7. Класифікація розладів менструальної функції.

Аменорея — відсутність менструацій.

Порушення ритму менструацій:

а) опсоменорея — менструації настають надто рідко: через 6-8 тижнів;

б) спаніоменорея — надто тривалі менструальні цикли, менструації

настають 2-4 рази на рік;

в) пройоменорея (тахіменорея) — скорочені менструальні цикли,

менструації настають раніше ніж через 21 день.

Зміна кількості крові, що виділяється під час менструацій:

а) гіперменорея — надмірна кількість крові, понад 100-150 мл;

б) гіпоменорея — зменшена кількість крові, менше 50 мл.

Порушення тривалості менструацій:

а) поліменорея — тривалість менструації 7-12 днів;

б) олігоменорея — тривалість менструації менше 2 днів.

Болючі менструації:

а) альгоменорея — біль під час менструації у ділянці статевих органів;

б) дисменорея — загальні порушення під час менструацій (головний біль,

нудота, відсутність апетиту, підвищена дратівливість);

в) альгодисменорея — поєднання місцевого болю та загального порушення

самопочуття.

Менорагія — циклічні маткові кровотечі, пов'язані з менструальним

циклом, тривалістю понад 12 днів. Метрорагія — ациклічні маткові кровотечі, не пов'язані з менструальним циклом.

Розрізняють гіпоменструальний синдром (опсоменорея, олігоменорея,

гіпоменорея) та гіперменструальний синдром (пройоменорея, гіперменорея,

поліменорея).

За віком класифікують кровотечі:

• у дитячому віці та у період статевого дозрівання — ювенільні;

• у жінок віку статевої зрілості — кровотечі репродуктивного або

дітородного періоду;

• в клімактеричному — відповідно клімактеричні кровотечі.

За циклічністю виділяють овуляторні (циклічні, двофазні) порушення менструального циклу та ановуляторні (однофазні).

8. Аменорея. Класифікація. Методи діагностики та лікування.

Аменорея — відсутність менструацій у дорослої жінки протягом 6 місяців і більше.

Форми аменореї: Справжня — відсутність циклічних змін в організмі жінки, пов'язана найчастіше з різкою недостатністю статевих гормонів. Несправжня аменорея (криптоменорея — прихована менструація) —відсутність виділення менструальної крові за наявності в організмі

циклічних змін. Несправжня аменорея є клінічним проявом аномалій розвитку статевих органів — атрезії дівочої пліви чи піхви, коли кров, не маючи виходу назовні, скупчується у піхві, матці, маткових трубах.

Первинна аменорея — відсутність менструації з пубертатного віку.

Вторинна аменорея — припинення менструації у жінки, яка раніше

менструювала.

Фізіологічна аменорея — відсутність менструацій до пубертатного періоду,

під час вагітності та лактації, в період менопаузи.

Патологічна аменорея може бути викликана багатьма причинами, зокрема

загальними, найчастіше ендокринними захворюваннями.

За рівнем виникнення , форми патологічної аменореї: гіпоталамічну, гіпофізарну, яєчникову, маткову, зумовлену порушенням функції щитовидної залози та кори надниркових залоз.

Лікування первинної аменореї

усунення або корекцію викликали її факторів, дієта, спрямована на нарощування м'язової і жирової маси, гормональне лікування, стимулююче менструальну функцію, хірургічне усунення перешкод – створення умов для нормального відтоку менструальної крові з порожнини матки по статевих шляхах назовні, на зміцнення нервової системи. Слід уникати захоплень силовими видами спорту.

Діагностика вторинної аменореї

скарги на припинення менструацій. Лікар-гінеколог оцінює зростання і вага пацієнтки, їх співвідношення один з одним і показниками норми. Проводиться дослідження рівня гормонів (в першу чергу пролактину, гестагенів, естрогенів, статевого хроматину, каріотін), УЗД органів малого тазу (для виключення полікістозу яєчників і визначення стану ендометрію). Додатково складається графік змін базальної температури, проводиться цитологічний аналіз мазка заднього склепіння піхви для визначення естрогенної насиченості організму пацієнтки.

