4. Сутність та класифікація інвестиційних ризиків.

Діяльність суб'єктів господарювання в різних сферах завжди пов'язана з невизначеністю. Наявність невизначеності в будь-якій діяльності зумовлює виникнення ризиків.

Загалом уся життєдіяльність людини схильна до сукупності випадковостей, а отже, й ризиків.

В господарській діяльності поняття ризик існувало завжди і пов'язувалося з невизначеністю в майбутньому внаслідок певних дій або рішень. Ризик притаманний всім ринковим суб'єктам.

Ризик - це можлива небезпека. В. Даль визначає ризик як дію „без точного розрахунку, яка підлягає випадковостям". В економічній теорії під поняттям „ризик" розуміють ймовірність втрати суб'єктом частини доходів в результаті здійснення певної виробничої чи фінансової діяльності.

Інвестиційна діяльність, як і будь-яка інша діяльність, у всіх її формах пов'язана з ризиком.

Будь-який інвестиційний проект складається з трьох стадій: передінвестиційної, інвестиційної та експлуатаційної. Передінвестиційні дослідження починаються з прогнозування інвестиційної стратегії. Найважливіше на цьому етапі є дослідження інвестиційних ризиків. Оцінка ступеня інвестиційних ризиків є передумовою прийняття інвестиційного рішення.

При прийнятті будь-якого інвестиційного рішення тією чи іншою мірою присутній фактор невизначеності. Ступінь невизначеності зменшується з уточненням інформації, але повністю виключити невизначеність неможливо, особливо при плануванні або прогнозуванні. У реальності завжди існують обставини, які виходять з-під контролю, тому що вони носять зовнішній характер. Ці обставини впливають на результати діяльності підприємства і визначаються як ризик.

Можливість передбачати з максимальною мірою ймовірності ту чи іншу подію в майбутньому дозволяє відпрацювати стратегію протидії ризикам і звести наслідки ризиків до прийнятного мінімуму.

Інвестиційний ризик - вірогідність відхилення величини фактичного інвестиційного доходу від величини очікуваного.

Основними характеристиками ризику є те, що:

• ризик присутній завжди на всіх етапах діяльності суб'єктів господарювання незалежно від сфери їх діяльності, відмінності можуть полягати лише в ступені його дії;

• повне усунення ризику неможливе, оскільки існує ряд об'єктивних і суб'єктивних причин, які зумовлюють існування ризиків.

Однак ризик - це не тільки втрати, але й додатковий прибуток, тобто разом із ризиком понести втрати існує альтернатива одержання додаткових доходів. Отже, ризикованість будь-якого підприємства є альтернативою його дохідності.

Співвідношення міри ризику та дохідності оцінюється статистичними методами. Розрахунки ймовірності дозволяють дати кількісну характеристику ризику. Ймовірність настання (чи ненастання) тієї чи іншої події, як правило, можна чисельно виміряти у відсотках або інших відносних величинах. Варіаційний аналіз та прогноз майбутніх подій стосовно підприємства дозволяє ранжувати всі можливі варіанти за мірою ризику та вибрати найбільш прийнятний.

Існує декілька методів вимірювання ризиків, які використовуються для вибору варіанта вкладення інвестицій:

1. Метод аналогій - полягає у вивченні досвіду інвестування, оцінці результатів реалізованих проектів та екстраполяції їх на перспективу.

2. Метод моделювання - ґрунтується на теорії ігор. Гіпотетичний інвестиційний проект „програється" з метою визначення реакції конкурентів.

3. Демонстраційний метод - дозволяє визначити суспільну думку стосовно інвестиційного проекту та з'ясувати коло можливих потенційних інвесторів та учасників.

4. Методи математичної статистики - дозволяють з'ясувати ймовірність настання події.

Специфічні особливості сучасного ринку змушують всіх його суб'єктів здійснювати пошук та вивчення інформації з метою запобігання ризикам, а, відповідно і підвищення ефективності проектів.

Управління ризиками - це комплекс заходів для зниження відхилення фактичних показників реалізації проекту від їх запланованих значень.

