анестезуючий ефект.

ПОКАЗАННЯ

• запальні процеси м'язів, суглобів, зв’язок, нервів;

• атонія кишечника;

• ослаблення скоротливої функції м'язів;

• судинні розлади (облітеруючий ендартеріїт, синдром Рейно, мігрень, тощо);

• больові синдроми (крім протипоказань).

ПРОТИПОКАЗАННЯ

• загальні;

• часткові до гальванізації;

• індивідуальна непереносимість струму;

• наявність гнійної інфекції;

• переломи кісток;

• вивихи;

• крововиливи;

• тромбофлебіт;

• нирково- і жовчнокам'яна хвороби.

ПАРАМЕТРИ ПРОЦЕДУР:

1. методика: місцева, рефлекторно-сегментарна;

2. вид струмів: ОБ — однотактний безперервний, ДБ — двотактний безперервний, КП — «короткий» період, ДП —«довгий» період, PC — ритм синкопа (або ОР — однотактний ритмічний), ОХ — однотактний хвильовий, ДХ — двотактний хвильовий. За знеболюючою дією в порядку зниження активності — ДБ, ДХ, КП, ДП, ОБ, ОХ; за стимулюючою дією — PC, OX, ОБ, ДП, КП, ДХ, ДБ; за трофічною дією — найбільш активні струми КП, ДП, ДБ, ДХ;

3. сила струму дозується за відчуттями пацієнта — без відчуття вібрації, до помірної вібрації, до вираженої вібрації, до скорочення м'язів; субпорогові дозування струму (без вібрації) використовуються для вступної частини процедур чи курсу, порогові дозування (із відчуттям вібрації) — для аналгезії і трофічної дії, надпорогові дозування (зі скороченням м'язів) — для електростимуляції нервово-м'язового апарату;

4. тривалість процедур: на одне поле—до 8-10 хв.; при впливі на кілька полів — до 20-30 хв.; тривалість однієї модуляції (виду струму) — від 1 до 6 хв.; протягом однієї процедури застосовують 2-3 модуляції на одне поле; вплив проводять на 1-3 поля;

5. форма посилок: для апарату «СНІМ-1» хвильові струми використовують у постійній формі (встановлені в апараті, не регулюються) або у перемінному вигляді з тривалістю періоду до 20 с, тривалістю переднього і заднього фронтів — до 8 сек.; в апараті «Тонус-1» хвильові струми з періодом 12 сек. позначаються «ОХ» та «ДХ», з періодом 6 сек. — «ОХ» та «ДХ»(прим.);

6. періодичність процедур: два рази на день, щодня, через день; кількість процедур на курс визначається виходячи із завдань лікування — від 2-3 до 20 процедур;

7. особливості призначення визначаються різними ефектами анода і катода; активним електродом частіше є катод, який розташовують на больовій або руховій точці, зоні, місці виходу нервів; анод частіше розташовують в зоні іррадіації болю або в індиферентній ділянці.

ДОЗУВАННЯ

Струм, що підводиться до хворого, дозують за силою, яка залежить від форми та величини електродів і становить від 2-5 до 15-20 мА. Медсестра орієнтується на відчуття хворого. Тривалість впливів, які проводяться щодня або 2 рази на день, не перевищує 10 хв., 6-12 процедур. Повторний курс призначають через 2 тижні. Можливі поєднання: Діадинамоіндуктотермія, діадинамогрязелікування, діадинамофорез.

ТЕХНІКА І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУР

Електроди для діадинамотерапії складаються з металевої пласти­ни та гідрофільної прокладки (з тканини або будь-якого гідрофільно­го матеріалу). Застосовують прямокутні електроди-пластини різних розмірів, а також малі й великі круглі електроди.

У пацієнта визначають ділянку найбільш відчутного болю. Елек­троди за розмірами та формою накладають у зоні цих ділянок (від­стань між електродами повинна бути не меншою, ніж поперечний розмір більшого електрода). На ділянках дрібних суглобів рук і ніг (кисті, стопи) як активні електроди використовують скляні або ебо­нітові ванночки (температура води — 36—37 °С).

На ділянку болю накладають негативний електрод (катод), який збудливо діє на периферичні нервові закінчення. У разі розміщення однакових за розмірами електродів на ділянках болю використову­ють основні види струмів (КП, ДП), полярність яких посередині пе­ребігу процедури змінюють на протилежну. Для збільшення інтен­сивності впливу та зменшення звикання процедуру проводять із ви­користанням двох—трьох струмів.

Процедуру діадинамотерапії починають із застосування двотак­тного безперервного або двотактного хвильового струмів (ці струми застосовують на початку процедури протягом 0,5—1 хв як психоло­гічну та фізіологічну підготовку пацієнта до дії струмів).

Двотактний струм має меншу подразнювальну дію, підвищує елек­тропровідність шкіри, готує тканини до основних видів струмів. Піс­ля нього використовують струм, модульований короткими періодами (2—3 хв), закінчують процедуру вмиканням струму, модульовано­го довгим періодом (2—3 хв). Таку послідовність застосування видів струму застосовують при больовому синдромі середньої інтенсивнос­ті. При вираженому больовому синдромі перші процедури проводять лише двотактним струмом (2—3 хв); після зменшення відчуття болю застосовують струм, модульований короткими періодами, а потім струм, модульований довгими періодами.

