- •4) Ставка податку – розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування. Існують такі законодавчо закріплені види ставок:
- •1) За формою оподаткування (взаємовідносин платника і держави):
- •2) За економічним змістом об’єкта оподаткування:
- •3)Залежно від рівня державних структур, які їх встановлюють податки поділяють на загальнодержавні та місцеві.
- •Податок на прибуток підприємств
- •Податок на доходи фізичних осіб
- •Податок на додану вартість
- •Акцизний податок
- •Екологічний податок
- •Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України
- •Плата за користування надрами
- •Плата за землю
- •Збір за користування радіочастотним ресурсом України
- •Збір за спеціальне використання води
- •Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •Фіксований сільськогосподарський податок
- •Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
- •Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
- •Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- •Єдиний податок.
- •Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •Туристичний збір
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
Платниками збору є лісокористувачі юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об’єктом оподаткування збором є [1, ст. 330]:
деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей тощо;
другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо;
використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід встановлюються з врахуванням назви лісової породи, лісо-таксового поясу, виду і призначення деревини в гривнях за один щільний куб. метр деревини [1, ст.331].
Порядок обчислення збору. Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо - загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків; фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення [1, ст.332].
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за встановленою формою [1, ст. 334].
Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році.
Фіксований сільськогосподарський податок
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку (далі – ФСП) можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків [1, ст. 301].
Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) – нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року.
Ставки податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежать від категорії (типу) земель, їх розташування та становлять (у відсотках бази оподаткування):
для ріллі, сіножатей і пасовищ – 0,15;
для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,09;
для багаторічних насаджень – 0,09;
для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,03;
для земель водного фонду – 0,45;
для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, – 1,0.
Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік.
Порядок нарахування та строки сплати податку [1, ст. 306]. Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою та інші документи, визначені податковим законодавством. Сплата податку проводиться щомісяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Платники ФСП не є платниками таких податків і зборів:
податку на прибуток підприємств;
земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
збору за спеціальне використання води;
збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