Управління ризиками включає наступні заходи:

• ідентифікація ризиків;

• аналіз ризиків;

• заходи щодо зниження впливу ризиків;

• контроль за розвитком проекту;

• завершення проекту та аналіз результатів.

Уся різноманітність ризиків взаємопов'язана. У ієрархічній структурній системі ризиків першоосновою можна вважати інвестиційний ризик.

Інвестиційний ризик має місце у підприємницькому середовищі, але може виникати й у сфері споживання. Тому інвестиційні ризики поділяють на споживчі та підприємницькі.

Інвестиційний споживчий ризик виникає у тому випадку, коли вкладення у товари тривалого користування (авто, нерухомість та ін.) з метою їх подальшого використання у підприємницькій діяльності з різних причин не досягають своїх цілей.

Підприємницькій ризик зумовлений ймовірним характером практично всіх виробничих процесів та реалізації, інфляційними впливами, наявністю фізичних ризиків (втрата майна в результаті стихійного лиха), а також невизначеністю, що викликана неповною та неточною інформацією, яка міститься в інвестиційній програмі.

Це пов'язано з можливою зміною законодавства, політичною нестабільністю, інфляційними процесами тощо.

У кожній галузі є специфічні умови, що найбільше впливають на міру ризику.

Споживчі і підприємницькі ризики разом складають проектні ризики.

Проектний ризик поділяється на фінансовий, будівельний та експлуатаційний.

Будівельні ризики - це ризики, що виникають у процесі реалізації проекту.

Будівельні ризики включають:

• ризик перевищення кошторису - можливість перевищення проектно-кошторисної вартості;

• ризик несвоєчасного завершення термінів освоєння інвестицій -

виникає через зміни у складі проектів, зриви постачання матеріально-технічних ресурсів;

• ризик порушення умов договору - виникає через зміни умов функціонування інвестора та підрядної організації;

• ризик падіння попиту - має місце при зміні потреб у продукції у зв'язку з загальним спадом виробництва, фінансовою кризою, бюджетним дефіцитом.

Експлуатаційні ризики виникають після введення об'єкта в дію та виходу на проектну потужність.

До експлуатаційних ризиків належать:

• ризик реалізації продукції, робіт, послуг - викликаний можливістю звуження ринку збуту в процесі експлуатації та втрат частини споживачів через конкуренцію та появу на ринку товарів більш високої якості;

• ризик зниження прибутковості - пов'язаний з ризиком реалізації продукції і тягне за собою скорочення грошових потоків та неможливість розрахунків з кредиторами;

• ризик невиконання поставок - зумовлює в майбутньому можливу ненадійність постачальників.

На стадії будівельного виробництва і на стадії експлуатації існують ризик менеджменту та форс-мажорний ризики.

Ризик менеджмент - виникає у зв'язку з можливістю у майбутньому зміни керівництва підприємства.

Форс-мажорний ризик - пов'язаний з виникненням подій, які можуть призвести до часткової або повної втрати майна.

Фінансові ризики - це сукупність взаємопов'язаних ризиків невиконання фінансових зобов'язань та ризиків зміни кон'юнктури фінансових ринків.

Фінансовий ризик включає:

• кредитний ризик - можливість виникнення збитків внаслідок несплати або простроченої оплати клієнтом своїх фінансових зобов'язань;

• валютний ризик - виникає у зв'язку з невизначеністю майбутнього руху курсів національної валюти відносно іноземних валют;

• ризик країни - виникає у результаті невизначеності у майбутньому змін політичних і економічних умов, які можуть вплинути на здатність підприємств, країни та інших позичальників відповідати за зобов'язаннями зовнішнього боргу;

• портфельний ризик - ризик невідповідності у майбутньому інвестиційного проекту кредитному портфелю, портфелю цінних паперів чи портфелю реальних проектів.

• Операційний ризик (або бізнес-ризик, підприємницький ризик) полягає у спроможності підприємства підтримати рівень доходу на вкладений капітал. В умовах акціонерного товариства — це можливість підтримати дохід на акцію на рівні, що не знижується.

