4.2. Палеогенова система

4.2.1. Ямненська світа

Ямненська світа (P₁jm) отримала свою назву через с. Ямна на р. Прут, де товща вперше була описана К. Паулем і Е. Титце як «ямненські пісковики». Під цим терміном ми розуміємо масивні і тонкошаруваті дрібно- і середньозернисті світло сірі слабо вапнисті пісковики. Характерні для палеогенового розрізу Скибової зони Карпат і Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.

Спочатку автори вважали ямненські пісковики аналогами годульських. Р. Зубер відносив їх до покрівлі іноцерамових шарів (зараз стрийська світа). Вважалося також, що ця піщана товща є локальною східно-карпатською фацією верхньої крейди, котра на меридіані м. Перемишль переходить у фацію так званих бакелітових мергелів.

Вік товщі довго визначався, ґрунтувався знахідками іноцерамів і нумулітів. Її навіть відносили до еоценової (також піщану – виготську), а Г. Свидзинський пропонував об`єднати ці та інші пісковики в єдиний комплекс так званий «ямненсько-вигодський».

Тривалий час панувала думка про сеноманський або датський вік товщі. Палеоценове датування вперше було представлене в 1950-1951рр. Саме тоді О.С. Вялов запропонував назву «ямненська серія», а Н.І. Маслакова і С. В. Митлюк навели списки форамініфер, подібні з комплексом світи Гарячого Ключа на Північному Кавказі і лютської світи південного схилу Карпат.

Е. Дуниковський і В. Шайноха знайшли нумуліти та орбітоїди в пісковиках іноцерамових шарів у с. Дора. Один екземпляр нумуліта було знайдено в 1953 р. у м. Яремча вздовж р. Прут Я. О. Кульчицький в основі «плитових шарів», але до виду не визначений. Звідси вкотре описали Nummulites solitarius dt la Harpe Г. І. Немков і К. Л. Хлопонін, що було основою палеоценового віку вміщуючих порід і висновку про необхідність проведення границі між верхньою крейдою і палеоценом. В тій же частині розрізу був описаний аналогічний палеоценовий нумуліт Я. О. Кульчицьким і К. Л. Хлопоніним, а вміщуючі його породи виділені як кореляційний яремчанський горизонт.

За даними Г. Шауба, вид Nummulites solitarius dt la Harpe зустрічається в палеогенових відкладах Єгипту разом з N.deserti i N.fraasi. Він відомий у верхньопалеоценових і нижньоеоценових відкладах Швейцарських Альп.

В строкатоколірних аргілітах яремчанського горизонту знайдені форамініфери датського і палеоценового віку. За визначенням Н. В. Дабагяна, це Hyperammina nova Majtl., Nodellum (Franke), Ammodiscus glabratus C. Et J.,Karreriella horrida Dab., globigerina triloculinoides Plummer, G. Varianta Sub. G.trivialis Sub., G.compressa Plummer, Globorotalia ex gr. Membranacea (Ehrenberg) Anomalina taylorensis Garssey та інші. Крім форамініфер зустрічаються остракоди, це такий же комплекс, як і в підстиляючих породах верхньої частини стрийської світи, що відносяться до датського ярусу. Шари з цим комплексом об’єднуються в єдину зону з глобігеринами.

Також Р. Зубер знайшов в покрівлі строкатоколірних порід в околицях м. Делятин корали, багаточисленні Lithotamnium gosaviensa Lub. i Cirripedia (Pollicepes hausmanni Koch. Et Dunker), уламки белемніта, фрагменти черепашок устриць і визначений до роду екземпляр Crania. В основі визначення коралів І. Фелікс в 1909 р. та О. Кюн в 1930 р. відносили ці відклади до датського ярусу. П. І. Калутин помилково відніс їх до Ліщинського горизонту, що відповідає більш низькому розрізу стрийської серії.

В підошві яремчанських шарів із розріру по р. Прут в прошарках органогенно-детритових вапняків Я. В. Вовчик знайшов три екземпляри представників роду Dyscocyclina, котрі є безпосереднім доказом палеогенового віку вміщуючи порід. В цьому ж розрізі Л. А. Портнягіною установлено велику і різноманітну кількість пилку покритонасінних. За висновком автора, цей спорово-пилковий комплекс є дуже подібним з палеогеновим комплексом півдня України. Все це свідчить про палеоценовий вік яремчанських шарів.

