- •1 Назвіть методи вивчення граматичного матеріалу. Охарактеризуйте один на вибір.
- •2 Методи вивчення граматичного матеріалу. Охарактеризуйте застосування евристичного методу.
- •3 Розкрийте етапи формування граматичного матеріалу.
- •4 Розкрийте зміст роботи над формуванням відомостей про речення.
- •5 Обгрунтуйте методику ознайомлення другокласників з реченням за метою висловлювання.
- •6 Зясуйте послідовність формування поняття про «головні слова» у реченні (2 клас)
- •7 Методика ознайомлення з поняттями «підмет» і «присудок» і їх вираження.
- •8 Методика навчання учнів встановлювати зв'язок між членами речення.
- •10 Методика формування уявлень учнів про споріднені слова і корінь слова(2 кл)
- •11 Особливості ознайомлення з іменником у 3 класі, його категоріями роду і числа.
- •9 Розкрийте методику формування уявлень про однорідні члени речення і розділові знаки при них
- •12 Методика вивчення поняття про прикметник , його граматичних ознак роду і числа (3 кл)
- •13 Методика ознайомлення з дієсловом та його часовими формами.(3 кл)
- •14 Зясуйте методику ознайомлення з дієсловом, його дієвідмінюванням і поділ на дієвідміни.(4 кл)
- •15 Вкажіть типи уроків вивчення граматичного матеріалу та назвіть структурні етапи сучасного уроку граматики.
- •16 Види орфографічних вправ . Методика проведення пояснювального диктанту.
- •17 Диктанти. Методика проведення контрольного диктанту.
- •18 Урок літературного читання , їх триєдина мета.
- •20 Види голосного читання, методика його формування.
- •21 Повноцінні якості читання. Охарактеризуйте одну із них.
- •22 Етапи уроку ознайомлення з новим твором. Назвіть різні види роботи на етапі підготовки до сприймання твору .
- •23 Розкрийте методику навчання дітей складати план прочитаного.
- •24 Особливості опрацювання байки.
- •6 Підсумкова бесіда.
- •25 Методика опрацювання народної казки.
- •26 Зясуйте особливості вивчення вірша.
- •6 Підсумкова бесіда.
- •27 Зясуйте значення уроку узагальнення знань та вкажіть види роботи на ньому.
- •28 Методика позакласного читання і керівництво ним.
- •29 Етапи позакласного читання. Охарактеризуйте зміст роботи на початковому етапі (2 кл)
- •30 Розвиток зв’язного мовлення школярів. Методика проведення переказування.
- •31.Причини поразки революції
- •32.Схарактеризуйте особу михайла грушевського в історії
- •38 Ваша думка чи можна було уникнути голоду 1933р
9 Розкрийте методику формування уявлень про однорідні члени речення і розділові знаки при них
Формування уявлень про удосконалення речень однорідними членами.
Однорідні члени речення вивчаються у 4 класі, однак це не означає, що з явищем однорідності учні зустрічаються уперше. Цьому передують численні спостереження реченьз однорідними членами, що називають у 3 кл. - перелічуванням. При читанні окремих речень, постійно звертається увага на інтонацію. На уроках формування самого поняття « однорідні члени речення» учні повинні засвоїти, що: - однорідні члени відповідають на одне і те саме питання і зв’язані з одним і тим самим словом; - однорідними можуть бути підмети, присудки і однорідні члени речення; - поєднуються за допомогою інтонації, і сполучників - і, а ,але; - при однорідних членах можуть бути залежні слова; - при відсутності сполучників, ставлять коми; . Учні повинні засвоїти, що однорідні члени можуть мати при собі залежні слова. Роботу над однорідними членами речення не слід завершувати уроками, присвяченими їх вивченню. Вона має на меті тривати до кінця року під час опрацювання інших тем граматики.
