- •1. Періоди розвитку анатомії рослин.
- •2.Марчелло Мальпігі та Неемія Грю, їхній вклад в розвиток анатомії рослин.
- •3.Назвіть українських вчених, які працювали у галузі анатомії рослин.
- •4.Розвиток досліджень та сформовані напрямки в анатомії рослин.
- •5.Особливості будови рослинної клітини. Форма рослинних клітин.
- •6.Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.
- •7.Біологічні мембрани. Безмембранні, одно- та двомембранні органели клітини.
- •10.Основні компоненти ядра рослинної клітини.
- •8.Органели рослинної клітини. Класифікація органел за Фрей-Віслінгом.
- •9.Склад протопласту рослинної клітини. Відмінності від тваринної клітини.
- •11.Тотипотентність рослинної клітини і явища, які з цим пов’язані.
- •12.Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.
- •13.Будова, функції та теорії походження мітохондрій. Походження мітохондрій і пластид.
- •14.Типи пластид та їхня будова.
- •15.Диморфізм хлоропластів, функції різних типів хлоропластів.
- •16.Гранальні та агранальні хлоропласти. Гіпотези походження хлоропластів.
- •17.Двомембранні органели рослинної клітини, їхні спільні ознаки, будова та функції.
- •18.Ендоплазматичний ретикулум.
- •19.Плазмодесми та їхнє значення.
- •21.Симпласт та апопласт.
- •22.Доведіть функціональний взаємозв’язок одномембранних органел клітини.
- •23.Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
- •24.Доведіть, що вакуолі рослинних клітин це поліфункціональні органели.
- •25.Типи плазмолізу. Нитки Гехта.
- •26.Включення в рослинних клітинах. Первинні та вторинні метаболіти.
- •27.Клітинна стінка, її будова і функції.
- •28.Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.
- •29.Фрагмопласт.
- •30.Первинна і вторинна клітинна стінка.
- •31.Ріст клітинної стінки. Інтуссусцепція та опозиція.
- •32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.
- •33.Потовщення клітинної стінки. Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.
- •34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?
- •35.Перфорації клітинної стінки.
- •36.Пори, порові поля та перфорації клітинної стінки. В яких тканинах зустрічаються?
- •37.Типи міжклітинників. Як утворюються різні типи міжклітинників.
- •38.Цистоліти та ідіобласти, будова і значення для рослини.
- •39.Дайте визначення поняття «тканини». Типи рослинних тканин.
- •40.Типи класифікацій рослинних тканин.
- •41.Типи меристем. Закритий та відкритий типи будови меристем.
- •42.Первинні і вторинні меристеми.
- •43.Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
- •44.Верхівкові меристеми.
- •45.Латеральні меристеми.
- •46.Бічні меристеми.
- •47.Перицикл. Етапи його еволюції.
- •48.Камбій та його типи.
- •49.Інтеркалярні меристеми. Що їх відрізняє від всіх інших типів меристем?
- •50.Маргінальні та базальні меристеми.
- •51.Раневі меристеми. Калюс.
- •52.Групи покривних тканин та їхні функції.
- •53.Загальна характеристика епідерми та епіблеми.
- •54.Кутин. Кутикула. Воск.
- •55.Гіподерма.
- •56.Будова продиху.
- •57.Будова продихів однодольних та дводольних рослин.
- •58.Механізм руху клітин-замикачів епідерми однодольних рослин.
- •59.Механізм руху клітин-замикачів епідерми дводольних рослин.
- •60.Водяні продихи.
- •61.Будова епідерми однодольних рослин. Моторні клітини.
- •62.Особливості будови клітин-замикачів. Механізми рухів цих клітин.
- •63.Загальна характеристика перидерми та ритидому.
- •64.Загальна характеристика фелеми та фелодерми.
- •65.Фелоген та його значення в утворенні сочевички.
- •66.Будова сочевички.
- •68.Порівняти будову провідних тканин.
- •69.Первинні та вторинні провідні тканини.
- •70.Провідні тканини покритонасінних.
- •71.Провідні тканини голонасінних.
- •72.Анатомічна будова трахеїд і трахей.
