2. Принципи організації виробничого процесу
Від правильної раціональної організації виробничого процесу, особливо основного процесу, залежать результати виробничо-господарської діяльності підприємства, економічні показники його роботи: прибуток, рентабельність, собівартість, тривалість виробничого циклу і незавершене виробництво.
До основних принципів раціональної організації виробничого процесу відносяться наступні:
1) спеціалізація;
2) пропорційність;
3) паралельність;
4) прямоточність;
5) неперервність;
6) ритмічність;
7) автоматичність;
8) надійність;
9) гнучкість;
10) оптимальність;
11) системність.
Розглянемо основні з них.
1) Спеціалізація процесу - це мінімізація різноманітних робіт і операцій, а також режимів обробки та інших елементів виробничого процесу.
Різноманітність операцій в процесі залежить, перш за все, від номенклатури виробів, закріплених за одним виробничим підрозділом (дільницею, лінією, цехом).
Розрізняють три форми спеціалізації:
1 - технологічна;
2 - предметна;
3 - подетальна.
Технологічна спеціалізація - це спеціалізація з виконання однорідних процесів над різними об’єктами виробництва.
Предметна - це спеціалізація з випуску виробів.
Подетальна - з випуску деталей, вузлів, агрегатів.
Обсяг виробництва і трудомісткість виробів визначають рівень спеціалізації процесу:
=
С∙Fд
де Nі - кількість виробів по кожному найменуванню;
d - кількість найменувань;
t - трудомісткість обробки виробів, нормо-год.;
Fд - дійсний (ефективний) фонд часу роботи обладнання.
Якщо для повного завантаження обладнання достатньо закріпити обробку програмного завдання тільки одного найменування виробів, процес буде носити масовий характер.
Якщо повне завантаження обладнання досягається при обробці програмних завдань виробів декількох найменувань, то процес обробки відбувається з переналадками обладнання і носить серійний характер.
Кількісно рівень спеціалізації процесу характеризується коефіцієнтом спеціалізації Ксп, який показує кількість деталеоперацій mi, які виконуються переважно на одному робочому місці С за плановий період, тобто:
Ксп
=
Цей показник часто співпадає із середнім числом переналадок в плановому періоді. При організації виробничого процесу важливо забезпечити високий рівень його спеціалізації (уніфікація).
2) Пропорційність - це узгодженість всіх елементів процесу і, перш за все, за продуктивністю і виробничою потужністю.
Порушення цієї вимоги веде до диспропорції і утворення „вузьких місць” у виробництві, внаслідок чого погіршується використання обладнання і робочого часу, збільшуються виробничі запаси, виробничий цикл.
Цього принципу повинні дотримуватись у всіх виробничих процесах.
3) Паралельність робіт означає одночасність виконання операцій і частин виробничого процесу.
Паралельність може матимісце при виконанні самої операції, при протіканні суміжних операцій, при виконанні основних, допоміжних і обслуговуючих процесів.
При виконанні технологічної операції паралельність виражається в одночасній роботі декількох верстатів на операції, в багатопредметній обробці на верстатах, в суміщенні машинно-автоматичної обробки з виконанням робітником ручних, допоміжних елементів операції. При обробці деталей партіями крім цього має місце одночасність обробки партії на суміжних операціях процесу.
Можливість паралельного протікання часткових процесів багато в чому залежить від ступеня уніфікації і взаємозамінності елементів конструкції, які дозволяють їх незалежне виготовлення.
Кількісно ступінь паралельності робіт в процесі може бути виражена коефіцієнтом паралельності, який показує в середньому обсяг трудомісткості виконаних паралельно робіт t за одиницю часу виробничого циклу Тц.в.
Кпар
=
де n - розмір партії обробки;
m - число операцій у виробничому процесі.
4) Прямоточність означає просторове зближення операції, стадій процесу, яке виключає зворотній рух предмету праці в процесі виробництва.
Для цього операції і часткові процеси у просторі розміщають в порядку операцій технологічного процесу, в результаті чого скорочується час перебування виробу у виробництві, а також упорядковуються вантажопотоки і зменшується вантажообіг.
В цьому випадку виникає завдання оптимізації розміщення цехів і служб на території заводу, розміщення дільниць в цехах.
Найкраще цей принцип реалізується при стійкій номенклатурі продукції, яка виготовляється на підприємстві і типізації технологічних процесів.
5) Неперервність в організації виробничого процесу виражається в неперервності руху предметів праці у виробництві (тобто без пролежування і очікування обробки), а також в неперервності роботи робітників і обладнання. Тільки комплекс цих трьох факторів забезпечує повну неперервність виробничого процесу.
Таким чином, неперервність слід розуміти як ліквідацію або зведення до мінімуму всіх перерв у виробництві виробів: внутріопераційних, міжопераційних, міжцехових.
Кількісною характеристикою ступеню неперервності процесу служить коефіцієнт неперервності або коефіцієнт перервності процесу.
Кнп = (Тц.в. - Точ.) / Тц.в.; Кпп = Точ / Тц.в.
де Тц.в. - час виготовлення виробу (або партії виробів);
Точ - час очікування і обробки.
6) Принцип ритмічності і рівномірності виступає як важливіша вимога до організації виробничого процесу.
Слід розрізняти такі поняття:
1) ритмічність випуску продукції;
2) ритмічність роботи;
3) рівномірність виробництва.
Ритмічність випуску продукції означає випуск однакового обсягу продукції за рівні інтервали часу (місяці, декади, зміни).
Ритмічність роботи - це виконання рівних обсягів роботи за кількістю і складом за рівні інтервали часу.
Рівномірність виробництва означає дотримання ритмічності випуску і роботи.
7) Автоматичність - при якій всі часткові процеси у виробничому процесі в цілому виконуються машинами і механізмами під контролем людини.
Система організації виробничого процесу повинна бути надійною, тобто здатною протистояти різним перешкодам, які порушують її основні принципи.
Виробничий процес буде досконалішим, якщо при його побудові чітко будуть дотримуватися цих принципів.
8) Надійність виробничої системи – це властивість системи ефективно функціонувати у часі.
9) Гнучкість виробничого процесу – це здатність швидкого та ефективного переходу на випуск нової продукції.
10) Оптимальність виробничого процесу - передбачає випуск оптимальної кількості продукції, тобто випуск продукції у заданій кількості та термінах з найбільшою ефективністю.
11) Принцип системності розглядає виробничий процес як систему.