4.2.5. Менілітова світа

Назва походить від меніліту – бітумінозного різновиду опалу. За знахідками викопних рештків іхтіофауни з родів Meletta і Amphisyle в породах менілітової світи, ряд геологів вживав назви “мелеттові сланці” і “амфізилові сланці”. Поширюється в Передкарпатському прогині, північні скиби Скибової зони Карпат. Найбільш повно відклади світи відслонюються в передовій Береговій скибі Скибового покриву в межиріччі рік Бистриці Надвірнянської і Стрия.

Стратотип – Природне відслонення в лівому березі річки Чечви між селами Спас і Верхній Струтинь в Береговій скибі Скибової зони Карпатської покривно – складчастої споруди.

Менілітова світа – літостратиграфічний підрозділ олігоцен-міоценових відкладів складчастих Карпат і Передкарпатського прогину. Початково була виділена австрійським мінералогом і геологом Ернстом Глокером як «менілітові сланці». Цим терміном було визначено у відкладах Моравії характерну товщу гірських порід, складену чорними, збагаченими органікою аргілітами та силіцитами. Серед карпатських геологів загальновизнаним є тричленний поділ менілітового розрізу на нижньоменілітову, середньоменілітову (іноді її називають лоп'янецькою, або лоп'янкою) та верхньоменілітову частини, які приймаються в межах Скибової зони в ранзі підсвіт. Вважається нафтоматеринською світою для нафтових і газових родовищ Передкарпаття.

Нижньоменілітова підсвіта. Найповніші розрізи цієї підсвіти відслонюються в берегах рік Стрия, Опору, Сукелі, Бистриці Надвірнянської, Бистриці Солотвинської, Прута і в десятках пошукових і розвідувальних свердловин, пробурених в Бориславсько-Покутському покриві Передкарпатського прогину.

В підошві підсвіти залягає пачка порід, представлених нерівномірним чергуванням чорних бітумінозних кременистих аргілітів і вапнистих темно-сірих аргілітів, сірих дрібнозернистих пісковиків і шоколадно-коричневих алевролітів («рибницька пачка»). Ці відклади згідно залягають на флішоподібних породах «шешорського» горизонту бистрицької світи еоцену. Слід зазначити, що в розрізах річок Сукелі, Тисмениці, Бистриці Надвірнянської, в середині рибницької пачки присутні прошарки масивних крупнозернистих пісковиків (бориславський пісковик). Вище на всій площі поширення відкладів менілітової світи залягає нижній горизонт кременів — важливий маркер, який представлений чергуванням чорних і темно-сірих халцедонолітів (кременів) з окременілими алевролітами і бітумінозними аргілітами в нижній частині і вапняками, халцедонолітами і чорними окременілими бітумінозними аргілітами у верхній. Потужність горизонту коливається від 8 до 15 м. В розрізах нижнього кремнистого горизонту в берегах річок Бистриця Надвірнянська і Прут знайдені добре збережені відбитки кістяків риб Lepidopus glarisianus (Blainv.) та відбиток панцира краба Portunus oligocenicus Pauca.

Нижній кремнистий горизонт перекривається товщею порід власне нижньоменілітової підсвіти, представленою чергуванням чорних невапнистих листуватих аргілітів зярозитом і зеленкувато-сірих дрібно-середньозернистих пісковиків, які іноді утворюють потужні пачки (до 100-120 м). Ці пісковики отримали назву клівських. Вони не мають чіткого стратиграфічного положення всередині підсвіти і їх границі є однозначно діахронними. В розрізах таких-то 50-60 м вище нижнього кремнистого горизонту можна прослідкувати горизонт тилявських вапняків, потужністю до 30 см. Загальна потужність підсвіти коливається від менше 100 на північному заході до майже 500 м на південному сході.

Середньоменілітова підсвіта. Вверх по розрізу відбувається поступова зміна темних аргілітів на попелясто-сірі вапнисті аргіліти, які вже належать до середньої менілітової підсвіти. Ця сіра товща, у якій практично відсутні «менілітові сланці» здавна має власну назву — «лопянецькі верстви». У підошві її місцями простежується горизонт-маркер смугастих вапняків, який відповідає головецькому горизонту кросненського типу розрізу. Вище залягають сірі вапнисті аргіліти, що перешаровуються в різних пропорціях з чорними аргілітами, алевролітами, пісковиками. Потужність підсвіти сягає 250 – 300 м. Вік середньоменілітових відкладів довгі роки залишався дискусійним: польські дослідники корелювали їх з поляницькими верствами, проте дослідженнями І. Голубкова, Є. Мятлюк, Л. Горбач та ін. вони віднесені до середнього-верхнього олігоцену. В сіро-зелених глинах підсвіти знайдений нанопланктон зони NP 25, а у її верхах виявлені ранньоміоценові форамініфери та нанопланктон зони NN1.

Верхньоменілітова підсвіта. Межа між середньою менілітовою та верхньою менілітовою підсвітами чітка і трасується по верхньому кременевому горизонту, представленому тонкоритмічним перешаруванням коричневих тонкоплитчастих смугастих кременів з чорними аргілітами та сірими кварцитоподібними пісковиками. Верхня підсвіта складена темнокоричневими та чорними аргілітами листуватими, невапнистими з лінзами сидеритів, прошарками алевролітів та пісковиків. У ній місцями (басейн Чечви) міститься лінза (до 60 м) «чечвинських» світло-сірих туфів, туфітів та туфопісковиків, які виділяють у окремий Чечвинський туфовий горизонт. У горішній ділянці підсвіти серед чорних аргілітів з'являються прошарки сірих карбонатних глинистих аргілітів поляницького типу (р. Чечва та ін.), що фіксує перехідну ланку між менілітовою та поляницькою світами. Потужність підсвіти сягає 1200 м. Палеонтологічно верхньоменілітові відклади схарактеризовані слабо, в них міститяться форамініфери, нанопланктон та даноцисти раннього міоцену.

Система	Відділ	Світа	Підсвіта	Літологічна колонка	Потужність,м	Літологічна характеристика	Палеонтологічна характеристика
Палеоген	Міоцен	Менілітова	Верхня		1300	Складена темнокоричневими та чорними аргілітами листуватими, невапнистими з лінзами сидеритів, прошарками алевролітів та пісковиків.	Asterigerina bractea-ta Cushman, Bolivina danvillensis Howe et Wallace, Cassidulina globosa Hantken, Ditrypa cornea L., Nuculana perovalis (Koen.)
	Олігоцен		Середня		До 200	Поступова зміна темних аргілітів на попелясто-сірі вапнисті аргіліти	Cassidulina globosa Hantken, Ditrypa cornea L., Nuculana perovalis (Koen.),
			Нижня		50-300	Чергування чорних бітумінозних кременистих аргілітів і вапнистих темно-сірих аргілітів, сірих дрібнозернистих пісковиків і шоколадно-коричневих алевролітів	Lepidopus glarisianus (Blainv.), Portunus oligocenicus Pauca
	Верхній еоцен	Бистрицька			до 200	Зеленкувато-сірий карбонатний піскувато-глинистий фліш.У підошві—строкатокольорові породи	Hyperammina lineariformis (Mjatl). Cyclammina amplectens Grzyb. Ammodiscus latus Grzyb. Reophax duplex Grzyb. Grzybovskiella angusta (Mjatl).