3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва

1.Політика і економіка

1.Економіка домінує над політикою (олігархія)- марксизм, патримоніальна теорія держави 2.політика ДОМІНУЄ над над економікою - тоталітаризм

3компроміс - політика і економ співвідносяться на засадах вільної конкуренції

Економіка має значний детермінуючий вплив на формування політичної влади. слабо розвинута економіка передбачає централізацію влади, посилює авторитарні тенденції. Високий рівень економічного розвитку є важливим фактором встановлення та збереження стабільної демократії.

Політика також має регулюючі можливості щодо економіки, бо є формою владно-державного примусу. Економіка та політика взаємодіють опосередковано через соціальні відносини. Тому характер їх взаємодії багато в чому залежить від змісту інтересів соціальних груп, що складають те чи інше суспільство.

2. Співвідношення політики з правом

1.Право домінує над політикою

2.Політика домінує над правом (телефонне право)

3.Політика акумулює інтереси сусп.

Стосовно співвідношення політики і права потрібно зазначити, що ефективність правового регулювання залежить від рівнодії інтересів соціальних груп на політичній арені, а також від рівня економічного і культурного розвитку країни. Така рівнодія інтересів є основою для створення права, яке служить всьому суспільству, а не тільки окремим соціальним групам, як це має місце в посткомуністичних державах.

3. Співвідношення політики з мораллю

1.Політика повинна бути гіперморальною

2.Політика як аморальна річ.

3.повинна байдуже ставитись до наслідків.

Дослідження проблеми співвідношення політики і моралі бере свій початок ще за давніх часів. У цілому в історії філософської та політичної думки можна визначити три основні підходи.

Перший підхід (Макіавеллі, Моска, Міхельс, Бентам) відкидає будь-яке серйозне значення моралі для політики.

Другий підхід (Платон, Аристотель, Фромм), навпаки, розчиняє політичні підходи в морально-етичних оцінках. етичні орієнтири є найсуттєвішими в людській життєдіяльності (однаково в усіх сферах, не відокремлюючи політику).

Третій підхід (А.Швейцер, М.Ганді) відстоювали думку ушляхетнювання політики мораллю. З цього погляду, мораль є важливим чинником оцінки політичної діяльності взагалі.

4. Співвідношення політики з релігією

3членна модель : 1. влада жерців . 2 … 3 …

Співвідношення релігії і політики - одна з найскладніших проблем сучасності. її актуальність безсумнівна. Порушуються інтереси суспільства, класів] політичних партій і організацій, держав, окремих особистостей] індивідів. Вирішується проблема неоднозначно.

Регулятором громадського життя поряд з політикою виступає й релігія. Взаємодія політики й релігії обумовлена спільністю багатьох сторін їхнього існування й функціонування: політика й релігія мають справу з великими масами людей, спрямовані на все суспільство, всі соціальні спільноти. Розходження між політикою й релігією проявляються, насамперед, у наступному:

• політика, як правило, найбільш близька до економічної бази; релігія найбільш віддалена від матеріального життя;

• політика — явище класове й у кожній ситуації відбиває інтереси певної соціальної спільноти; релігія — явище загальнолюдське, але в тих або інших соціальних умовах може виражати інтереси різних соціальних спільнот, на озброєнні яких вона перебуває.