- •1 Назвіть методи вивчення граматичного матеріалу. Охарактеризуйте один на вибір.
- •2 Методи вивчення граматичного матеріалу. Охарактеризуйте застосування евристичного методу.
- •3 Розкрийте етапи формування граматичного матеріалу.
- •4 Розкрийте зміст роботи над формуванням відомостей про речення.
- •5 Обгрунтуйте методику ознайомлення другокласників з реченням за метою висловлювання.
- •6 Зясуйте послідовність формування поняття про «головні слова» у реченні (2 клас)
- •7 Методика ознайомлення з поняттями «підмет» і «присудок» і їх вираження.
- •8 Методика навчання учнів встановлювати зв'язок між членами речення.
- •10 Методика формування уявлень учнів про споріднені слова і корінь слова(2 кл)
- •11 Особливості ознайомлення з іменником у 3 класі, його категоріями роду і числа.
- •9 Розкрийте методику формування уявлень про однорідні члени речення і розділові знаки при них
- •12 Методика вивчення поняття про прикметник , його граматичних ознак роду і числа (3 кл)
- •13 Методика ознайомлення з дієсловом та його часовими формами.(3 кл)
- •14 Зясуйте методику ознайомлення з дієсловом, його дієвідмінюванням і поділ на дієвідміни.(4 кл)
- •15 Вкажіть типи уроків вивчення граматичного матеріалу та назвіть структурні етапи сучасного уроку граматики.
- •16 Види орфографічних вправ . Методика проведення пояснювального диктанту.
- •17 Диктанти. Методика проведення контрольного диктанту.
- •18 Урок літературного читання , їх триєдина мета.
- •20 Види голосного читання, методика його формування.
- •21 Повноцінні якості читання. Охарактеризуйте одну із них.
- •22 Етапи уроку ознайомлення з новим твором. Назвіть різні види роботи на етапі підготовки до сприймання твору .
- •23 Розкрийте методику навчання дітей складати план прочитаного.
- •24 Особливості опрацювання байки.
- •6 Підсумкова бесіда.
- •25 Методика опрацювання народної казки.
- •26 Зясуйте особливості вивчення вірша.
- •6 Підсумкова бесіда.
- •27 Зясуйте значення уроку узагальнення знань та вкажіть види роботи на ньому.
- •28 Методика позакласного читання і керівництво ним.
- •29 Етапи позакласного читання. Охарактеризуйте зміст роботи на початковому етапі (2 кл)
- •30 Розвиток зв’язного мовлення школярів. Методика проведення переказування.
- •31.Причини поразки революції
- •32.Схарактеризуйте особу михайла грушевського в історії
- •38 Ваша думка чи можна було уникнути голоду 1933р
12 Методика вивчення поняття про прикметник , його граматичних ознак роду і числа (3 кл)
Вивчення прикметника в початкових класах передбачає такі цілі: а) усвідомлення учнями значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу і збагачення їхнього словникового запасу прикметниками; 2) засвоєння основних граматичних форм прикметника і вживання їх у власному мовленні; 5) вироблення навичок правопису закінчень прикметників.
Прикметник – назва ознаки предметів. Потрібно чимало зусиль докласти, щоб учні усвідомили це і дали визначення прикметника як частини мови, не механічно завчивши правило, а розуміючи істинне значення слова ознака, яке в дошкільному спілкуванні ними не вживалося.
Засвоєння молодшими школярами прикметника, як і в інших частин мови, у 3 класі, уміння розпізнавати його в мовленні , в тексті ґрунтується насамперед на усвідомленні лексичних ознак цієї частини мови, на вмінні правильно поставити до неї граматичне питання , а також на врахуванні формально-граматичних ознак. Учні повинні засвоїти що прикметник: а) називає ознаку предмета ; залежить від іменника; відповідає на питання який? Яка? Яке?; робить мовлення більш точним, виразним і багатим. Учням слід показати що ознаки предметів існують у житті, а слова лише називають їх, що один і той же предмет може мати кілька ознак : кольору, смаку, розміру, призначення. 2 і 3 клас повинні усвідомити роль прикметника у реченні. З цією метою вчитель організовує спостереження за двома реченнями , які відрізняються наявністю або відсутністю у них прикметника. Важливо показати залежність прикметника від іменника. У
Методика вичення роду і числа прикметників.
Змінювання прикметників за родами передбачає засвоєння молодшими школярами, що: прикметники змінюються за родами у сполученні з іменниками в однині; рід прикметників можна визначити за родом іменників, з якими вони зв’язані , за поставленим питанням (який? яка? яке?), за закінченням; прикметники у множині за родами не змінюються.
При вивчені роду прикметника учні засвоюють порядок дій:
1 Знаходжу іменник, з яким звязаний прикметник
2 Визначаю рід цього іменника
3 За родом іменника встановлюю рід прикметника.
Вивчаючи число прикметника діти повинні усвідомлювати що:
- прикметники мають два числа – однину і множину
- прикметники завжди стоять у тому числі, що й іменники, з якими він пов*язаний.
З терміном «число» діти знайомляться у з класі а в д-му вони вивчають практично зміну прикметника разом з іменником за зразком «один – багато».
Розділити за принципом «один – багато» можна тільки придмети, а не ознаки.Так діти приходять до висновку, що однина\множина ім. Зумовненна кількістю предметів, а множина/однина пркметника визначається не кількістю ознак а числом ім. Від якого залежить прикметник.
Відмінювання.
Знайомлячись з відмінюванням прикметників учні повинні усвідомити, що відмінок прикметників визначається за відмінком іменників. Учні помітять, що відмінкові закінчення ім. І зв*язаного з ним прикметника дійсні. Визначити відмінок прикметникка можна за відмінком ім., відмінкове закінчення ім. збігається із закінченням питання, на яке він відповідав(який? – зелений, якого? – зеленого).