Важливим діагностичним тест-критерію при вторинній аменореї є «симптом зіниці». При нормальному перебігу менструального циклу, у період з 6-го по 20 день, діаметр зовнішнього зіву шийки матки, заповнений прозорою слизом, збільшується і при огляді нагадує зіницю. Для аменореї характерне незначне розкриття маткового зіва і мала кількість слизу.Виходячи з отриманих результатів, як правило, встановлюється причина вторинної аменореї і призначається лікувальний курс.

Лікування вторинної аменореї спрямоване на усунення факторів, що її викликали.

Аменорея, пов'язана з різким зниженням ваги або фізичними навантаженнями, є наслідком неправильного способу життя і вимагає його зміни. Для повної нормалізації менструальної функції зазвичай призначаються прогестагенних оральні контрацептиви (міні-пілі), що не містять естрогенних компонентів. Нерідко вторинна аменорея усувається без гормональної терапії при дотримання розумних фізичних навантажень, раціонального режиму харчування, праці і відпочинку, нормалізації психо-емоційного фону.

Вторинна аменорея, яка розвивається при синдромі полікістозних яєчників, вимагає лікування фонового захворювання. Для нормалізації овуляторного циклу при поликистозі яєчників призначають гормональні контрацептиви або проводять лапароскопічну діатермокоагуляції тканини органу. Гіперпролактинемія, як чинник розвитку аменореї, усувається прийомом препаратів – агоністів дофаміну, понижуючий рівень пролактинуПри пухлинних ураженнях гіпофіза показано нейрохірургічне втручання.Вторинна аменорея, обумовлена передчасною менопаузою, коригується за допомогою довгостроково проведеної замісної гормональної терапії.

9. Дисфункціональні маткові кровотечі (ДМК) - ідіопатичні надмірні та/або нерегу-лярні кровотечі, які не можуть бути пояснені іншими причинами.

ДМК діляться на:

• ДМК ювенільного періоду

• ДМК репродуктивного віку

• ДМК клімактеричного періоду та постменопаузальному

Необхідно відзначити, що дисфункціональні маткові кровотечі так само діляться на овуляторні (тобто коли відбувається овуляція і цикл залишається двофазним) і ановуляторні (овуляції немає). Перший варіант гострих ситуацій характерний для ювенільного та репродуктивного періоду, а другий – для менопаузи.

Овуляторні дисфункціональні маткові кровотечі можуть протікати по типу подовження або укорочення фолликулиновой фази, або подовження або укорочення лютеїнової фази менструального циклу.

Атрезія або персистенція фолікула – основні критерії ановуляторних станів.

Етіологія кровотеч з порожнини матки:

1. Органічна патологія:

– злоякісні новоутворення репродуктивної системи;

– поліпоз;

– аденоматоз;

– міоми матки;

– запальні процеси в матці і придатках;

– ендометріоз зовнішній і внутрішній;

– захворювання крові;

– застосування гормональних препаратів;

– аборти, викидні, пологи;

– ВМС.

2. Неорганічні:

– стрес;

– психічні розлади;

– нервове перезбудження;

– інтоксикація;

– порушення режиму праці та відпочинку;

– швидка втрата маси тіла.

дисфункціональних маткових кровотеч може збігатися з тривалості зі звичайною менструацією, але бути дуже рясним і болючим. Вважається, що збільшення кількості крові під час менструації до 80 мл і більше – кровотеча. Можлива ситуація, коли излитие не тільки рясне, але і тривале, безперервне. Така ситуація вимагає екстрених заходів впливу.

Поліменорея – часті менструації нормального обсягу (частіше, ніж через 21 день).

