23. Правове положення постійних комісій ради та їх вплив на муніц. Нормотвор.

Особливу роль у нормотворчий діяльності представницького органу місцевого самоврядування відіграють його комісії. У широкому розумінні комісія — це робочий орган місцевої ради, який складається з групи депутатів, обраних на основі їхнього добровільного волевиявлення для попереднього вивчення і розгляду певних питань і прийняття у зв’язку з ними певного роду заходів. Їхнє створення продиктовано об’єктивною необхідністю попереднього вивчення конкретних питань при невеликому і кваліфікованому складі учасників.

Закон про місцеве самоврядування визначає статус постійних і тимчасових контрольних комісій як органів ради (ст.ст. 47, 48). Обидва види комісій поширені в публічно-самоврядній практиці. Законодавство України про місцеве самоврядування визначає взагалі принципи і зміст їхньої діяльності, порядок формування, організаційно-правові форми діяльності. Більш детально ці питання регулюються регламентами місцевих рад, при цьому, як правило, у них більше уваги приділяється організації і діяльності постійних комісій, оскільки вони є постійно діючими робочими органами ради, і саме на них покладається основний обсяг робіт з підготовки і попереднього розгляду проектів рішень місцевих рад.

Як робочі органи ради, постійні комісії усією своєю роботою покликані сприяти її діяльності. Завдання постійних комісій похідні від завдань ради. Діяльність постійних комісій є органічною частиною діяльності відповідного представницького органу місцевого самоврядування. Постійні комісії за дорученням місцевої ради попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан і розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, що вносяться на її розгляд, розробляють проекти її рішень, готують висновки із цих питань. Вони здійснюють контроль за виконанням рішень місцевої ради.

24. Вплив депутатських фракцій на нормотворчу діяльн.

Депутатська фракція — це об’єднання депутатів ради, яке засноване на єдності поглядів і партійному членстві. У відповідності до п. 1 ст. 26 Закону про статус депутатів чисельність депутатської фракції в сільській, селищній раді повинна складати не менше ніж три депутати; в районній, міській, районній в місті, обласній, Київській і Севастопольській міських радах — не менше ніж п’ять депутатів. До складу депутатської фракції можуть входити також безпартійні депутати місцевої ради, які підтримують її політичну спрямованість.

За діючим муніципальним законодавством України порядок вступу до фракції і виходу з неї визначається самою фракцією. Депутат місцевої ради може входити до складу тільки однієї фракції. У відповідності до п. 2 ст. 27 Закону про статус депутатів місцевих рад створення депутатської фракції, на відміну від створення депутатської групи, має заявний характер. Рішення про об’єднання депутатів у фракцію доводитися до відома депутатів місцевої ради головуючим на пленарному засіданні ради. Організація діяльності депутатських фракцій покладається на відповідного сільського, селищного, міського голову, голову районної в місті, районної, обласної ради.

У відповідності до ст. 28 Закону про статус депутатів місцевих рад депутатські об’єднання наділені повноваженнями, що дозволяють їм впливати на нормотворчу діяльність відповідної місцевої ради. Зокрема, вони мають право: пропорційного представництва в постійних комісіях ради; гарантованого виступу свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради; поєднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості чи опозиції в раді.

У теперішній час не всі представницькі органи місцевого самоврядування політично структуровані. Формування депутатських фракцій, як правило, відбувається в міських, районних і обласних радах. Згідно з діючим муніципальним законодавством України депутатські фракції є факультативним елементом внутрішньої організації представницьких органів місцевого самоврядування.