18.Види субєктів муніципального нормотворчого процесу

Суб’єктами муніципального правотворчого процесу є: територіальна громада; сільські, селищні, міські ради; сільський, селищний, міський голова; виконавчі органи сільської селищної, міської ради; районніта обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громадсіл, селищ, міст; депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; постійні комісії рад; виборчі комісії з виборів органів місцевого самоврядування; органи самоорганізації населення; сходи громадян .За суб’єктами муніципальні правовідносини поділяють на індивідуальні, колективні та групові. Провідним суб’єктом муніципального правотворчого процесу є рада як представницький орган міського самоврядування, що представляє територіальну громаду села, селища, міста, яку обрано на основі рівного, прямого і загального виборчого права таємним голосуванням, що виражає волю своїх виборців; затверджує місцевий бюджет, звіт про його виконання, місцеві програми соціально-економічного розвитку; визначає основні напрямки розвитку територій; встановлює місцеві податки і збори; здійснює стратегічну функцію в управлінні комунальною власністю; установлює порядок управління і розпорядження цією власністю. Серед індивідуальних суб’єктів муніципального правотворчого процесу важливе місце належить голові сільської, селищної, міської районної (районної в містах) та обласної ради. Колективним суб’єктом муніципального правотворчого процесу є виконавчі органи ради (виконавчий комітет, головні управління, відділи, управління та інші створювані радою виконавчі органи) Груповим суб’єктом муніципального правотворчого процесу є органи самоорганізації населення (комітети громадських територіальних об’єднань). Самостійним суб’єктом муніципального правотворчого процесу постають політичні партії, громадські організації та їх блоки, профспілкові організації. Суб’єктами муніципального правотворчого процесу також слід вважати наукові установи, що беруть участь у розгляді практичних питань місцевого самоврядування.

19.Принципи муніципального норматворчого процессу Нормотворчий процес в органах місцевого самоврядування в Україні має відповідати загальнодемократич­ним принципам: законності, гуманіз­му, відкритості, колегіальності, про­фесійності, науковості та здійснюва­тися з дотриманням правил нормотворчої техніки [8, 456-457]. Це має сприяти встановленню такого поряд­ку підготовки, обговорення й затвердження правових актів, який би забез­печував активну й ефективну участь у ньому членів територіальної громади, об´єднань громадян, підприємницьких структур, депутатів; урахування гро­мадської думки, потреб соціально-еко­номічного розвитку відповідної тери­торії, інтересів різних верств населен­ня [16, 162]. Крім того, нормотворчий процес має відповідати об´єктивним закономірностям розвитку суспіль­ства, бути науково обґрунтованим, враховувати досягнення науки і тех­ніки, ґрунтуватися на теоретичних розробках проблем, що потребують нормативного вирішення. Важливе значення має використання зарубіж­ного і вітчизняного досвіду, резуль­татів громадських слухань, соціоло­гічних та інших досліджень, участь у розробці актів кваліфікованих фахів­ців, представників різних галузей на­уки, вчених-юристів.