Маткова кровотеча: симптоми

• Зростає кількість менструальної крові, ПМС протікає з вираженим больовим симптомом. Менструація не йде на спад, а іноді, навпаки, кількість крові збільшується.

• Біль внизу живота інтенсивна (особливо в перші дні).

• Швидка стомлюваність і слабкість, шкірні покриви бліднуть, шкіра стає сухою і тьмяною.

• Зміни в ОАК і біохімічному аналізі крові.

• На УЗД можна побачити зяючий посудина.

Дисфункціональні маткові кровотечі: лікування

• Медикаментозна зупинка гострого стану: амінокапронова кислота, вікасол. Можна вливати тромбоцитарну і еритроцитарну маси при великих крововтратах.

• Використання утеротоніческіх коштів, для скорочення мускулатури матки і тромбування судин.

• Холод на низ живота.

• Масаж матки .

• Хірургічне лікування полягає в прошивці кровоточать судин матки, піхви.

• Використовується вискоблювання порожнини матки спеціальної кюреткою, однак це не дає гарантії, що при наступній менструації знову не почнеться кровотеча.

• Введення спеціального балона в порожнину матки, який роздуваючись, тромбуються судини.

• Якщо кровотеча профузное і нічим не зупиняється, то необхідно вдатися до екстирпації матки.

В якості профілактики нових загострень ДМК можна застосовувати гормональні препарати курсами. Безпосередньо перед очікуваною нової менструацією жінці рекомендують курсовий прийом амінокапронової кислоти.

Так само для загального зміцнення судинної стінки призначається аскорутин і полівітамінні препарати мінімум на три місяці.

Жінка повинна дотримуватися дієти, багатої білком і залізом. Якщо на тлі ДМК розвивалася анемія, то необхідно пропити курс залізовмісних препаратів: Феррум лек або Сорбіфер.

Також необхідно усунути запальні гінекологічні захворювання та екстрагенітальної патології.

10. Ювенільні кровотечі ( ЮК ) - це ДМК періоду поло - вого дозрівання , зумовлені порушенням регуляції менструальної функції і не пов'язані з органічними захворюваннями статевої системи або інших систем організму.

Етіопатогенез . Сприятливі фактори : конституція ( астенічний , Інтерсексуальність , інфантильний типи) , підвищена алергізація , несприятливі матеріально -побутові , климатогеографические фактори; вплив пошкоджуючих впливів в анті-і інтранатальному періодах ( НЕ - доношенности , резус -конфлікт , гестози , ускладнені пологи) ; часті інфекційні захворювання в дитячому віці (грип , тонзиліт , ревматизм) .

Дозволяючі фактори: психічні потрясіння , фізичне навантаження , черепно -мозкова травма , ГРВІ , недолік або надлишок маси тіла.

Порушення жирового обміну призводить до гіпофункції аденогіпофіза і яєчників. Хронічний тонзиліт , операція тонзилектомії на рік настання менархе сприяють порушенням менструальної функції центрального генезу. Хронічні захворювання гепатобіліарної системи впливають на ги- поталаміческую регуляцію . Ревматизм призводить до зниження біосинтезу прогестерону.

ЮК - ановуляторні , виникають на тлі атрезії фол - лікулов . Тривалої кровотечі , крім дистрофічних процесів в гіперплазованих ендометрії , сприяє і недостатня скорочувальна активність матки , що не досягла остаточного розвитку .

Клініка .

ЮК бувають частіше в перші 2 роки після менархе , але можуть починатися вже з менархе . Вони різні за інтенсивністю та тривалістю , безболісні , швидко призводять до анемії і вторинних порушень системи крові (тромбоцитопенія , уповільнення згортання , зниження протромбінового індексу , уповільнення ретракції кров'яного згустку ) . Наприкінці пубертатного і в постпубертатном періоді виникають овуляторні кровотечі по типу поліменореі (причини : недостатня продукція ЛГ , неповноцінність жовтого тіла).

