Глосарій термінів та понять:

Феодали — назва категорії" середньовічного населення, яка володіла землею та залежними групами населення.

Феод — це спадковий родовий маєток, який було затверджено як основну форму поземельної власності.

Сеньйорії — певні обмежені території різних розмірів та етнічного складу, з яких складалася територія Франції в XI ст.

Інвеститура — обряд офіційного введення васала у володіння землею.

Оммаж — назва клятви вірності васала своєму сеньйорові, яка виголо­шувалася під час інвеститури.

Сеньйор — феодально-земельний власник, у феодальній залежності від якого знаходилися селяни, іноді і міщани; від нього могли залежати більш дрібні феодали — васали.

Васал — особа, зобов'язана іншій особі - сеньйору особистою відда­ністю та службою; васал отримував від сеньйора феод і був зобов'язаний за це нести певні повинності, перш за все військову службу, брав участь у раді та суді сеньйора, надавав йому грошову допомогу.

Серви — категорія залежного сільського населення, яка була особисто залежною; вони сплачували подушну подать, щорічний оброк, виконува­ли панщину; не могли без згоди сеньйора одружуватися, ставати свяще­никами, бути свідками у суді.

Вілани — категорія залежного сільського населення, яка була особис­то вільною; сплачували оброк, викупали дозвіл на одруження.

Сенешаль — посадова особа, глава королівського двору.

Міністеріали — двірцеві слуги.

Конетабль — глава королівської кінноти.

Камергер — посадова особа, яка відала державним архівом та королів­ською казною.

Генеральні штати — форма політичного союзу короля та станів; ви­щий представницький орган Франції XIV—XVII ст.ст.

Нотабль — представник феодальної знаті Франції.

Інтендант — посадова особа, яка здійснювала політику центру на місцях; вона інспектувала суд, адміністрацію міст, фінанси.

Додатки

Додаток А

Відповіді на питання для самоконтролю:

• Термін "середні віки" має західноєвропейське походження; його ав­торами були італійські гуманісти XV—XVI ст.ст., які вважали їх добою, що займала місце між двома великими європейськими культурами — антич­ною та новою (культурою Відродження), тому цей термін до держав Сходу та Східної Європи можна застосовувати лише умовно.

• Історія середньовічної держави у Франції налічує три періоди: сень­йоральної монархії (IX—ХІІІ ст.ст.), станово-представницької монархії (XIV—XVст.ст.) та абсолютної монархії (XVI—XVIII ст.ст.)

• Кутюми — це територіальні правові звичаї окремих регіонів, сеньйорій і навіть общин.

• "Країна неписаного права" — це визначення північної Франції, де правові звичаї формувалися в усній формі.

• "Феод" — це спадковий родовий маєток, який було затверджено як основну форму поземельної власності.

• Серви та вілани відносилися до залежних категорій сільського на­селення, але основна різниця в їхньому статусі полягала у тому, що серви були особисто залежними, а вілани — особисто вільними людьми, крім того, вони виконували різні феодальні повинності.

Додаток В

Про економічне становище кріпаків та селян у Середні віки (Західна Європа)

"Кріпаки — нащадки колишніх римських рабів, становище яких впро­довж віків поліпшилося. Господар був одночасно і власником. Він бачив у кріпаку лише знаряддя сільськогосподарського виробництва і не вима­гав від нього нічого, крім отримання вигоди. Кріпаків більше не продава­ли; вони мали право вступати в шлюб і назавжди залишатися в одному і тому ж помісті, закладаючи тут традиції хліборобства. Кожна родина отримувала від господаря будинок і ділянку землі, яка переходила із роду в рід, тому що господар відмовлявся від права взяти їх назад. Кріпак став держателем.

Вільні селяни, на противагу кріпакам, не мали ніяких зобов'язань перед господарем; вони залежали від нього лише як від власника, тому що жили на його землі. Це були вічні фермери або орендарі. їх держан­ня - це частина великого помістя, яке вони обробляли за умови отримання певної тягової сили. Це схоже на теперішню орендну плату. Таким становище вільних селян було визначено довічно: власник не міг відібра­ти їхню землю, не мав права збільшити податки. За умови оплати вста­новлених податків і зборів селяни мали право вільно розпоряджатися своїм держанням, заповідати його, відчужувати і навіть ділити на частини (у Франції)."

Цит. за: Эпоха крестовых походов.— Смоленск, 2001.— С. 10—11; С. 15.

Навчальний блок III

Модуль 3.3

НІМЕЧЧИНА

Зміст дидактичної одиниці

1. Середньовічна держава в Німеччині. Особливості станової структури ранньофеодальної монархії.

2. Феодальна держава в період територіальної роздробленості. Зміни у становій структурі суспільства. Зміни в державному ладі. Політичний розвиток Німеччини.

3. Право феодальної Німеччини. Магдебурзьке право.

Джерела права:

1. "Золотая булла" (1356 г.) // Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Томсинов.- М., 1999.

2. Имперский земский мир Фридриха II (1235 г.) // Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Томсинов.— М., 1999.

3. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / Під ред. В.Д. Гончаренко. - К., 2002.

4. Каролина (1532 г.) // Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Томсинов.— М., 1999.

5. Саксонское зерцало (ок. 1230 г.) // Хрестоматия по истории госу­дарства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / Сост. В.А. Томсинов.- М., 1999.

6. Шевченко О.О. Історія держави та права зарубіжних країн: Хресто­матія для студентів юрид. вузів та ф-тів.— К., 1995.