5. Культура населення античних держав Північного Причорномор'я

На VII ст. до Р. Х. припадає створення перших грецьких поселень - колоній на українському Причорномор’ї. Майже до IV ст. від Р.Х. на цих землях нинішньої України розвивалась антична культура. Здебільшого поява греків на землях Північного Причорномор’я пов’язана з перенаселенням і зубожінням грецького культурно-історичного простору. Поліси почали споряджати експедиції своїх громадян на пошуки вільних земель для поселень. Провідна роль у цьому процесі належала грецькому місту-державі Мілету, котре заснувало багато міст-колоній на чорноморському узбережжі.

Ця умовна колонізація відбулася мирно й поступово, з великими проміжками часу. У І ст. від Р.Х. Північне Причорномор’я підпало під вплив Римської імперії. Згодом, починаючи з III ст. від Р. Х., внаслідок постійних нападів кочівників (готи, гунни та ін.), розпочався занепад міст. Ці міста переважно по-варварськи були зруйновані. Ряд міст південного узбережжя Криму довший час перебували в складі Візантійської імперії.

У Північному Причорномор’ї греки заснували кілька сот поселень та міст. Тільки в нижній течії р. Північний Буг та на берегах Березанського лиману археологи відкрили понад 180 поселень і кладовищ греків. Тісний зв’язок із митрополією програмував розвиток культури. В архітектуру, що мала античні особливості з деякими місцевими відхиленнями, міцно ввійшла ордерна система. Однак вихідці з Мілету надавали перевагу іонічному архітектурному ордеру перед доричним та коринтським.

6.Світоглядні уявлення східних слов’ян.

Вагомою складовою частиною світогляду стародавніх слов`ян була міфологія.

Характерною рисою міфології східних слов`ян є пантеїзм – філософське – релігійне вчення, за яким бог ототожнюється з природою.

Слов`янська міфологія ділилася на кілька рівнів:

Вищий (це боги, які керували усім світом – Перен і Велес)

Середній (божества пов`єзані з господарськими циклами робіт – Чур, Рід)

Нижчий рівень (група нечистої сили, духів, тварин).

Священними вважали також птахів і тварин. Зокрема, зозуля — сприймалася як провісниця майбутнього; голуб — як символ кохання; ластівка — як доля людини; сова — як символ смерті і пітьми.

Важливе місце у житті східних слов'ян займали численні обрядові свята, що відносилися до настання весни й початку польових робіт (веснянки), літнього сонцестояння (Івана Купала), збору врожаю, а також зимові щедрівки, колядки.

Давні слов'яни вірили в загробне життя, про що свідчать уже згадані поховальні обряди. Особливо урочисті похорони влаштовувалися князям.

7. Розвиток мистецтва у східних слов'ян

Розрізняють дві форми прояву мистецтва у стародавніх слов’ян: ужиткове мистецтво – художнє оформлення одягу, знарядь праці, домашніх речей і культове мистецтво – предмети, пов’язані з релігійними віруваннями і призначені для сакральних ритуалів.

Це розмежування можна вважати умовним, адже часто прикрашання предметів повсякденного вжитку було пов’язане з язичницьким світоглядом. Лінійний і хвилястий орнаменти символізували воду, річку. У давніх вишивках зустрічаємо символіку рослинного і тваринного світу. Давньослов’янські зображення богів були здебільшого дерев’яними і тому майже не збереглися до наших днів. Лише у місцях, де були родовища каменю, збереглися кам’яні статуї. Можна помітити стилістичну подібність цих статуй до кам’яних баб скіфської доби.