симптоми :

- Тривалі ( більше 7-8 діб) кров'янисті виділення зі статевих шляхів ;

- Кровотечі , інтервал між якими менше 21 дня ;

- Крововтрата більш ніж 100 - 120 мл на добу ;

Тяжкість захворювання визначається характером крововтрати (інтенсивність , тривалість ) і ступенем вторинної постгеморагічної анемії.

діагностика

1 Гінекологічний огляд у присутності батьків або близьких родичів ( огляд зовнішніх статевих органів , ректоабдомінальное дослідження ; бімануальногодослідження і огляд у дзеркалах проводиться у сексуально - активних підлітків) ..

2 Тести функціональної діагностики. :

• монофазная базальна температура ;

• низькі показники КІ = 5-40 %;

• невиражені симптом « зіниці » , « папороті» .

3 . Для дослідження стану ендометрію застосовують ци

Токолітичні дослідження аспірату з порожнини матки.

Обстеження дівчаток з ЮК проводиться спільно з педіатром , гематологом , отоларингологом , ендокринологом , невропатологом .

Диференціальний діагноз проводиться із захворюваннями крові , супроводжуються підвищеною кровоточивістю ( геморагічні діатези , вроджені дефекти гемостазу - тромбоцитопенічна пурпура) , порушеннями функції печінки , захворюваннями кори надниркових залоз , щитовидної залози , діенцефальной патологією , гормонпродуцірующей пухлинами яєчника , саркомою матки , патологією шийки матки ( поліпи , ерозія , рак) , порушеною вагітністю , сторонніми тілами і пухлинами піхви.

Лікування ЮК складається з двох етапів:

1 етап: Власне гемостаз

1 . Симптоматична гемостатична терапія (Розділ 3.3.3 . )

2 . Гормональний гемостаз. Показання:

• тривале і рясне кровотеча з наявністю вторинної анемії ;

• відсутність ефекту від проведеної симптоматичної терапії ;

• тривале кровотеча і наявність гіперплазії ендометрію (М -ехо більше 10 мм).

Гестагени : .. Дидрогестерон ( дуфастон ) 10 мг 2 раз / сут ,

3 . Хірургічний гемостаз

Лікувально- діагностичне вишкрібання стінок порожнини

матки у підлітків проводиться за наступними показниками :

• профузне маткова кровотеча , що загрожує життю пацієнтки ;

• виражена вторинна анемія (гемоглобін 70 г / л і нижче , гематокрит нижче 25,0 % , блідість , тахікардія , гіпотонія) ;

• підозра на патологічні зміни структури ендометрія ( наприклад , поліп ендометрія по дан

вим УЗД).

Умови для проведення вишкрібання порожнини матки :

• згода батьків неповнолітньої хворої ;

• наявність анестезіологічної служби для проведення знеболювання ;

• наявність спеціального інструментарію для збереження цілості дівочої пліви ;

• обов'язкове подальше патогістологічне дослідження отриманого матеріалу.

II етап . Регуляція менструальної функції та профілактика рецидивів захворювання

Протирецидивне лікування проводиться протягом 2-3 менструальних циклів , амбулаторно. Воно включає психотерапію , створення фізичного і психічного спокою , правильний режим праці і відпочинку , раціональне харчування , гормональну регуляцію циклу. Його мета полягає у формуванні овуляторних менструальних циклів.

1 . Вітамінотерапія

2 . Гормональна терапія

Хірургічні методи лікування ДМК репродуктивного віку

Аблація ендометрію проводиться у випадках неефективності гормонотерапії із застосуванням лазера , або резектоскопа , або петлі , чи кулькового електрода під контролем гістероскопа . Метод застосовується у пацієнток , які не зацікавлені в дітородінні , або мають протипоказання до хірургічного лікування , або відмовляються від нього.

Гістеректомія - радикальний метод лікування менорагії . Вона показана пацієнткам , які не відповідають на гормональну терапію, і є останнім етапом лікування , особливо у пацієнток з рефрактерною менорагією .