• Інфляційний ризик визначається ступенем точності прогнозу­вання інфляції і її впливу на результат фінансово-господарської діяльності.

Ринок цінних паперів породжує інвестиційний ризик, який акумулює процентний і бізнес-ризики, а також породжує специ­фічний ринковий ризик. Сутність інвестиційного ризику полягає у ризику втрати, по-перше, вкладеного (інвестованого) капіталу, по-друге, — очікуваного доходу.

Рис. 7.3. Класифікація інвестиційних ризиків

Ринковий ризик, як правило, не пов'язаний з економічною си­туацією на підприємстві-емітенті. Цей ризик відбиває зміни в очікуваннях інвесторів відносно перспектив підприємства-емітента.

Обов'язковою умовою прийняття рішень щодо фінансування інвестиційних проектів є всебічний аналіз фінансового стану суб'єкта інвестиційної діяльності та очікуваних проектних ризиків.

Систематичний ризик пов'язаний із загальною економічною і політичною ситуацією в країні і навіть у світі, зростанням цін на ресурси, загальноринковим падінням цін на всі фінансові активи.

До категорії систематичних відносять: ризик зміни процентної ставки, ризик падіння загальноринкових цін і ризик інфляції.

Процентний ризик зумовлений невизначеністю у майбутньо­му стосовно напряму руху та рівня процентних ставок. Процент­ний ризик для банку — це ризик перевищення середньої процент­ної ставки за залученими коштами (депозитами) над середньою процентною ставкою за виданими кредитами. Щодо цінних папе­рів, то процентний ризик — це ступінь невизначеності на рівні курсів цінних паперів, викликана змінами ринкових процентних ставок. У першу чергу під вплив такого ризику підпадають цінні папери з фіксованим періодичним доходом. Із зростанням процент­них ставок курси цінних паперів знижуються, і навпаки.

Ризик падіння загальноринкових цін пов'язаний з падінням цін на всі папери, що обертаються на ринку, одночасно. Цей ризик має відношення, передусім, до акцій і є наслідком загальнодер­жавної нестабільності. Ступінь ризику може бути різним для ак­цій різних емітентів. Деякі виробництва (комунальні господарст­ва, транспорт, енергетика, харчова промисловість) мало залежать від спаду виробництва в цілому. Акції таких компаній є приваб­ливими для тих інвесторів, які не схильні до ризику і намагають­ся мати гарантії надійності вкладання капіталу.

Ризик інфляції обумовлений зміною купівельної спроможності грошей і призводить до того, що вкладення навіть у найбезпеч­ніші папери піддаються збиткам. Цей вид ризику існує в усіх країнах. У розвинених країнах вважається нормальним річний рівень інфляції у 3 %.

Несистематичний ризик пов'язаний з фінансовим станом конкретного емітента цінних паперів. Він може бути викликаний невдалими маркетинговими програмами, розірванням великих контрактів емітента, страйками тощо. Оцінювання такого ризику потребує певних зусиль як з боку посередників ринку фінансових активів, так і з боку інвесторів. До категорії несистематичних на­лежать ризик ліквідності, галузевий і фінансовий ризики.

Ризик ліквідності пов'язаний з можливою затримкою реаліза­ції цінного паперу на ринку. Інвестор має бути впевнений, що у разі необхідності він може продати свій цінний папір і обернути вкладений капітал у готівку. Найменший ризик ліквідності — у боргових зобов'язань, оскільки в умовах їх випуску оговорюється можливість погашення паперів до кінця строку позики, при цьо­му можлива втрата процентів, але основний капітал зберігається і повертається кредитору.

Галузевий ризик пов'язаний зі зміною стану справ в окремій галузі економіки. Кожна галузь економіки переживає народжен­ня, підйом, розквіт і занепад. Це зумовлюється зменшенням ре­сурсів, зміною попиту на продукцію, загальним напрямом еко­номічного розвитку. Галузь на стадії підйому і розквіту має більший прибуток, а отже, і привабливість для акціонерів.