10 Методика формування уявлень учнів про споріднені слова і корінь слова(2 кл)
З морфемною будовою слова і великими можливостями творення слів за допомогою суфіксів і пріфіксів діти знайомляться вже в 1-3 класах. Першокласники навчаються добирати й утворювати споріднені слова, визначати в них спільну частину, тобто корінь слова. У 2 класі учні визначають у слові всі його значущі частини: префікс, корінь, суфікс, закінчення. Роль кожної з морфем і зв'язок між ними школярі усвідомлюють у процесі розбору конкретних слів. Вони виконують вправи на добір, а також на творення однокореневих слів за допомогою префіксів і суфіксів. Вивчення кореня слова пов'язується з засвоєнням вимови і правопису дзвінких і глухих приголосних у коренях слів.
11 Особливості ознайомлення з іменником у 3 класі, його категоріями роду і числа.
Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів. Вивчення іменника в початкових класах передбачає формування граматичного поняття іменник, формування навичок правопису відмінкових закінчень іменників, збагачення словника учнів новими іменниками і розвиток навичок точного використання їх у мові. Лексичні і граматичні ознаки іменника досить складні, а тому вивчення цієї частини мови вимагає поступового накопичення конкретного матеріалу для узагальнення знань про іменник як частину мови. Діти вивчають іменник на протязі 4 років навчання. У 1 класі діти вчаться відповідати на запитання хто? що?, знайомляться зі словами, що є назвами предметів, виконують логічні вправи на розрізнення назв істот і неістот. У 2 класі вводиться термін «іменник», що розкриває поняття «слова, які означають назви предметів». У 3 класі поглиблюється уявлення учнів про лексико-граматичні категорії іменника. Третьокласники ще не знають відмінків іменників, однак практично вчаться ставити питання до слів-назв предметів кого? чого? кому? чому? і будувати речення і словосполучення з іменниками в непрямих відмінках і тим самим готуються до усвідомлення поняття відмінювання іменників, що є основним у програмі 4 класу.
Методика вивчення роду іменника.
Граматичне поняття роду іменника формується у 3 класі,переважно на основі пояснювально-ілюстративного методу. Опрацьовуючи цю тему , вчитель має показати дітям що:
-Іменники бувають 3 видів: чоловічого, жіночого, середнього.
-Розпізнавання роду здійснюється підстановкою особових займенників – він, вона, воно, чи присвійних – мій , моя, моє.
- Для того щоб визначити рід іменника слід поставити їх у формі однини.
- Рід деяких іменників треба запам’ятати ( СОБАКА – чол.. рід)
-Важливо показати що визначити рід іменника можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині:
«До годівниці прилетіли горобці.» Пояснити що треба замінити на однину: «До годівниці прилетів горобець.»
Методика вивчення відмінювання іменників.
Вивчаючи відмінювання іменників, слід розкрити учням суть категорії відмінка – здатність виражати за допомогою закінчення та в окремих випадках прийменників синтаксичні зв’язки між словами. Учні повинні усвідомити:
Зміна іменника за відмінками служить для зв’язку їх з іншими словами.
Крім відмінкових закінчень для зв’язку слів використовують прийменники.
Називний і давальний відмінки ніколи не вживаються з прийменниками , а місцевий – без прийменника не вживається.
Решта відмінків можуть уживатися як з прийменниками так і без них.
Особливістю засвоєння відмінків є те, що воно базується на вмінні учнів бачити зв'язок слів у реченні. При визначені відмінків слід привчити учнів до такої послідовності дій:
-знайти слово, ятким повязаний іменник
-від цього слова поставити питання до іменника , відмінок якого визначається.
-за питанням визначити відмінок.
Методика вивчення числа відмінка.
Поняття «число» засвоюється на предметній основі (у житті). Поняття про однину і множину формується послідовно. У 1-2 класах діти дістають уявлення про один і багато предметів, вчаться добирати слова за зразком (герой-герої). Термін однина/множина вводиться в 3 класі. Під час вивчення числа іменника діти повинні зрозуміти:
1 Якщо іменник означає назву одного предмета,він уживається в однині(книга).
2 Якщо іменник означає назву кількох предметів,він уживається в множині (книги).
3 Не всякий іменник що має форму множини називає кілька предметів (окуляри)
4 Не всякий іменник що має форму однини , становить собою назву одного предмета (коріння)
Діти мають вміти :
-розрізняти іменник в однині і в множині за значенням і закінченням.
-утворювати форму множини від найбільш уживаних форм і навпаки.
-правильно вживати числові форми іменника у мовленні.
