- •1.1. Фізико-географічний нарис району практики
- •Географічне положення
- •Земельні ресурси
- •Рослинність та лісовий покрив
- •Тваринний світ
- •Корисні копалини
- •1.2. Орогідрографія
- •2. Історія геологічних досліджень Скибової зони Українських Карпат
- •3.1. Тектоніка.
- •3. Загальні риси геологічної будови Українських Карпат
- •3.2. Історія геологічного розвитку
- •Стратиграфія.
- •4.1. Крейда
- •4.1.1 Спаськаасвіта
- •4.1.2. Головнинська світа
- •4.1.3. Стрийська світа
- •4.2. Палеогенова система
- •4.2.1. Ямненська світа
- •4.2.2. Манявська світа.
- •4.2.3. Вигодська світа
- •4.2.4. Бистрицька світа
- •4.2.5. Менілітова світа
- •Висновки
3.2. Історія геологічного розвитку
У структурі Карпатської гірської споруди виділяють два головні елементи – Зовнішні (Флішові) і Внутрішні Карпати. На території України є головно Зовнішні Карпати, а Внутрішні (Татро-Вепороди), що добре виражені далі на заході, тут уже занурені на великі глибини і їхнє південно-східне закінчення виявлене свердловинами лише у фундаменті Закарпатського прогину.
Окремо треба виділити в Карпатах структорно-тектонічні поверхи. Тут простежуються простежуються два головні комплекси - доальпійський та альпійський. Доальпійський за об’ємом охоплює байкальсько-герцинський цикл розвитку Пракарпат. Цей комплекс розвинутий в Зовнішній зоні Передкарпатського прогину, в межах Мармароськаго масиву і входять до складу фундаменту Закарпатського прогину.
Альпійський комплекс у різних районах має суттєві відмінності,але в цілому в ньому виділяють нижній, середній і верхній структурні поверхи, хоча вікові границі в різних ділянках території часто не співпадають між собою. Нижній структурний поверх включає переважно тріас-юрські й інколи крейдові утворення. За характером розвитку він відповідає переважно квазіплатформному етапові розвитку. Середній - це крейдовий і палеогеновий фліш, який відбиває геосинклінальний етап розвитку регіону.
Верхній поверх складений моласовою формацією прогинів, яка відсутня в гірський частині Карпат.
У межах Скибової зони найдавнішими відкладами є нижньокрейдові, представлені Спаською світою. Вони відомі лише в її північно-західній частині, де в передових частинах скиб і найвище піднятих місцях антиклінальних складок відслонюються у вигляді вузьких смуг і окремих невеликих виходів.
Найповніші розрізи світи виходять на денну поверхню по Дністру і його притоках, у районі сіл Спас, Тершів і Бусовисько (південніше м. Старий Самбір і Самбір), а також в околицях м. Добромиля. Вони виявлені надглибокими свердловинами Луги-1 (інт. 5452–5654 м); Шевченкове-1, спочатку в Орівській скибі (інт. 5320–6240 м) і нижче, під насувом Берегової скиби (інт. 6940–520 м) та у св. Мізунь-1 (інт. 4688–5330 м).
Стратиграфія.
В Українських Карпатах Скибова зона утворює могутній безкореневий покрив, який насунутий по Береговому насуву на Передкарпатський прогин, і перекриває його значну частину. Середня амплітуда насуву тут становить не менше 15-25 км. Скибова зона складена утвореннями крейдового, палеогенового і частково неогенового віку. Представлена такими відділами: нижня і верхня крейда, палеоценом, еоценом, олігоценом. В її межах геологи виділяють Верховинську та Славську западини, які виповнені потужною товщею олігоцено-міоценових відкладів (2500-3000 м). За результатом глибокого буріння максимальна потужність флішових відкладів Скибової зони перевищує 7700 м.
До Скибової зони входять Спаська світа, яка розділена на нижньоспаську та верхньоспаську підсвіти, Головнинська світа, Стрийська світа поділяється на три підсвіти- нижньо-, середньо- і верхньострийську, Ямненська, Манявська, Бистрицька, Менілітова світи, яка виділяє три підсвіти- нижньо-, середньо- і верхньоменілітову.