Після повторних знахідок в яремчанських шарах нумулітів і встановлення їхнього палеогенового віку, вони були виключені із складу крейдової стрийської серії і об’єднані з ямненськими пісковиками в ямненську світу. Аналогічний об’єм ямненської світи введений в схему стратиграфії 1966 р., запропонований колективом авторів. Потужність світи становить 70-180 м.

Багато дослідників , що вивчали ряд розрізів крейдових і палеогенових відкладів Східних Карпат переконані, що ямненська світа в літологічному відношенні не всюди витримана. Вона, частково, не зустрічається в північно-західній частині Скибової зони (за виключенням Берегової скиби), де палеогенові відклади представлені битковськими шарами. У тих випадках, де ямненські пісковики зникають, їхнє місце в розрізі займає потужна товща строкатоколірних порід, що займають не тільки яремчанський горизонт, але й і вищезалягаючу частину розрізу палеоцену. Потужність ямненської світи змінюється від 70-80 м (скиба Парашки в басейні р. Орява) до 340-360 м (басейн р. Прут, Орівська скиба і скиба Парашки).

Стратотип ямненської світи (і яремчанського горизонту) знаходиться в м. Яремне на р. Прут, де чітко видно її співвідношення з підстиляючою стрийською і перекриваючою манявською світами. Там приблизно в 250 м нижче мостів близнюків (шосейного і залізнодорожнього) виходять на денну поверхню (рис).

1) в правому борті долини ріки прослідковуються неперервні виходи відкладів стрийської світи. Вона представлена тонко і середньо ритмічним флішем з чергуванням блакитно-сірих дрібнозернистих хвилясто шаруватими піскови-ками (2-25, рідко до 50 см) і зеленкувато-сірими (інколи темно-сірі) аргілітами (1-2 до 20 см). На нижній поверхні пластів пісковиків є відбитки різнотипних механогліфів і біогліфів.

Комплекс форамініфер включає в себе наступні види: Hyperammina cylindrica cylindrical (Glaessner), H.grzybowskii Dyl., Dendrophrya maxima Friedl., Bogdanovicziella complanata (Franke).

2) 70 м – яремчанський горизонт. Виходи, що полого залягають, спочатку на правому, а потім на лівому березі ріки у вигляді тонко ритмічного перешарування сірих (з блакитним відтінком) і зеленкувато-сірих дрібнозернистих щільних пісковиків (2-15 см) з багато численними біогліфами і механогліфами і аргілітів (3-20 см) – вишнево-червоних, темно-сірих і зеленкуватих. В окремих ритмах чітко виражена закономірна зміна аргілітів: пісковик, аргіліт темно-сірий, аргіліт зеленкуватий. На загальному фоні тонко ритмічного перешарування виділяються сім пластів пісковика потужністю від 40 см до 1 м. Всі породи не вапнякові.

Комплекс форамініфер представлений багато численними аглютинованими формами і включає в себе наступні види: Hyperammina cylindrica, H.grzybowskii Dyl., Dendrophrya maxima Fiedb., Bogdanovicziella comhlanata (Framke), Nodellum velascoense (Cushman), Hormosina ovulum (Grzyb.), H.ovulum gigantean Geroch, Spiroplectammina spectabilis, Cystaminella grzybowskii Mjatl., Rzehakina epigone (Rzehak), R. Fissistomata (Grzyb.), Trochamminoides contortus (Grzyb.), Karreriella aegra Finlay, Recurvoides cf. Varius Mjatl.

3) 20 м – недосліджений інтервал.

4) 30 м – нерівномірне перешарування середньо і грубошаруватих (0,1-1,2 м), сірих (із жовтуватим відтінком при звітрюванні) зеленкувато-сірих дрібно-зернистих пісковиків і алевролітів з темно-сірими і зеленкувато-сірими аргілі-тами (5-20 м). Місцями виділяються окремі пакети наближених пластів пісковиків з слідами біогліфів і механогліфів.

