- •1 Політика як соціальне явище .
- •2 Основні концепції політики , її структура та функції
- •3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва
- •1.Політика і економіка
- •2. Співвідношення політики з правом
- •3. Співвідношення політики з мораллю
- •4. Співвідношення політики з релігією
- •4.Політологія як наука та навчальна дисципліна.
- •5.Методи політичної науки
- •6.Поняття політичної системи суспільства
- •7. Структура, функції та фактори стабільності.
- •8. Типологія політичних систем
- •2. Змагальна політична система має такі типологічні ознаки:
- •3. Соціопримирлива політична система має такі ознаки:
- •9.Природа політичної влади , еволюція поняття та сучасні теорії політичної влади
- •1. Група реаляціоністських теорій :
- •10.Легітимність політичної влади . Джерела та механізм.
- •3 Типи м.Вебер):
- •11.Поняття держави в політичній інтерпретації. Теорії виникнення держави,ознаки та функції
- •1. За територіальною спрямованістю:
- •3. За часом виникнення:
- •12.Форми державного правління і нац-тер устрою
- •13.Концепція правової та соціальної держави. Їх ідеологічні інтерпретації.
- •14.Поняття та принципи громадянського суспільства
- •15.Поняття і типи політичного режиму
- •16.Тоталітарний політичний режим
- •17.Авторитарний політичний режим
- •20.Походження і сутність політичних партій
- •21.Фунції,структура, типологія політичних партій
- •22.Типологія партійних систем
- •4. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму:
- •6. Атомізовану партійну систему:
- •23 . Теорії партійні коаліції
- •5.Мінімально звязаної коаліція переможців
- •24.Поняття виборчих систем
- •25.Мажоритарні виборчі системи
- •26.Пропорційні виборчі системи
- •27.Поняття політичної еліти,її структура
- •29.Лідерство як політичний феномен
- •30.Типологія та стилі політичного лідерства .
- •3. Залежно від мети, на яку орієнтований політик, виділяють:
- •31.Поняття і структура політичної культури.
- •3)Щодо власної політичної д-сті.:
- •32.Типологія політичної культури
- •4) 3 Половиною вид ..
- •4) Змішаний
- •33.Поняття політичної соціалізації
- •4) Інституціоналізація.
- •34.Поняття,типологія та функції політичних конфліктів .
- •35.Динаміка та управління політичними конфліктами
- •36.Політичний розвиток та політична модернізація
- •37.Структурні теорії переходу до демократії
- •38.Процедурні теорії переходу до демократії
- •39.Теорія «третьої хвилі» демократизації
27.Поняття політичної еліти,її структура
. Розкрийте суть теорії еліт В.Паретто
Еліта( з лат. «кращий, обраний»)
Політична еліта - це привілейована група, яка займає керівні позиції у владних структурах і безпосередньо бере участь в ухваленні рішень, зв'язаних з використанням влади.
Концепція еліти, заснована на спостереженні за реальною політичною поведінкою і взаємодіями суб'єктів політики, була створена теоретиками італійської школи політичної соціології Г.Моска, В.Паретто і Р.Міхельсом.
В.Паретто ввів в політичну науку термін «еліта» - пояснював різноманіття соціальних інтересів і статусів психологічною нерівністю індивідів;
визначав еліту за її природжених психологічних якостей і вважав, що вона складається з тих, хто демонструє видатні якості або довів щонайвищі здібності в своїй сфері діяльності
Паретто називає елітою людей, які отримали найвищий індекс у галузі їх діяльності. В.Паретто поділив еліту на: правлячу і не правлячу (еліту духу). У пправлячій еліті виділив 2 типи, які послідовно змінюють один одного: «леви» і «лиси». «Левам» властивий консерватизм та силові методи управління, вони переважають в умовах стабільності суспільства. Нестабільність політичної системи вимагає правління еліти «лисів» - гнучких керівників, які є майстрами політичних комбінацій. В.Паретто вважає, що панівна верхівка є однорідною, її члени об’єднані спільністю соціального походження та досвіду, для них притаманна енергійність, мужність, доброчесність.
Розкрийте суть теорії еліт Г.Моска
Г.Моска в роботі «Правлячий клас» писав, що у всіх суспільствах існують два класи людей - клас який править, і клас, яким правлять. Правлячий клас завжди є нечисленним. Меншина править більшістю, тому що вона, по-перше, зорганізована, а по-друге, має особливі якості, завдяки яким користується пошаною і великим впливом в суспільстві.
Влада, затверджував він, завжди знаходилася і повинна знаходитися в руках меншини. Коли вона переходить з одних рук до інших, то переходить від однієї меншини до іншої, але ніколи від меншини до більшості. Г.Моска довів, що еліти були неминучі, бо всі суспільства характеризуються диктатурою меншості над більшістю. Він стверджував, що фундаментом суспільного розвитку стає не економіка, а політика. Г.Моска обґрунтував проблему необхідності циркуляції еліт, панування організованої меншості над неорганізованою більшістю. Г.Моска підкреслює, що «рекрутування» правлячої меншості проходить різними способами, але головним критерієм повинні бути здібності, потрібні для політичного управління в певну епоху. Еліті властива організованість і цим пояснюється її влада над більшістю. Г.Моска виділяє 2 типи партійної верхівки: аристократична (закрита) та демократична (відкрита, допускає розширення своїх лав за рахунок вихідців із низів).
