- •1. Основні поняття охорони праці.
- •2. Структура охорони праці.
- •3. Законодавча і нормативна база україни з охорони праці.
- •4.Закон україни про охорону праці (дата прийняття, ціль, структура).
- •5. Основні принципи державної політики в сфері охорони праці.
- •6.Права і обовязки працівника згідно закону «про охорону праці».
- •8. КЗоТ. Закон про колективний договір.
- •9. Кзот. Положення про трудовий договір.
- •10. Кзот. Нормування робочого часу і часу відпочинку.
- •11. Кзот. Охорона праці жінок та молоді.
- •12. Організація охорони праці на виробництві.
- •13. Інструктаж з питанням охорони праці.
- •14. Державні нормативні акти з охороні праці.
- •15. Основні причини виникнення виробничого травматизму.
- •17. Характеристика робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму.
- •18. Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату.
- •21. Види штучного освітелення за функціональним призначенням.
- •22. Види штучного освітелення за розміщенням джерел світла.
- •23. Електробезпека. Дія електричного струму на організм людини.
- •24. Електробезпека. Види електротравм.
- •25. Електробезпека. Фактори, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом.
- •26. Пороговий, відпускаючий, утримуючий і фібріляційний струм.
- •27. Методи захисту від ураження електричним током.
- •28. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм.
- •29. Горіння. Три фактори процесу горіння. Пожежа.
- •30. Класифікація матеріалів і речовин за схильністю до горіння.
- •31. Класифікація приміщеньза вибухо- і пожежонебезпекою.
- •32. Способи та засоби гасіння пожеж. Види вогнегасників.
- •33.Дайте определение опасных и вредных факторов.
- •34.Классификация опасніх и вредніх факторов гост 12.0.003-74
- •35,36.Классификация вредных веществ по хар-ру воздействия на организм человека.
- •37.Классы опасности вредных хим.Веществ.
- •38. Дайте определение шума и и его основные физ.Характеристики.
- •39.Определение октавной полосы частот и среднегеометрической частоты.Приведите классификацию шумов.
- •40. Допустимые эквивалентные уровни звука (нормы)
- •41. Определение вибрации
- •42. Влияние вибрации на человека(резонанс)
- •43. Виды вибрации
- •44. Защита от шума и вибрации
- •45. Эми и его характеристики (роздруківка)
- •46. Классификация эми
- •47. Влияние эми на человека
- •До інженерно-технічних засобів захисту також належать:
- •52. Средства индивидульной защиты от шума (ультрафиолетового излучения, электромагнитного излучения, электрического тока)
21. Види штучного освітелення за функціональним призначенням.
За функціональним призначенням штучне освітлення підрозділяється на такі типи:
1.Робоче освітлення створює необхідні умови для нормальної трудової діяльності людини, є обов’язковим.
2.Аварійне освітлення включають при виході з ладу робочого освітлення. Світильники аварійного освітлення живляться від автономного джерела й повинні забезпечувати освітленість не менше 5% величини робочого освітлення, але не менше 2 лк на робочих поверхнях і не менше 1 лк на території підприємства. Аварійне освітлення передбачається на підприємствах, де зупинка технологічних процесів може призвести до людських жертв або значних економічних втрат.
3.Охоронне освітлення передбачається для території підприємств, а також включається в неробочий час для освітлення приміщень. З цією метою використовується частина світильників робочого або аварійного освітлення.
4.Евакуаційне освітлення призначене для евакуації людей і матеріальних цінностей під час виникнення небезпеки. Воно передбачається у виробничих приміщеннях з кількістю працюючих більше 50 чол., а також у приміщеннях цивільних і допоміжних будинків підприємств, якщо в них одночасно знаходиться більше 100 чоловік. Така система повинна забезпечувати освітленість на полу основних переходів не менше, ніж 0,5 лк, а на відкритих територіях - не менше 0,2 лк.
22. Види штучного освітелення за розміщенням джерел світла.
За розміщенням джерел світла штучне освітлення підрозділяється на загальне, місцеве й комбіноване.
При загальному освітленні світильники розташовують у верхній зоні приміщення. Загальне освітлення, у свою чергу, підрозділяється на рівномірне, коли світильники розташовані на однаковій відстані один від одного у верхній частині приміщення, і локальне, коли щільність розміщення світильників неоднакова й відповідає розташуванню устаткування в приміщенні.
При місцевому освітленні світильники розміщують безпосередньо над робочою поверхнею. При недостатньому рівні загального освітлення, місцева освітленість робочого місця й навколишнього простору значно відрізняються, що створює несприятливі умови праці й підвищує небезпеку травматизму. Тому на підприємствах використання тільки місцевого освітлення заборонено.
Поєднання системи місцевого й загального освітлення називається комбінованим освітленням.
Нормування штучної освітленості виконують в такий спосіб. Визначають точність виконуваної зорової роботи (за найменшим розміром об’єкта розрізнення); за цією характеристикою визначають розряд і підрозряд зорових робіт з урахуванням характеристик фона й контрасту об’єкта розрізнення з фоном. Сукупність цих характеристик дозволяє визначити величину нормативної освітленості (Ен) (див. таблицю). Розрахунок системи штучного освітлення зводиться до вибору системи освітлення, визначення типу й необхідної кількості світлових приладів (ламп) та світильників.
23. Електробезпека. Дія електричного струму на організм людини.
Електронебезпека — система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики. Промислова електрика — це електричний струм, що виробляється промисловими підприємствами та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві й у побуті. Електрика виробляється генераторами на електростанціях і гальванічними елементами в акумуляторах. Крім корисної дії (джерело енергії для машин, пристроїв і агрегатів) електричний струм має і негативну сторону. Проходячи через організм людини, струм справляє термічний, електролітичний, механічний та біологічний вплив. Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які опиняться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади. Електролітична дія струму виражається в розкладанні органічних рідин, у тому числі й крові, що супроводжується значними порушеннями їхнього фізико-хімічного складу. Механічна (динамічна) дія струму виражається в розшаруванні, розриві й інших подібних ушкодженнях різних тканин організму, у тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини тощо, у результаті електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пару від перегрітої струмом рідини тканин і крові. Біологічна дія струму виявляється в подразненні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають у нормально діючому організмі й найтісніше пов'язані з його життєвими функціями.
Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустановок, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження чи пробою ізоляції; недотримання правил будови, улаштування, безпечної експлуатації електроустановок та правил експлуатації електрозахисних засобів тощо.
