4.1.3. Стрийська світа

Стрийська світа як термін введена О.С. Вяловим для верхньокрейдових відкладів, широко розповсюджених в межах Скибової зони Карпат і Внутрішньої зони Українських Карпат, запропонований ним і затверджений у 1949 році на виїзній сесії ВНИГРИ. Стрийська світа – літостратиграфічний підрозділ верхньокрейдово-палеогенових відкладів складчастих Карпат. Назва світи походить від назви ріки Стрий, де знаходяться численні і найбільш повні відслонення порід. Вона в основному розташована на внутрішній зоні Передкарпатського прогину, Скибова зона Карпат. Стрийська світа згідно залягає на Головнинській світі. Дану світу поділяють на три підсвіти – нижньо-, середньо- і верхньострийську.

Нижньострийська підсвіта (басейн річки Дністер) складена тонкоритмічним чергуванням пісковиків, алевролітів, аргілітів і мергелів, у яких зрідка трапляються дещо товстіші шари пісковиків. Для пісковиків нижньострийської підсвіти і стрийської світи в цілому характерний сірий колір з голобуватим відтінком. Пісковики головним чином дрібно- та середньозернисті, але зустрічаються і грубозернисті які іноді переходять в гравеліти і навіть в конгломерати. Часто в пісковиках стрийської світи зустрічаються уламки кам’яного вугілля. Детально дану підсвіту вивчав Дабяган і на основі багатьох мікрофауні стичних досліджень з багатьох розрізів підсвіти, він відніс її до пізнього турону. Відклади даної підсвіти ми можемо спостерігати в руслах річок Вирва та Дністер, які представлені флористичними та фауністичними рештками: Hormosina distans(Brady), Plectorecurvoides alternans Noth., Praeglobotruncana delrioensis (Plum). З найбільш високих горизонтів в нижньострийській підсвіті виявлені форамініфери, які вказують на коньяк-кампанський вік. Це – Globotruncana tricarinata (Quez.), Hormosina ovulum (Grz.) var. gigantean Geroch, Massonella crassa (Marss.). Потужність підсвіти до 300-350 м.

Середньострийська підсвіта може бути розділена на дві частини. Нижня частина представлена ритмічним чергуванням пісковиків, аргілітів та алевролітів з очевидним переважанням пісковиків. Верхня частина середньострийської підсвіти складена ритмічним піщано-глинистим флішем. Вік середньострийської підсвіти на основі великого комплексу форамініфер виділяється як пізний кампан-маастрихтський. Тут були віділені: Rzehakina epigona (Rzehak), Rz. Inclusa (Grz.)? Spiroplectammina carinatiformis (Moroz.), S. kelleri Dain. Потужність підсвіти 1000-1100 м.

Верхньострийська підсвіта в багатьох розрізах представлена тонко ритмічним перешаруванням пісковиків, алевролітів і аргілітів. В нижній частині підсвіти знайдені форамініфери, які свідчать про відклади датського яруса (Globoconusa daubjergensis Bron., Globorotalia planocompressa Schutz., Globigerina trivialis Subb., та інші). Потужність підсвіти становить до 300 м.

У розрізі стрийської світи виділяють 17 стратотипів

1. 130 м – нижньострийська підсвіта. Представлена перешаруванням пісковиків, мергелів та аргілітів. Пісковики дрібно- і середньозернисті сірого кольору з голобуватим відтінком, можуть бути пронизані лінзами кристалічного кальциту. Породи даної світи містять комплекс нанофосилій ( Micula staurophora, Rucinolithus hayi Stov., Lucianorhabdus cayeuxi (Defl));

2. 160 м –товща пластів пісковиків які ідентичні з вищеописаними. Характерні фауністичні та флористичні рештки – Tetralithus obscures Defl., Micula concave (Str.), Ahmllauellere. Mirabilis;

3. 90 м – товща тонко ритмічних сірих пісковиків, темносірих аргілітів та алевролітів;

4. 40 м – товща пісковиків яка чергується з тонко ритмічними ааргілітами;

5. 15 м – невивчений;

6. 35 м – чергування пісковиків та аргілітів;

7. 40 м – невивчений;

8. 140 м – піщана товща. Пісковики масивні або грубошаруваті. Виділяють нанофосилії (Arckhangelskiella specillaya Veksh., Tetralithus aculeus (Str.).

9. 55 м – тонко ритмічне чергування пісковиків та аргілітів;

10. 20 м – тонко ритмічне чергування сірих пісковиків та темно-сірих аргілітів;

11. 135 м – чергування пісковиків та аргілітів. Знайдені комплекси фoрамініфер (Bathysiphon dubia (White), Dendrophrya maxima Friedb).

12. 25 м – невивчений;

13. 20 м – породи аналогічні до пункту 11. Знайдений маастрихтський комплекс форамініфер – Eponides praemegastomus Mjatl., Anomalina inoceramoviensis Mjatl.

14. 25 м – невивчений;

15. 65 м – товща аналогічна 11;

16. 100 м – товща складена ритмічним перешаруванням пісковиків та аргілітів. Породи містять нанофосилії – Сruciplacolithus tenuis, Markalius inversus Perch-Nielses, і форамініфер – Hyperammina nova Mjatl., Saccammina complanata (Franke);

17. 260 м –невивчений;

18. Загальна товщина Стрийської світи сягає 1200 м. В ній виявлені рештки . Виявлені в ній рештки двостулкових молюсків Inoceramus cf . salisburgensis F u g g.

et K o s t n. і Ostrea carinata L a m., численні форамініфери та вапняний нанопланктон дають підстави зачислити стрийську світу до верхньо­туронського, коньякського, сантонського, кампанського, маастрихтського ярусів крейди, а також датського ярусу палеогену.

Система	Відділ	Світа	Підсвіта	Літологічна Колонка	Потужні-сть, м	Літологічна характеристика	Плеонтологічна характеристика
Палеоген	Палеоцен-еоцен	Ямненська			350-400	аргіліти темно-сірі, бітуміноз-ні, які нерівномірно чергую-ться з алевролітами, піскови-ками, прошарками кременів, вапняками і масивними піско-виками.	Asterigerina bractea-ta Cushman, Bolivina danvillen-sis Howe et Wallace, Cassidulina globosa Hant-ken, Ditrypa cornea L., Nu-culana perovalis (Koen.),
Крейдова	Верхній	Стрийська	верхня		До500	Тонкоритмічне чергування пісковиків, алевролітів, аргі-літів.	Globoconusa daubjergensis Bron., Globorotalia planocompressa Schutz., Globigerina trivialis Subb.
			Середня		200	Груборитмічне перешаруван-ня пісковиків, алевролітів і аргілітів.	Rzehakina epigona (Rzehak), Rz. Inclusa (Grz.)? Spiroplectammina carinatiformis (Moroz.), S. kelleri Dain.
			нижня		250	Тонкоритмічне чергування пісковиків, алевролітів і мер-гелів.	Hormosina distans(Brady), Plectorecurvoides alternans Noth., Praeglobotruncana delrioensis (Plum)
		Головнинська			130-150	Світло сірі пісковики і темноколірні срем’янілі вап-няки і мергелі з прошарками вапняків, алевролітів, аргілі-тів.	Rhizammina indivisa Brady, Hyperammina gaultina Dam, Hormosina ovulumm Gryb.