14.Поняття та принципи громадянського суспільства

громадянське суспільство — це сукупність громадських інститутів, які сформовані на добровільних засадах, діють на самоврядних засадах у межах Конституції та законів, за посередництвом яких індивіди вільно реалізують свої основні природні права і свободи.

До основоположних принципів функціонування громадянського суспільства слід внести:економічний і політичний плюралізм, особисту свободу, публічність і загальну поінформованість, справедливість і суворе дотримання законів

Головними передумовами громадянського суспільства:-законодавче закріплення юридичної рівності людей на основі надідення їх правами і свободами; -юридична свобода людини, обумовлена матеріальним благополуччям, свободою підприємництва, наявністю приватної власності, яка є економічною основою цивільного суспільства; -створення механізмів саморегуляції і саморозвитку, формування сфери невладних відносин вільних індивідів, що володіють здатністю і реальною можливістю здійснювати свої природні права.

Головні ознаки громадянського суспільства:розмежування компетенції держави і суспільства, незалежність інститутів громадянського суспільства від держави в рамках своєї компетенції;

--демократія і плюралізм в політичній сфері;

--ринкова економіка, основу якої складають недержавні підприємства;

• середній клас як соціальна основа громадянського суспільства;

• правова держава, пріоритет прав і свобод індивіда перед інтересами держави;

• ідеологічний і політичний плюралізм;

• свобода слова і засобів масової інформації.

15.Поняття і типи політичного режиму

Політичний режим – це впорядкована взаємодія структур політичної системи і сукупність методів здійснення влади і досягнення політичних цілей.

Критерії визначеності політичних режимів:

• Форма і роль держави

• Спосіб формування органів влади

• Структура політичних інститутів

• Співвідношення між гілками влади

• Становище і роль політичних партій і громадських організацій

• Наявність чи відсутність правової держави

• Правовий статус особи і стан громадянського суспільства

• Рівень економіко-господарського розвитку

• Політична стабільність суспільства

• Історичні та культурні традиції народу

• Спосіб голосування

• Стан громад. суспільства

Існує багато класифікацій політичних режимів. Будь-яка класифікація є умовною, поза як “чистих” і завершених політичних режимів у політичній практиці не існує.

Найпоширенішою є тричленна класифікація режимів на:

- тоталітарні;

- авторитарні;

-демократичні. Історичними формами :

-тиранія..-диспотія…-теократія

-олігархія

-абсолютна монархія

Сучасними – авторитарні, -тоталітарні. Іноді ще фашистський

16.Тоталітарний політичний режим

Тоталітаризм (Муссоліні, 1925р., Дж.Амендалла 1923р.у газеті ІЛЬ МОНДО) — спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохопним контролем влади над суспільством, підкоренням суспільної системи державі, колективними цілями, загальнообов´язковою ідеологією, репресіями щодо опозиції та інакодумців.

Держава поглинає все суспільство і конкретну людину. Термін «тоталітарний» ввів в політичний лексикон лідер італійських фашистів Б.Муссоліні (1883-1945).. З 1925 р. він став використовувати термін «тоталітаризм» для характеристики фашистської держави.

Ознаки:

1) Глибока форма деспотії;

2) Наявність офіційної ідеології, яка поділяється усіма членами суспільства;

3) Хіліастичний характер ідеології (побудова нового суспільства після зруйнування його попередньої форми; загибель історії);

4) Ідеологія завжди віднесена на майбутнє;

5) Єдина, масова партія;

6) Ця партія побудована за олігархічним принципом;

7) Відбувається злиття партійного та державного апарату;

8) Наявність таємної поліції, якою керує правляча партія;

9) Здійснення постійного терору проти «інакомислячих»;

10) Монопольний контроль над засобами масової конкуренції

11) Домінує законодавча гілка влади.

Виділяють декілька різновидів тоталітаризму: комуністичний тоталітаризм («лівий»), фашизм, націонал-соціалізм («правий»). Головні відмінності основних різновидів тоталітаризму чітко виражені в їх політичних цілях: побудова комунізму, відродження римської імперії, утвердження світового панування арійської раси. Вони виявлялись також і в соціальних преференціях: робітничий клас, нащадки римлян, германська нація.

Витоки тоталітаризму:

1. Реакція на кризи індустріалізації, формування нової соц. та нац. Ідентичності, злам традиційних соц. інститутів

2. Руйнування ринкової економіки і перехід до планової економ;

3. Концепція загальної волі Ж. Ж. Руссо (духовні витоки), тобто це уніфікація індивіда, де загальна воля домінує над індивід;

4. Вихід на політ авансцену масових рухів, харизматичних лідерів, які руйнують інституційні обмеження насильницьким шляхом і створюють поле не обмеж влади демагогів. (Ф. Кастро).