Система |
Відділ |
Підвідділ |
Ярус |
Світа |
Підсвіта |
|
Потужність (м) |
Літологічна характеристика |
Палеонтологічна характеристика |
|||||||
Палеогенова |
Міоцен |
|
|
Менілітова |
Верхньо-менілітова |
|
1300 |
Темнокоричневі та чорні аргіліти листуваті, невапнисті з лінзами сидеритів, прошарки алевролітів та пісковиків. |
Asterigerina bractea-ta Cushman, Bolivina danvillensis Howe et Wallace, Cassidulina globosa Hantken, Ditrypa cornea L., Nuculana perovalis (Koen.) |
|||||||
Олігоцен |
Середньо-менілітова |
|
до 200 |
Поступова зміна темних аргілітів на попелясто-сірі вапнисті аргіліти |
Cassidulina globosa Hantken, Ditrypa cornea L., Nuculana perovalis (Koen.) |
|||||||||||
Нижньо-менілітова |
|
150-350 |
Чергування чорних бітумінозних кременистих аргілітів і вапнистих темно-сірих аргілітів, сірих дрібно-зернистих пісковиків і шоко-ладнокоричневих алевролітів |
Lepidopus glarisianus (Blainv.), Portunus oligocenicus Pauca |
||||||||||||
Еоцен |
Верхній |
|
Бистрицька |
|
|
75-400 |
Зеленкувато-сірий карбонатний піскувато-глинистий фліш.У підошві —строкатокольорові породи |
Hyperammina lineariformis (Mjatl). Cyclammina amplectens Grzyb. Ammodiscus latus Grzyb. Reophax duplex Grzyb. Grzybovskiella angusta (Mjatl).
|
||||||||
Середній |
|
Вигодська |
|
|
100-360 |
Пісковики масивні, грубоша-руваті з тонкими прошарками аргілітів і алевролітів, які фаціально заміщуються попе-лясто-сірими вапняками і мер-гелями.
|
Cibicides ventratumi-dus (Mjatl.) Cibicides westi Howe.Acarinina billbrooki (Bolli). Nummulite planula-tus Lam.. Nummulites murchisoni Brunn. Asterodiscus stella (Gϋmb.) |
|||||||||
Нижній |
|
Манявська |
|
|
200-350 |
Перешарування грубошарува-тих масивних пісковиків, окременілих алевролітів і ар-гілітів. |
Nummulites bolcensis M.-C h., N. Planulatus Lam., N. Globulus Leym. І форамініферами Globorotalia subbotinae Mjatl. Glomospira charoides ( Park. Et Jon.). |
|||||||||
Палеоцен |
|
|
Ямненська |
|
|
60-300 |
Товща жовтувато-сірих товсто- і масивношаруватих, крупно- і середньозернистих невапнистих пісковиків, інколи з лінзами гравелітів. |
Форамініфери роду Hyperammina cylindrical, H.grzybowskii Dyl., Dendrophrya maxima Fiedb., Bogdanovicziella comhlanata. Hyperammina intermedia Mjatl., G.corona Cushm. et Jarv., Trochamminokles contortus (Grzyb.), Karreriella acgra Finlay, K.horrida Dab., Recurvoides sp., зуби риб. |
||||||||
Крейдова |
Верхній |
|
дат |
Стрийська |
Верхня |
|
до 300 |
Ритмічне чергування вапнистих пісковиків, алевролітів, аргілітів, мергелів. |
Globoconusa daubjergensis Bron., Globorotalia planocompressa Schutz., Globigerina trivialis Subb |
|||||||
|
сеноман |
коньяк-сантон-кампан-маастрихт |
Середня |
|
>800 |
Середній- і груборитмічний піщано-глинистий фліш з рідкими прошарками мергелів і вапняків. |
Rzehakina epigona (Rzehak), Rz. Inclusa (Grz.)? Spiroplectammina carinatiformis (Moroz.), S. kelleri Dain. |
|||||||||
|
|
|
Нижня |
|
>400 |
Ритмічне чергування вапнистих пісковиків , мергелів, алевролітів і рідше вапняків |
Hormosina distans(Brady), Plectorecurvoides alternans Noth., Praeglobotruncana delrioensis (Plum) |
|||||||||
турон |
||||||||||||||||
Головнинська |
|
|
75-150 |
Чергування сірих та темно-сірих вапняків,мергелів, аргілітів, алевролітів і рідше пісковиків. В підошві горизонт строкатоколірих аргілітів і кременів. |
Hormosina distans (Brady ), Ammodiscus cretaceus ( Reuss ), Thalmannammina aff. neocomiensis Geroch, Plectorecurvoides alternans Noth, Clavulinoides gaultinus (Morozova ), Gyroidina nitida infracretacea Morozova. |
|||||||||||
сеноман |
||||||||||||||||
Нижній |
|
|
Спаська |
Верхня |
|
100-150 |
Перешарування пісковиків, аргілітів чорних і алевролітів. В підошві пачка різнозернистих сірих пісковиків. |
Trochammina5depressa6Laso, Plectorecurvoides8alternans8Noth, Thalmannammina0neocomiensis9Geroch, Gyroidina6infracretacea5Morozova, Globigerinelloides sp. nov., Hedbergella infracretacea5(Glaessner),5Neohibolites minimus Lister. |
||||||||
Нижня |
|
>110 |
Перешарування чорних аргілітів, сірих алевролітів і пісковиків. |
Belemnites7cf.7pistilliformis7Blainville, Lytoceras sp., Douvilleiceras albrechtiaustriae Uhlig, Aptychus sp., Emarginula sp., Turbo sp., |
||||||||||||