- •73.Загальна характеристика ксилеми. Формування провідних ксилемних елементів.
- •74.Прото- і метаксилема.
- •75.Формування трахеїд і трахей.
- •76.Тилоутворення та його значення для рослин.
- •77.Загальна характеристика флоеми.
- •78.Прото- і метафлоема.
- •79.Провідні елементи флоеми.
- •80.Формування флоемних елементів.
- •81.Камбіформ. Будова і функції.
- •82.Клітини Страсбургера, їхнє фізіологічне значення.
- •83.Провідні пучки.
- •84.Загальна характеристика склеренхіми.
- •85.Загальна характеристика коленхіми.
- •86.Волокна склеренхіми.
- •87.Механічні волокна.
- •88.Луб’яні волокна та лібриформ.
- •89.Первинні і вторинні луб’яні волокна.
- •90.Механічні елементи провідних тканин.
- •91.Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.
- •92.Луб’яні волокна та їхнє промислове значення.
- •93.Асиміляційні тканини.
- •94.Аеренхіма.
- •95.Гідропаренхіма.
- •96.Будова солевидільної залозки лімоніуму.
- •97.Нектарники, їхні типи та будова.
- •98.Еволюція типів центрального циліндра.
- •99.Стелярна теорія.
- •102.Теорія гістогенів.
- •100.Теорія Ван Тігема.
- •101.Типи стели однодольних, дводольних, голонасінних.
- •103.Теорії а.Шмідта та й.Ганштейна.
- •104.Формування та розвиток стебла.
- •105.Первинна будова стебла дводольних рослин.
- •106.Ендодерма стебла та кореня, спільне та відмінне.
- •107.Особливості будови стебла однодольних рослин.
- •108.Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.
- •109.Пучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •110.Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
- •111.Особливості будови стебла хвойних рослин.
- •112.Потовщення стебла однодольних деревних рослин.
- •113.Ексцентричність деревини.
- •114.Креньова і тягова деревина.
- •115.Епіксилія та гіпоксилія.
- •116.Серцевина, її типи та значення для рослини.
- •117.„Зимові” рухи рослин.
- •118.Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
- •119.Колумела.
- •120.Первинна будова кореня. Кореневий волосок та його зональність.
- •121.Перицикл. Його функції в стеблі та корені.
- •122.Значення перициклу кореня.
- •123.Ендодерма. Будова та місця локалізації в рослині.
- •124.Закладання бічних коренів.
- •125.Перехід від первинної до вторинної будови кореня.
- •126.Вторинна будова кореня.
- •127.Гаусторії. Будова і функції.
- •128.Веламен. Будова і функції.
- •129.Коренева шийка.
- •130.Потовщення кореня однодольних деревних рослин.
- •131.Розташування механічних тканин у стеблі та корені з первинною будовою.
- •132.Анатомічна будова листка дводольних рослин.
- •133.Анатомічна будова листка однодольних рослин.
- •134.Кранц-анатомія.
- •135.Моторні клітини.
- •136.Анатомічна будова листка хвойних рослин.
- •137.Трансфузійна тканина.
- •138.Видозміни стебла і коренів.
- •139.Листопад. Анатомічні пристосування у рослин до листопаду.
- •140.Особливості будови листків листкових сукулентів.
- •141.Особливості будови листків водяних рослин. Листеці та інші видозміни листків водних рослин.
- •142.Вплив рівня освітлення на анатомічну будову листків та ярусна мінливість ознак листків.
- •143.Ксероморфні ознаки листків рослин. Типи секреторних тканин.
- •144.Молочники та смоляні ходи.
- •145.Серцевинні промені голонасінних та дводольних рослин.
- •146.Луб та лібриформ.
- •147.Лігнін, кутин, суберин.
- •148.Центр спокою та меристема очікування. Спільне та відмінне.
- •149.Закон в.Р.Заленського.
76.Тилоутворення та його значення для рослин.
