Розв’язання

Розрахункова сума обчислюється за формулою (7.10), дол.:

.

Суму 94 555,6 дол. банк за угодою CAP виплатить клієнтові 01.08.99. Якщо клієнт має реальний кредит на суму 100 млн дол. під плаваючу ставку, яка базується на тримісячній LІBOR, то його зобов’язання з виплати відсотків у період з 01.05 до 01.08 обчислюватимуться з огляду на рівень 10,37%. Але угода CAP дозволила клієнтові компенсувати додаткові витрати з виплати відсотків, які перевищують рівень CAP — 10,0%. Сума 94 555,6 дол., одержана від банку клієнтом, відповідає сумі перевищення з виплати відсотків за кредит над рівнем 10,0%.

Приклад 7.7.

РОЗРАХУНОК ПЛАТЕЖУ ЗА УГОДОЮ FLOOR

Банк видав кредит клієнтові в сумі 1 000 000 дол. США на 180 днів з 01.02.99 за плаваючою ставкою LІBOR. Ставка переглядається щомісяця. Передбачаючи зниження ставки LІBOR, банк одночасно запропонував клієнтові продати угоду FLOOR, в якій фіксувалася б ставка на рівні 6,5%. Клієнт погодився, і банк виплатив йому опціонну премію за угоду FLOOR. Протягом періоду дії угоди FLOOR ставки двічі фіксувалися на рівні, нижчому за рівень FLOOR: 01.03.99 — 6,3% і 01.06.99 — 6,1%. Обчислити суму виплат за угодою FLOOR.

Розв’язання

РС = 172,2 + 333,3 = 505,5.

Отже, клієнт, який продав угоду FLOOR, виплатить згідно з нею 505,5 дол. банкові з огляду на те, що ринкові ставки опустилися нижче від рівня FLOOR 6,5%. За кредитом відсотки нараховуються за ринковими ставками, які діяли на момент їх перегляду.

Приклад 7.8.

ПРОСТИЙ («ВАНІЛЬНИЙ») СВОП ВІДСОТКОВИХ СТАВОК

Компанії потрібний кредит на 5 років у сумі 30 млн дол. США. З урахуванням кредитного рейтингу компанії вартість такої позики становитиме 9% річних. Компанія звертається до банку з пропозицією про укладення угоди своп, аби одержати на 5 років кредит, дешевший за той, який вона може отримати самостійно. Одночасно компанія зобов’язується залучити кошти на короткостроковому ринку комерційних паперів і розмістити їх у банку під 6-місячну ставку LІBOR. Банк погоджується з умовами своп-контракту, за що компанія виплачує йому винагороду в розмірі 1% від суми угоди в момент її укладення.

Для здійснення взятих зобов’язань за своп-контрактом банк робить позику на довгостроковому ринку на 5 років у сумі 30 млн дол. Банк має вищий рейтинг, ніж компанія, що дає йому можливість залучити кошти під фіксовану ставку 8%.Отже, компанія одержує кредит у сумі 30 млн дол. на 5 років під ставку 8%. Відсоткові платежі за кредитом компанія виплачує банкові. Одночасно компанія залучає кошти на ринку на 6 місяців, наприклад випускаючи 180-денні комерційні папери на суму 30 млн. дол. за ринковою ставкою 6,5% річних.

Ці короткострокові залучені кошти розміщуються в банку, за що компанія одержує 6-місячну ставку LІBOR, яка становить 7% річних. Ставка за комерційними паперами нижча від ставки LІBOR у середньому на 0,50—0,75% (дод. 7). Компанія могла б фінансувати потребу в довгостроковому кредиті за рахунок короткострокового залучення коштів. Але для цього необхідно випускати та розміщувати комерційні папери протягом п’яти років під ринкову ставку, яка складеться на час випуску, що означає залучення коштів під плаваючу ставку. Такий спосіб фінансування пов’язаний зі значним відсотковим ризиком, оскільки протягом п’яти років ставки можуть змінитися. Крім того, кожна операція розміщення комерційних паперів супроводжується витратами, пов’язаними з виходом на ринок.