- •Навчання математики молодших школярів за технологією особистісно-розвивального навчання д.Б.Ельконіна – в.В.Давидова План
- •Максимюк с.П. Педагогіка : Навчальний посібник / с.П.Максимюк. – к.: Кондор, 2005. – 667 с.
- •Інформаційні ресурси
- •Методологічні основи концепції розвивального навчання Ельконіна-Давидова
- •2. Виклад другого питання плану
- •Принципи особистісно-розвивального навчання:
- •Структура цілеспрямованої навчальної діяльності:
- •3. Виклад третього питання плану
- •Дидактичні принципи побудови навчальних предметів і їх окремих розділів у системі розвивального навчання (за в. Давидовим):
- •Структура методу навчальних завдань:
- •4. Розкриття четвертого та п’ятого питання плану.
3. Виклад третього питання плану
Розглянемо теоретичні основи процесу навчання математики молодших школярів за системою розвивального навчання.
Цільовий |
Головна мета навчання математики в системі розвивального навчання Д.Б.Ельконіна – В.В.Давидова – формування в учнів математичної і ключових компетентностей в умовах розгортання навчальної діяльності, чим забезпечується розвиток учнів як суб’єктів учіння. |
Стимулююче-мотиваційний |
Навчально-пізнавальні мотиви, безпосередньо пов´язані зі змістом навчально-пізнавальної діяльності, тобто мотиви набуття узагальнених способів дій (мотиви власного зростання, самовдосконалення, самопізнання). Завдяки цьому для учня набувають глибокого суспільного смислу особисте вдосконалення, особисті успіхи. Вивчення нового поняття, розділу, теми починається з мотивації – роз’яснення, для чого і чому необхідно вивчати певний розділ, тему. Ситуація успіху як стимул навчальної діяльності. |
Змістовий |
Побудова змісту навчання за логікою теоретичного мислення (провідна роль теоретичних знань, узагальнень, дедукція, змістова рефлексія) Головним змістом навчання є система наукових понять та загальні способи дій. Система наукових понять є передумовою і основою самостійного побудування способів дій. У програмі з математики початкової школи таку систему формують поняття натурального одноцифрового числа, натурального багатоцифрового числа, дробового числа (звичайного дробу). Розвивальне навчання спирається на принцип змістового узагальнення, згідно з яким загальні знання передують знанням окремим, конкретним. Вивчення певного розділу починається з ознайомлення школярів із загальними, абстрактними його основами, а потім поступово збагачуватися конкретними фактами та знаннями. Наприклад, перш ніж освоювати окремі способи математичних дій, необхідно з´ясувати сутність поняття «число» як відношення величин, що є передумовою усвідомленого конструювання способів дій з будь-якими числами (цілими і дробовими, додатними і від´ємними). Моделювання понять, відношень. Робота з моделями різного виду: схемами, формулами, рівняннями, таблицями, числовими й буквеними виразами. |
Операційно-діяльнісний |
Спільна (колективно-розподілену) діяльність учнів і вчителя – навчальний діалог, навчальний полілог. Пошуково-дослідницький метод – метод навчальних завдань, сутність якого у залученні учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв´язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності. |
Контрольно-регулюючий |
Рефлексія Контроль з боку вчителя |
Оцінювально-результативний |
|
Дидактичні принципи побудови навчальних предметів і їх окремих розділів у системі розвивального навчання (за в. Давидовим):
усі поняття, які конструюють навчальний предмет і його розділи, повинні засвоюватися шляхом розгляду предметно-матеріальних умов їх походження;
засвоєння знань загального й абстрактного характеру передує конкретним знанням, – останні повинні бути виведені з перших як із своєї єдиної основи. Цей принцип відповідає вимогам сходження мислення від абстрактного до конкретного;
у процесі вивчення предметно-матеріальних джерел понять потрібно з’ясовувати генетично початковий загальний зв’язок, який визначає зміст і структуру цих понять. Цей зв’язок необхідно відтворити в особливих предметних, графічних або знакових моделях, які дозволяють вивчити його властивості «в чистому вигляді»;
потрібно спеціально формувати такі предметні дії, завдяки яким суб’єкти навчального процесу зможуть виявити в навчальному матеріалі істотні зв’язки і відношення, інтерпретовані в моделях;
у процесі навчальної діяльності необхідно поступово і своєчасно переходити від предметних дій до їх виконання в розумовому (мислительному) плані [Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. – М.: Педагогика, 1972. – 424с. – С.397].