11. ДМК в перименопаузальному періоді (у віці від 45 до 55 років) називаються клімактеричними і складають 15%гінекологічних захворювань. За даними Е.М. Вихляева, 50-60% всіх ДМК зустрічаються в перименопаузальному періоді.

Етіологія

Закінчення репродуктивного періодусупроводжується порушенням циклічних процесів в репродуктивній системі. Порушення одного або декількох ланок системи, що регулює менструальний цикл змінює гормональний гомеостаз з порушенням ритму і поступовим припиненням менструацій.

В основі клімактеричних кровотеч лежить порушення суворої циклічності виділення гонадотропінів і процесів дозрівання фолікулів, що приводить до ановуляторних дисфункції яєчників. Хаотичний характер ритму і кількості виділяються гонадотропінів приводить допорушення механізму зворотного зв'язку. Цьому сприяє і зменшення рецепторів гонадотропінів в яєчниках. Порушення нейрогуморальних взаємин в перименопаузальному періоді сприяють і первинні зміни яєчників і матки. В результаті цих гормональнихзрушень змінюється стероїдогенез - встановлюється відносна гіперестрогенія на тлі абсолютної гіпопрогестеронемія. Порушення проліферації і секреторної трансформації слизової оболонки матки призводять до гіперплазії ендометрія різної вираженості.Кровотеча відбувається внаслідок неповної і тривалої відшарування гіперплазованого ендометрію.

Симптоми дисфункціональних маткових кровотеч перименопаузального періоду:

Як правило, хворі скаржаться нарясна кровотеча з статевих шляхів після затримки менструації від 8-10 днів до 4-6 тижнів. Погіршення стану, слабкість, дратівливість, головний біль відзначаються тільки під час кровотечі.

Маткові кровотечі можуть стати пусковим моментом патологіїнейроендокринної, серцево-судинної і центральної нервової системи. У свою чергу ці порушення здатні викликати рецидиви маткових кровотеч. Приблизно у 30% хворих з клімактеричним кровотечами виникають більш-менш виражені обмінні та ендокринніпорушення. азвівающійся симптомокомплекс включає в себе вторинні нейроендокринної-гіпоталамічні порушення, в першу чергу збільшення маси тіла, затримку рідини, набряки, головний біль, порушення ритму сну, нестійке артеріальний тиск, іноді кризовестани, що супроводжуються відчуттям страху смерті, болями в серці, бради-або тахікардією, приглушеними тонами серця. При загальному огляді помітно відкладення жиру на животі, спині, стегнах при значному збільшенні маси тіла з розтягуванням шкіри (білі стрії).

Діагностика дисфункціональних маткових кровотеч перименопаузального періоду:

Основною умовою ефективної терапії є точна діагностика ДМК, тобто виключення органічних захворювань як причини кровотечі.

Детальний цілеспрямоване вивчення анамнезу, уважний загальний огляд і гінекологічне дослідження дозволяють встановити попередній діагноз і намітити шляхи обстеження для його підтвердження. При зборі анамнезу звертають увагу на становлення менструальноїфункції, репродуктивну функцію, інфекційні захворювання в анамнезі. Слід також докладно розпитати пацієнтку, як змінюється інтервал, тривалість і тривалість кровотеч. Поява нових больових відчуттів може свідчити про прогресуваннязахворювання, зумовленого переходом функціональних порушень в органічні. Клімактеричні кровотечі рецидивируют, часто супроводжуються гіперпластичними процесами в ендометрії і нейроендокринними порушеннями. В результаті загального огляду можна отриматиуявлення про стан внутрішніх органів, можливих ендокринних порушеннях, змінах обміну речовин.