У більшості однорічних і багаторічних трав'янистих рослин судини і трахеїди, за деяким винятком, функціонують протягом всього вегетаційного періоду. На відміну від трав'янистих рослин, у деревних рослин судини не можуть функціонувати безперервно. З часом порожнини судин, а у багатьох випадках і трахеїд, закупорюються і вони перестають проводити розчини мінеральних солей і воду. Судини часто закупорюються пухирчастими виростами сусідніх паренхімних клітин, що вростають крізь пори в їхню порожнину. Ці пухирчасті вирости в ксилемних елементах називають тилами. Часто ядро паренхімної клітини переходить в тилу, де воно ділиться і між новими ядрами виникає перетинка. В результаті утворюється несправжня паренхіма, яка закупорює порожнину судини. Іноді в цих клітинах відкладаються запасні поживні речовини, наприклад крохмаль. Діяльність судин припиняється, але вони зберігаються у тілі рослини і виконують механічну функцію. Тилоутворення частіше спостерігається у старих частинах стебел. У молодих стеблах тили утворюються у місцях, розташованих поблизу поранених частин.
У деяких деревних рослин (вишня, береза, клен) тилоутворення не спостерігається, судини закупорюються різними мінеральними і органічними речовинами і в результаті перестають функціонувати.
Судини часто закупорюються пухирчастими виростами сусідніх паренхімних клітин, що вростають крізь пори у їхню порожнину. Ці пухирчасті вирости наз. тилами. Часто ядро паренхімної кл. переходить в тилу, де воно і ділиться і між новими ядрами виникає перетинка. В результаті утв. несправжня паренхіма, яка закупорює порожнину судини. Іноді в цих клітинах відкл. запасні поживні р-ни (крохмаль). Суди далі не функціонують, але викон. механічну ф-ю. Тилоутворення частіше спостерігається у старих частинах стебла. Після припинення функціонування судин, утвор. ядрова деревина, яка є темнішою за центр. част. деревини стовбура, стійкіша до хвороб і шкідників, з кращими механічним властивостями, її викор. у меблевій промисловості
77.Загальна характеристика флоеми.
Флоема - це друга тканина, що входить до складу провідної системи судинних рослин. Залежно від походження і розташування в органах рослин, її як і ксилему поділяють на первинну і вторинну.
Первинна флоема походить із прокамбію і характерна для всіх судинних рослин. Вторинна флоема утворюється із камбію і характерна лише для тих рослин, що здатні до вторинного росту.
Первинна і вторинна флоеми неоднорідні за клітинним вмістом, склаіі даються із клітин декількох типів, що відрізняються за структурою і функціональною спеціалізацією.
Основою флоеми є ситоподібні і паренхімні елементи, які у різних груп рослин досить різноманітні. У голонасінних і нижчих судинних рослин провідні елементи флоеми представлені ситоподібними клітинами. У по< критонасінних рослин, флоемні елементи представлені ситоподібними трубками з клітинами-супутниками, які є високоспеціалізованими елементами, складеними із великої кількості члеників.
Обидва типи ситоподібних елементів у структурному відношенні мають багато спільного, вони відрізняються, передусім, формою клітин і характером їх з'єднань між собою. Ситоподібні клітини з'єднані' між собою лише ситоподібними полями, ситоподібним трубкам властиві два типи з'єднань: ситоподібні поля і ситоподібні пластинки.
Паренхімна частина флоемноїтканини більшості рослин також складена декількома типами клітин, які мають різний ступінь онтогенетичного зв'язку І і функціонального взаємозв'язку з ситоподібними елементами. Найтісніший І зв'язок в онтогенетичному, топографічному і функціональному відношеннях 1 мають клітини-супутники, які розташовані у флоемі покритонасінних рослин. І Вважають, що вони беруть участь в пересуванні або розподілі пластичних речовин. Значення флоемної паренхіми в пересуванні речовин по флоемі не велике, але.вона має першочергове значення в запасанні речовин. Ступінь розвитку флоемної паренхіми в провідних пучках різних органів неоднакова, часто цієї тканини взагалі немає, як, наприклад, в первинній флоемі листка і кореня. Клітини-супутники є постійними компонентами флоемної тканини і характерні, як для первинної, так і вторинної флоеми всіх органів рослин.