При хронічних процесах спочатку протягом 0,5—1 хв застосовують двотактний струм, а потім струми, модульовані короткими та довгими періодами, збільшуючи тривалість процедури до 6—10 хв (силу струму збільшують до появи у пацієнта чіткої неболючої вібрації). Під час про­ведення процедури можна діяти струмом не більше ніж на три ділянки, загальна тривалість процедури не повинна перевищувати 20 хв. Курс лі­кування — 5—10 процедур щодня (у разі інтенсивного болю — 2 рази на День). Повторний курс лікування можна проводити через 10—12 днів.

СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИКИ ДІАДИНАМОТЕРАПІЇ Таблиця №4.

МЕТОДИКА	ВИКОНАННЯ
Діадинамотерапія при попереково-кри­жовому радикуліті	Пацієнт лежить на животі. Електроди наклада­ють паравертебрально на попереково-крижову ділянку. Використовують такі струми: ДБ — 2 хв; КП — 3—4 хв (зі зміною полярності). За наявності болю у ділянці сідничного нерва діють уздовж нерва, використовуючи струми: ДБ — 2 хв; КП — 3—4 хв. Силу струму дозують за відчуттям чіткої, але не бо­лючої вібрації. Курс лікування — 10—12 процедур.
Діадинамотерапія при хронічному гастриті зі зниженою кислото- і ферментоутворювальною функцією	Електроди площею 200 см² накладають упоперек на проекцію шлунка. Використовують струми: ДБ — 30 с; ДП — 6 хв. Силу струму підвищують до відчуття пацієнтом чіткої вібрації. Процедури проводять щоденно. Курс лікування — 10 процедур.
Діадинамотерапія при артриті плечово­го суглоба	Електроди площею 100—150 см² розміщують упо­перек на задній поверхні суглоба (катод — у місці проекції болю). Протягом процедури застосову­ють три види струмів: ДХ або ДБ — 2—3 хв; КП — 2—3 хв; ДП — 3 хв. Силу струму визначають за відчуттям чіткої, але не болючої вібрації. Процедуру проводять щоден­но або через день. Курс лікування — 10 процедур.

ПОМИЛКИ В ПРИЗНАЧЕННІ ЛІКАРЯ

Не проводить підбір виду струму і його сили залежно від бажаного ефекту; не використовує хвильові форми струму; не вказує повторення видів стуму протягом процедури; не змінює параметри в ході курсу; не використовує лабільні методики; не використовує послідовний або одночасний вплив на кілька полів.

ПОМИЛКИ В ДІЯХ МЕДСЕСТРИ

Неточно підбирає силу струму; не змінює силу струму протягом процедури при адаптації пацієнта; пропускає вказані в призначенні модуляції; не змінює розташування електродів залежно від результатів терапії.

ПРИКЛАД РЕЦЕПТА АБО ФОРМУЛЮВАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Діадинамотерапія на поперекову ділянку паравертебрально (зона L₃-D₁₂) — ДБ — 2 хв., КП — 3 хв., ДП — 3 хв., сила струму — до помірної вібрації, щодня, 6 процедур.

2. Діагноз: артрит плечового суглоба. Діадинамічні струми на ділянку плечового суглоба поперечно. Вплив двотактним струмом 2 хв., струмом «короткий період» — 2-3 хв. з переключенням полярності, щодня, № 6-8.

3. На кліше — вказати розташування, форму, площу і полярність електродів.

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ДІАДИНАМОТЕРАПІЇ АПАРАТОМ «ТОНУС-1»

ОБЛАДНАННЯ: апарат «Тонус-1», електроди з проводами. Гідрофільні прокладки. Еластичний бинт, мішечки з піском, процедурний годинник, клейонка. Таблиця №5.

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ	ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ	ПРИМІТКИ
Підготовка пацієнта до процедури	Ознайомитись з направленням, станом пацієнта; зареєструвати направлення.
	Пояснити пацієнтові суть процедури, правила поведінки; повідомити про відчуття, які він матиме при цьому, та отримати його згоду на проведення процедури.	Під електродами – відчуття виразної безболісної вібрації.
	Надати пацієнтові зручне положення та оголити потрібну ділянку тіла.
Підготовка апарата до роботи	Перевірити справність апарата, цілісність проводів. Заземлення.
	Накласти електроди з гідрофільними прокладками на тіло пацієнта.	Згідно з методикою.
	Зафіксувати їх еластичним бинтом або мішечками з піском.
	Вимикач електромережі перевести положення «ВКЛ».	Засвітиться сигнальна лампочка.
Проведення процедури	Після прогрівання апарата вибрати необхідний вид струму, натиснувши на відповідну клавішу.	Згідно вибраною методикою.
	Установити тривалість процедури – повернути ручку до упору вліво, а потім – вправо до необхідної відмітки.	Згідно з методикою.
	Установити потенціометром необхідну силу струму, орієнтуючись на відчуття пацієнта.	Під електродами – відчуття виразної безболісної вібрації.
	Перед вмиканням чергового виду струму ручку потенціометра щоразу виводять в крайнє ліве положення, а потім потенціометром знову встановити необхідну силу струму.	Забезпечується безпека пацієнта.
	У середині кожного виду струму змінювати полярність (+) на (-).	Щоб запобігти звиканню.
Закінчення процедури	Після закінчення процедури ручку потенціометра вивести в крайнє ліве положення.	Сигнальна лампочка погасне.
	Звільнити пацієнта від електродів, витерти шкіру насухо.	Порекомендувати пацієнтові відпочити протягом 30 хв.
	Відпустити пацієнта.
	зробити відмітку в процедурній карті та журналі.