Важливе практичне значення має УЗД геніталій (абдомінальне та трансвагінальне). Ехографію можна застосовувати в динаміці обстеження, вонадозволяє діагностувати міоматозні вузли, вогнища аденоміозу, гіперплазовану слизову оболонку матки, пухлини яєчників, полікістозних яєчники. Удосконалення трансвагінальної ехографії дозволяє дуже точно діагностувати аденоміоз. У жінок зрецидивуючими матковими кровотечами ехографія обов'язкове. Для діагностики внутрішньоматкової патології більш інформативно трансвагінальнос УЗД з використанням контрастної речовини (Гідросонографія).

При гінекологічному дослідженніслід звернути увагу на відповідність віку жінки і змін статевих органів.

Одним з надійних і високоінформативних методів обстеження є роздільне діагностичне вишкрібання слизової оболонки матки з подальшимгістологічним дослідженням зіскрібка. Діагностичне значення вискоблювання значно підвищує гістероскопія, що дозволяє переконатися в повному видаленні патологічно зміненого ендометрію і візуально виявити внутрішньоматкову патологію. При відсутностігістероскопа і підозрі на підслизовий вузол або внутрішній ендометріоз проводять гістерографія або Гідросонографія.

Гіперестрогенії маткові кровотечі спостерігаються також при Гормональноактівние пухлинах яєчників (тека-, гранулезоклеточние абозмішані). Ці пухлини не досягають великих розмірів і частіше виникають в перименопаузальному віці. У цих випадках використовують додаткові методи обстеження, так як при дворучному дослідженні ці пухлини у повних жінок визначити важко. Діагноз встановлюютьпри УЗД, яке показує асиметрію розмірів яєчників, збільшення одного з них і його ехоструктуру. Більш чітку картину дають комп'ютерна томографія та ядерно-магнітний резонанс. При рецидивуючих кровотечах та неефективності попередньої терапії великудіагностичну цінність предстаатяет лапароскопія, що дозволяє не тільки візуалізувати яєчники, а й при необхідності зробити біопсію.

Лікування дисфункціональних маткових кровотечперименопаузального періоду:

Кровотеча в перименопаузальному періоді є одним з перших клінічних симптомів атипової гіперплазії і аденокарциноми ендометрію. У зв'язку з цим лікування починають після повного з'ясування суті патологічного процесу, що неможливо без роздільного діагностичного вишкрібання слизової цервікального каналу і тіла матки під контролем гістероскопії з наступним гістологічним дослідженням зіскрібків. Подальше лікування залежить від гістоструктуриендометрія, супутньої генітальної патології, ендокринних захворювань і метаболічних порушень.

Лікування клімактеричних кровотеч включає загальний лікувальний вплив, гормонотерапію, хірургічне втручання. З метою відновлення нормального функціонування ЦНС необхідно усунути негативні емоції, фізична і розумова перевтома. Психотерапія, фізіотерапія, препарати брому, валеріани, транквілізатори дозволяють нормалізувати діяльність ЦНС.

Оскільки ДМК анемізірующій хворих, при гострій і хронічній анемії необхідно застосування препаратів заліза. Вітамінотерапія включає препарати групи В, вітамін К для регуляції білкового обміну; вітаміни С і для зміцнення капілярів ендометрію, вітамін Е для поліпшення функції гіпоталамо-гіпофізарної області.

Гормонотерапія спрямована на профілактику клімактеричних кровотеч. З цією метою найчастіше застосовують синтетичні гестагени (дюфастон, Норколут, премолют). Гестагени послідовно призводять до гальмування проліферативної активності, секреторної трансформації ендометрія і викликають атрофічні зміни епітелію. Доза і послідовність застосування гестагенів залежать від віку пацієнтки і характеру патологічних змін в ендометрії. Жінкам до 48 років можна призначати схеми терапії із збереженням регулярних менструальних циклів, старше 48 років - з придушенням функції яєчників. Застосовують також похідні 19-норстероидов (гестринон) і похідне 17-етініл тестостерону (даназол). Препарати потрібно застосовувати протягом 4-6 міс в безперервному режимі: даназол по 400 мг на день, гестринон по 25 мг 2 рази на тиждень. Ці препарати є антиестрогенами, вони гальмують виділення гонадотропінів гіпофізом, що приводить до придушення синтезу стероїдів в яєчниках. В результаті в ендометрії розвиваються атрофічні зміни.