Розкрийте суть теорії еліт Р.Міхельса
До основоположників елітаризму відноситься Р.Міхельс з його «залізним законом олігархічних тенденцій». Суть його концепції полягає в тому. що «демократія», щоб зберегти себе і досягти відомої стабільності, вимушена створювати організацію. А це пов'язано з виділенням еліти - активної меншини. Необхідність управління організацією (зокрема, політичною партією) вимагає створення апарату, і влада концентрується в його руках. Оскільки керівництво цими організаціями не може здійснюватися усіма членами суспільства, то з суспільства виділяється політична еліта, яка поступово виходить з-під контролю решти громадян і підпорядковує політику власним інтересам. Пересічні члени суспільства недостатньо компетентні, пасивні, проявляють байдужість до повсякденного політичного життя.
Опишіть типи політичних еліт за класифікацією Дж.Хіглі та Я.Пакульські
Диференціфція еліти |
Єдність |
||
Сильна |
Слабка |
||
Широка (різні групи в еліті) |
Відповідає консенсуальній еліті – що відп. консолідованій демократії або ліберальній олігархії |
Фрагментарна еліта – неконсолідована демократія або авторитарний політ. режим |
|
Обмежена (закрита група) |
Ідеологічна еліта – відповідає тоталітарному або посттоталітарному політ.режиму |
Розділена еліта – авторитарний політ.режим дуже часто це султанати. (відсутність ідеалів, програмних дій. Тут закрита група, але всередині цієї групи відбувається жорстка боротьба. Це може бути форма конкурентної олігархії |
|
Якщо диференційованість широка – це означає, що в середині еліти є різні елементи: олігархи, управлінці, військові, представники різних класів, різні регіони, мовні, релігійні спільноти, етнічні групи.
Якщо ж обмежена, то відповідно вся еліта монолітна, наприклад представники тільки одного етносу, 1 релігії, 1 класу.
Єдність – консенсус щодо основних цінностей та правил гри.
Структура еліти :
1Політична(вища-НАЙВИЩЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО ДЕРЖАВИ, ПРЕЗИДЕНТ, середня-ЧЛЕНИ УРЯДУ,ПАРЛАМЕНТУ, адміністративна-АПАРАТ ВЛАДИ)
2Економічна
3 Культурна,духовна,інформаційна
28.ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ
Спосіб |
Ступінь |
|
Поступовий і мирний |
Класична |
Репродуктивна |
Швидкий і насильницький |
Заміщувальна |
Квазізаміщувальна |
Американські дослідники Дж. Хіглі та Я.Пакульскі виділяють чотири моделі циркуляції еліти
Класична циркуляція – це тип циркуляції, котрий Моска і Парето пов'язували зі стійким та ефективним правлінням еліти. Рівень циркуляції великий і соціально глибокий (охоплює великі верстви еліти). Цей тип характеризується еволюційним характером оновлення еліти, він призводить до появи та існування консенсусної еліти. Функціонування цього типу циркуляції є достатнім для заміщення негучких політичних лідерів особистостями, менш схильними до конфліктів, шляхом їх виключення або підпорядкування політикам, більш орієнтованим на співпрацю. Класична циркуляція – процес поступових змін в еліті.
Заміщувальна циркуляція, як і класична, характеризується широтою і глибиною, але більш динамічна і здійснюється примусовим шляхом. Типовий випадок – це повалення попередньої еліти і формування нової в результаті революції. У цьому випадку циркуляція визначається боротьбою між елітою старого режиму і контрелітою, яка захоплює владу і відсторонює від неї всіх, хто раніше домінував. Цей спосіб породжує ідеологічну еліту і тоталітарний режим.
Репродуктивна циркуляція – обмежена, і поверхнева, і поступова та еволюційна. Елітна група відмовляється від старих доктринальних положень або їх значно змінює для того, щоб залишитися при владі. Завдяки таким маневрам більшості представників еліти вдається зберегти владу і статус. Великих змін немає, але соціальний профіль еліти змінюється. Можлива певна фрагментація еліти. Репродуктивна циркуляція частіше за все формується тоді, коли відбувається дезінтеграція ідеологічної еліти та її члени утворюють "партію влади", займаючи ключові посади в економіці та інших сферах суспільного життя.
Квазізаміщувальна циркуляція характеризується найменшою обмеженістю змін в еліті, їх раптовим і вимушеним характером. Відбувається поділ еліт, наслідком чого можуть бути перевороти. Незважаючи на різноманітність лідерських стилей, не відбувається кардинальних змін у характері політики, тобто поділ еліти не спричиняє серйозних змін.