В аргілітах знайдені багато численні Glomospira charoides., G.corona Cushm., Dendrophrya sp., Trochamminoides contortus (Grzyb.), Cystamminella pseudopauciloculata Mjatl., зуби риб.

5) 40 м – недосліджений інтервал (мости-близнюки).

6) 30 м – грубошаруваті сірі (з жовтуватим відтінком на звітрілій поверхні) пісковики з прошарками (3-10 см) темно-сірих і таблитчастих аргілітів.

7) 50 м – недосліджений інтервал.

8) 12 м – в правому борті долини р. Прута виходи грубошаруватих і масивних (до 7 м) сірих пісковиків ямненського типу, розділених двома шарами (до 0,2 м) аргілітів і алевролітів.

9) 4 м – пакет тонкого перешарування сірих аргілітів і пісковиків.

10) 16 м – в гирлі і на схилах долини ріки нерівномірно перешаровуються середньо і крупно шаруваті пісковики ямненського типу з окремими вкладками (до 10-15 см) зеленкуватих і темно-сірих аргілітів. В підошві пачки відмічена лінза (3х1,5 м) гравеліта, що складається з уламків (діаметром до 6 см) кварцитів, кварцу.

11) 6 м – пакет середньо і тонко ритмічного перешарування щільних зеленкувато-сірих пісковиків яремчанського типу (5-15 см) з зеленкувато-сірими аргілітами. В покрівлі (1,2 м) простягаються вишнево-червоні аргіліти. Тут встановлені Hyperammina intermedia Mjatl., G.corona Cushm. et Jarv., Trochamminokles contortus (Grzyb.), Karreriella acgra Finlay, K.horrida Dab., Recurvoides sp., зуби риб.

12) 122 м – масивні ямненські пісковики з незначними (через 25-40 м) прошарки (до 15-20 м) зеленкувато-сірих аргілітів і алевролітів. В покрівлі товщі (8-12 м) участь глинистих порід значно збільшується.

13) тонко ритмічний зеленкувато-сірий фліш манявської світи. Породи щільні.

Загальна потужність світи 400 м. Вік її, визначений за форамініферами і нанопланктоном, - палеоценовий.

Система	Відділ	Світа	Літологічна Колонка			Потужність		Літологічна характеристика		Палеонтологічна характеристика
П а л е о г е н о в а	Нижній еоцен	Манявська							Зелені аргіліти з прошарками алевролітів і пісковиків		Nummulites bolcensis M.-C h., N. Planulatus Lam., N. Globulus Leym. І форамініферами Globorotalia subbotinae Mjatl. Glomospira charoides ( Park. Et Jon.).
	П а л е о ц е н	Ямненська					122		Грубошаруваті і масивні, світлі пісковики з тонкими прошарками темно-сірих аргілітів, гравелітів і тонко ритмічного флішу.
							6		Тонко ритмічний фліш з строкатоколірними в покрівлі		Hyperammina intermedia Mjatl., G.corona Cushm. et Jarv., Trochamminokles contortus (Grzyb.), Karreriella acgra Finlay, K.horrida Dab., Recurvoides sp., зуби риб.
							16		Середньо- і тонкошаруваті пісковики
							4		«Курортний пакет» з діаго-нальною шаруватістю
							12		Грубошаруваті пісковики
							50
							30		Грубошаруваті сірі пісковики з тонкими прошарками темно-сірих і таблитчастих аргілітів
							40
							30		Нерівномірне перешарування пісковиків з темно-сірими і зеленуватими аргілітами		Glomospira charoides., G.corona Cushm., Dendrophrya sp., Trochamminoides, зуби риб.
							20
							70		Тонкоритмічне перешаруван-ня вишнево-червоних, темно-сірих і зеленкуватих аргілітів з блакитно-сірими пісковика-ми і алевролітами		Форамініфери роду Hyperammina cylindrical, H.grzybowskii Dyl., Dendrophrya maxima Fiedb., Bogdanovicziella comhlanata.
Крейдова	Верхній	Стрийська							Верхня частина стрийської світи. Чергування сірих пісковиків з темно-сірими і сіро-зеленими аргілітами.