- •1. Поняття "культура". Феномен розвитку української культури.
- •2.Культура первісного суспільства на землях України.
- •3.Трипільська культура як визначне явище світової історії.
- •4. Культура населення кіммерійсько-скіфо-сарматського часу.
- •5. Культура населення античних держав Північного Причорномор'я
- •6.Світоглядні уявлення східних слов’ян.
- •7. Розвиток мистецтва у східних слов'ян
- •10. Містобудівництво. Визначні архітектурні пам'ятки Київської Русі.
- •8. Запровадження християнства на Русі та його вплив на розвиток культури.
- •9. Виникнення слов'янської писемності, бібліотеки і школи Київської Русі.
- •11. Перекладна та оригінальна література Київської Русі.
- •12. Повість минулих літ" - найвизначніша писемна пам'ятка Київської Русі.
- •13. Культура Галицько-Волинської Русі
- •14. Культурні традиції та звичаї Київської Русі в суспільно - політичному та культурному житті Литовського князівства.
- •15. Кириличне друкарство, перші друкарі та книгодрукарні в Україні.
- •16. Києво-Печерська лавра - центр писемництва та шкільництва.
- •17. Народні думи і пісні хv - початку хvii ст., їх тематика, особливості та виховне значення.
- •20.Розвиток шкільної справи та освіти на Лівобережній та Правобережній Україні в другій половині хvіі ст.
- •21. Діяльність братських шкіл та їх роль у розвитку культури.
- •22. Києво-Могилянська академія - загальноукраїнський вищий навчальний заклад.
- •23. Петро Могила - видатний діяч української культури.
- •24. Прикладне мистецтво та традиційна культура України у хviii ст.
- •25. Меценатська діяльність гетьмана Мазепи щодо розвитку української культури і мистецтва.
- •26. Музичне мистецтво України у другій половині хvіі ст.
- •27. Становище українських земель після возз'єднання з Росією. Українсько-російські культурні взаємини.
- •28. Історичні народні твори та козацькі літописи другої половини хvіі ст.
- •29. Українське образотворче мистецтво у другій половині хvіі ст.
- •30. Розвиток культури на західноукраїнських землях у хvіі-хvііі ст.
- •31. Просвітництво та розвиток суспільно-політичної і філософської думки в Україні у XVII-хviii ст.
- •32. Г. Сковорода - видатний діяч української культури.
- •33. Діяльність Феофана Прокоповича та його внесок у розвиток науки і культури.
- •35. Зародження і розвиток українського театру (друга половина хv - хviii ст.).
- •36. Народне і професійне музичне мистецтво у хvііі ст.
- •37. Іконопис, живопис та народне малярство України у хvііі ст.
- •38. Українська культура в умовах національного Відродження хіх ст.
- •39. Українська література першої половини хіх ст.
- •40. Образотворче мистецтво у першій половині хіх ст.
- •41. Розвиток аматорського та професійного театрального мистецтва у хіх ст.
- •42. Видатні організатори театрального мистецтва України першої половини хіх ст.
- •43. Музична культура України в першій половині хіх ст.
- •44. Драматургія і розвиток театрального мистецтва в Україні в хіх ст..
14. Культурні традиції та звичаї Київської Русі в суспільно - політичному та культурному житті Литовського князівства.
15. Кириличне друкарство, перші друкарі та книгодрукарні в Україні.
Склалося так, що східнослов’янська кирилична друкарня була заснована не на території однієї зі східнослов’янських країн, а в столиці і найбільшому економічному центрі тогочасного Польського королівства — Кракові, де в той час мешкало багато українців і білорусів. Саме тут наприкінці XV ст. вийшли перші чотири книжки, надруковані кирилицею церковнослов’янською мовою. Дві з них — Часослов і Осмогласник (Октоїх) — мають позначення про закінчення їх друку в Кракові 1491 р. міщанином-німцем Швайпольтом Фіолем. Тим самим шрифтом надруковані Тріодь Пісна (в жодному з її примірників немає вихідних даних) і Тріодь Цвітна (сторінка з позначенням прізвища Фіоля збереглася лише у примірнику, який не так давно виявлено в трансільванському місті Брашові 43).
Епохальний винахід друку німцем І. Гутенбергом у 1450 р. і поширений на всі країни західньої Європи, з’явився теж у XV ст. в більших слов’янських містах, як от у Празі, Кракові, а згодом, з початком XVI ст. теж на українсько-білоруських чи литовських землях.
Спочатку слов’янські книги друкувались латинкою, пристосованою до даної слов’янської мови, а згодом друкарство було пристосоване до кириличної азбуки, яку вже раніше вживали в рукописних книгах.
Перша слов’янська книга, надрукована глаголицею, появилась у Венеції у 1483 p., а кілька років пізніше, бо в 1491, появились у Кракові перші книжки надруковані кирилицею. Це були: «Октоїх» і «Часослов» (книжки для церковного вжитку). Видрукував їх німець Швайпольд Фіоль, і це були перші кириличні друки в світі. Чому саме у Кракові були вони надруковані важко сказати. Можливо тому, що там була друкарня, для якої потрібний шрифт виготовив теж німець із Брунсвіку Рудольф Борсдорф, а до того в Кракові очевидно проживала група українців, бо була там і церква східного обряду.
Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже копітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження книгодрукування в Німеччині у середині XV століття, яке швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. У 1464 році воно виникло в Італії, у 1470 році — у Франції, у 1473 році — в Голландії та Угорщині, у 1474 році — в Іспанії, у 1480 році — в Англії. Початок слов’янського друкування припадає на 1491 рік, коли відомий друкар Фіоль у Кракові надрукував дві книжки — „Часословець» і „Осмоглас- ник». Обидві книги набрані кирилівським шрифтом, який є основою сучасної української та російської азбуки. На жаль, життя і діяльність Фіоля Швайпольта закінчилося трагічно. Саме за друкарську діяльність він був заарештований краківською інквізицією. Це сталося у 1491 році.
16. Києво-Печерська лавра - центр писемництва та шкільництва.
Свя́то-Успе́нська Ки́єво-Пече́рська ла́вра — одна з найбільших православних святинь України, монастир Української православної церкви (Московського патріархату) зі статусом лаври.
Він став центром давньоруського освіти та поширення слов'янської писемності. Монастир відіграв величезну роль у розвитку російської культури, іконопису, храмового зодчества і літописання. За словами одного з укладачів «Києво-Печерського патерика», з монастирської братії вийшло близько п'ятдесяти єпископів російської метрополії. Монастир також прославився подвижницькими подвигами своїх іноків. У Ближніх печерах почивають мощі вісімдесяти угодників Божих, а в Дальніх - сорок п'ять.