12 Альгодисменорея – розлади і больові відчуття, що виникають в період менструації. Причиною альгодисменореї може бути маленькі розміри матки (інфантилізм матки) , неправильне положення матки , запалення статевих органів , ендометріоз матки , підвищена збудливість центральної нервової системи.

Симптоми альгодисменореї

Найбільш часто зустрічається у молодих жінок , хворих на безпліддя . Біль виникає до початку менструації ( передменструальний синдром). Крім болю внизу живота , яка часто буває дуже сильною , болить голова , можлива нудота , блювота і запаморочення. З початком менструації больові симптоми зникають самі по собі.

Види альгодисменореї

Розрізняють два види альгодисменореї :

. 1 первинна ( есенціальна ) , не пов'язана з анатомічними змінами в статевих органах;

2 . Вторинна , обумовлена патологією геніталій.

Первинна альгодисменорея зустрічається у дівчат і жінок, які не народжували. Її симптоми це судомні болю в животі , схожі на сутички при пологах. Больовий синдром виникає , зазвичай , при першій менструації , рідше - через деякий час.

Тривалий час вважалося що болі , пов'язані з менструацією , викликані змінами психічного характеру , порушеннями гормонального , мінерального , вуглеводного , обмінів , змінами в активності головного мозку.

В даний час альгодисменорею пояснюють великої кількості синтезу простагландинів (ПГ) . Застосування протизапальних препаратів , пригнічує синтез ПГ і зменшує симптоми захворювання.

Вторинна альгодисменорея є симптоматичною . Тому важливо своєчасно здійснити діагностику захворювань , які викликають появу альгодисменореї .

До таких захворювань належать міома матки , запальні процеси внутрішніх геніталій , звуження після абортів , антефлексія матки. Іноді при менструаціях з матки відбувається виділення нерозплавленого « зліпка » ендометрію , при цьому виникають сильні переймоподібні болі .

Диф. діагноз. При ендометріозі в м'язовому шарі матки ( аденоміоз ) або поза нею (ендометріоз ) визначаються утворення , за будовою і функції аналогічні ендометрію . Для ендометріозу , на відміну від первинної альгодисменореи , болі в області крижів і прямої кишки бувають інтенсивними і тривалими (2-5 днів). При ендометріозі значно збільшуються перед менструацією і зменшення після менструації розміри матки. Альгодисменорею може викликати і застосування BMС .

Рідше вторинна альгодисменорея спостерігається після травматичних пологів при великому плоді , при вадах розвитку геніталій.

Лікування альгодисменореї

Лікування здійснюють нестероїдними протизапальними препаратами.

До них відносяться: парацетамол , ацетилсаліцилова кислота ( аспірин) , напроксен , диклофенак індометацин ( метиндол ) , кетазон , кетопрофен , реопирин , пірабутол , бутадіон , ніфлуріл та ін у відповідних дозах. Головне в лікуванні - прийняти ліки за 2-4 дні до початку менструації і в наступні 2-4 дні. Це полегшить менструальні болі . У всіх випадках альгодисменореї слід рішуче застерегти від застосування наркотичних анальгетиків.

Для лікування використовують також апаратну фізіотерапію , - електрофорез і фонофорез розчинів новокаїну , сульфату магнію , антипірину , броміду натрію в області сонячного сплетення і низу живота.

Використовують для лікування рефлексотерапію , застосовують різні збори лікарських трав , гомеопатичні препарати

Необхідна також нормалізація психоемоційної сфери ( седативні препарати ), усунення психотравмуючих стресових ситуацій , раціональна психотерапія Дотримуватися оптимальні умови життя , праці, харчування , відпочинку.