- •1 Політика як соціальне явище .
- •2 Основні концепції політики , її структура та функції
- •3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва
- •1.Політика і економіка
- •2. Співвідношення політики з правом
- •3. Співвідношення політики з мораллю
- •4. Співвідношення політики з релігією
- •4.Політологія як наука та навчальна дисципліна.
- •5.Методи політичної науки
- •6.Поняття політичної системи суспільства
- •7. Структура, функції та фактори стабільності.
- •8. Типологія політичних систем
- •2. Змагальна політична система має такі типологічні ознаки:
- •3. Соціопримирлива політична система має такі ознаки:
- •9.Природа політичної влади , еволюція поняття та сучасні теорії політичної влади
- •1. Група реаляціоністських теорій :
- •10.Легітимність політичної влади . Джерела та механізм.
- •3 Типи м.Вебер):
- •11.Поняття держави в політичній інтерпретації. Теорії виникнення держави,ознаки та функції
- •1. За територіальною спрямованістю:
- •3. За часом виникнення:
- •12.Форми державного правління і нац-тер устрою
- •13.Концепція правової та соціальної держави. Їх ідеологічні інтерпретації.
- •14.Поняття та принципи громадянського суспільства
- •15.Поняття і типи політичного режиму
- •16.Тоталітарний політичний режим
- •17.Авторитарний політичний режим
- •20.Походження і сутність політичних партій
- •21.Фунції,структура, типологія політичних партій
- •22.Типологія партійних систем
- •4. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму:
- •6. Атомізовану партійну систему:
- •23 . Теорії партійні коаліції
- •5.Мінімально звязаної коаліція переможців
- •24.Поняття виборчих систем
- •25.Мажоритарні виборчі системи
- •26.Пропорційні виборчі системи
- •27.Поняття політичної еліти,її структура
- •29.Лідерство як політичний феномен
- •30.Типологія та стилі політичного лідерства .
- •3. Залежно від мети, на яку орієнтований політик, виділяють:
- •31.Поняття і структура політичної культури.
- •3)Щодо власної політичної д-сті.:
- •32.Типологія політичної культури
- •4) 3 Половиною вид ..
- •4) Змішаний
- •33.Поняття політичної соціалізації
- •4) Інституціоналізація.
- •34.Поняття,типологія та функції політичних конфліктів .
- •35.Динаміка та управління політичними конфліктами
- •36.Політичний розвиток та політична модернізація
- •37.Структурні теорії переходу до демократії
- •38.Процедурні теорії переходу до демократії
- •39.Теорія «третьої хвилі» демократизації
24.Поняття виборчих систем
ВИБОРЧА СИСТЕМА – це сукупність правил, принципів та процедур, прийнятих для встановлення результатів народного голосування та розподілу місць між кандидатами на виборні посади.
Світова практика функціонування демократичних держав знає три головні типи виборчих систем – мажоритарну, пропорційну та змішану.
Розрізняють мажоритарні виборчі системи абсолютної та відносної більшості.
В умовах мажоритарної системи абсолютної більшості перемогу на виборах одержує кандидат, який набрав 50% +1 голос громадян, які взяли участь у голосуванні (Франція, Білорусь).
При мажоритарній системі відносної більшості перемагає кандидат, який просто отримав більше голосів, ніж усі його суперники, навіть якщо це менше, аніж 50% голосів виборців (США, Велика Британія, Канада, Індія та ін.).
У деяких країнах, які використовують мажоритарну систему, практикується встановлення відсоткових бар’єрів
В усіх країнах, де застосовується пропорційна виборча система, діють кілька впливових партій, жодна з яких історично не одержує сталої більшості в парламенті.
Існують три різновиди пропорційної виборчої системи:
– з використанням жорстких списків;
– списків з преференціями;
– напівжорстких списків.
Змішані виборчі системи.Існує досить широкий спектр змішаних систем, які поєднують мажоритарну та пропорційну системи. Принаймні 20 країн світу використовують таку систему.
Одним із найпоширеніших варіантів змішаної системи є рівне комбінування, що передбачає обрання половини депутатів мажоритарним шляхом, а іншої — пропорційним
25.Мажоритарні виборчі системи
Виборча система — це порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління (самоврядування) на основі конституції та законів. Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна виборча система — виборча система, згідно з якою переможцем є той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванніДля мажоритарної виборчої системи притаманний поділ країни на одномандатні виборчі округи. Залежно від способу встановлення переможця, виділяють:
1. Мажоритарну систему абсолютної більшості (переможцем стає той кандидат, котрий набрав понад 50 % голосів виборців). Якщо жодний із кандидатів не набрав абсолютної більшості голосів, відбувається другий тур виборів, у якому беруть участь два чи більше кандидати, що набрали найбільше голосів виборців або ж подолали встановлену законом межу голосів.
2. Мажоритарну систему відносної більшості (переможцем стає кандидат, котрий набрав найбільшу кількість голосів, порівняно з іншими кандидатами, але не обов'язково більше половини).
3. Мажоритарну систему кваліфікованої більшості (кандидату потрібно набрати встановлену законом кваліфіковану більшість, зазвичай 2/3чи 3/4 голосів виборців). Застосовують вкрай рідко через високу нерезультативність.
Переваги мажоритарної виборчої системи:
історично більш рання через свою простоту і зрозумілість ;
сприяє чіткому регіональному вкоріненню представництва інтересів органів влади
підтримує більшість,
сприяє стабілізації суспільства
зумовлює 2партійну систему
Недоліки:
1) суттєва розбіжність між кількістю отриманих голосів та кількістю депутатських мандатів, тобто викривлення результатів голосування;
2) дорога , порівняно з пропорційною , оск. Передбачая 2-3 тур.
3) непропорційність представництва
4) не підтримує інтереси меншості
5) Джерімендорінг (перенарізка округів) – “нарізка” виборчих округів з метою забезпечення переваги певним кандидатам.
Основними принципами джеррімендерінгу є: в регіонах, де твоя власна партія особливо міцна, намагайся стримувати величину округа настільки, наскільки дозволяють закони, а регіонах, де сильні інші партії збільшувати величину виборчого округу
-формування владою виборчих округів таким чином, щоб забезпечити своїй політичній силі краще представництво у парламенті. Технологія проявляється у тому, що влада нарізає виборчі округи таким чином, щоб перемогти хоча б з мінімальною перевагою в більшості округів, а прихильників) іншої чи інших партій зосередити з найбільш суттєвою перевагою в меншості округів.
