- •1. Предмет і сутність науки як сфери людської діяльності
- •1. Мета, завдання, провідні категорії та структура курсу
- •2. Наука та її роль у суспільному виробництві
- •2. Організація наукового дослідження
- •1. Основні етапи виконання наукових досліджень
- •3. Вибір та обґрунтування теми дослідження
- •3. Методологія та методи наукової творчості
- •1. Сутність та значення теоретичних досліджень
- •2. Загальнонаукові методи досліджень
- •3. Спеціальні методи досліджень в маркетингу
- •4. Гіпотези у наукових дослідженнях
- •4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень
- •1. Основні джерела наукової інформації
- •2. Пошук інформації. Робота з каталогами
- •3. Складання бібліографії
- •4. Вивчення наукової літератури
- •5. Систематизація інформації та підготовка огляду літератури
- •5. Психологія і технологія наукової творчості
- •Модуль 2
- •6. Система науково-дослідної роботи студентів
- •7. Загальні вимоги та правила оформлення наукових матеріалів
- •1. Оформлення результатів ндр
- •2. Презентація результатів досліджень
- •3. Рецензування наукових робіт
- •8. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження
- •9. Наукові та науково-педагогічні кадри
- •10. Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності
- •4. Впровадження ндр
- •5. Оцінка економічної ефективності пропозицій
- •Перелік питань для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу
- •Наука та її роль в суспільному виробництві.
- •Перелік рекомендованої літератури
3. Методологія та методи наукової творчості
План:
Сутність та значення теоретичних досліджень.
Загальнонаукові методи досліджень.
Спеціальні методи досліджень в маркетингу.
Гіпотези у наукових дослідженнях.
1. Сутність та значення теоретичних досліджень
Теоретичні дослідження є обов’язковою складовою частиною кожного наукового дослідження. Вони засновані на аксіомах, законах, принципах, постулатах й теоремах, тобто на логічних побудовах, що сформульовані в ході історичного розвитку науки. Значимість теоретичних досліджень полягає в тому, що вони виключають необхідність повторення раніше пройдених етапів з накопичення наукового досвіду й повторення експериментальних досліджень, що послужили основою створення вищезгаданих логічних побудов.
Основними завданнями теоретичних досліджень є:
вивчення природи досліджуваних об’єктів, явищ та процесів;
побудова принципових моделей цих об’єктів дослідження в цілому або по окремих характеристиках;
порівняння можливих моделей за їх еквівалентністю об’єкту дослідження;
побудова розрахункових моделей функціонування об’єкта;
вирішення задач аналізу, синтезу й оптимізації параметрів об’єктів дослідження.
При проведенні теоретичних досліджень використовуються різноманітні методи дослідження.
Метод наукового дослідження – це спосіб пізнання об’єктивної дійсності. Спосіб являє собою певну послідовність дій, прийомів, операцій.
Відомо багато класифікацій методів наукових досліджень.
Залежно від змісту об’єктів, що досліджуються, розрізняють методи природознавства й методи соціально-гуманітарного дослідження.
Методи класифікують за галузями науки: математичні, біологічні, медичні, соціально-економічні, правові тощо.
Залежно від рівня пізнання виокремлюють методи емпіричного, теоретичного й метатеоретичного рівнів.
До методів емпіричного рівня відносять спостереження, опис, порівняння, рахування, вимірювання, анкетне опитування, співбесіду, тестування, експеримент, моделювання тощо.
До методів теоретичного рівня відносять аксіоматичний, гіпотетичний, формалізацію, абстрагування, загальнологічні методи (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, аналогію) тощо.
Методами метатеоретичного рівня є діалектичний, метафізичний, герменевтичний та інші. Деякі дослідники до даного рівня відносять метод системного аналізу, інші ж включають його до групи загальнологічних методів.
Метафізика – розділ філософії, що займається дослідженнями первинної природи реальності, світу й буття як такого; філософське вчення про первинні основи будь-якого буття або про сутність світу.
Діалектика – вчення про найбільш загальні закономірності становлення, розвитку, внутрішнє джерело яких полягає у єдності й боротьбі протилежностей. В цьому сенсі діалектика протиставляється метафізиці – способу мислення, що розглядає речі й явища як незмінні й незалежні одне від одного. Діалектика – це теорія і метод пізнання дійсності, вчення про загальний зв'язок та розвиток.
Герменевтика – в широкому сенсі – мистецтво тлумачення й розуміння. Тривалий час герменевтика обмежувалася тлумаченням текстів (первісно релігійного характеру), але пізніше набула рис філософської дисципліни.
Залежно від сфери застосування й ступеня загальності розрізняють методи:
загальні (філософські), що діють у всіх науках й на всіх етапах пізнання;
загальнонаукові, що можуть застосовуватися в гуманітарних, природничих й технічних науках;
часткові – для споріднених наук;
спеціальні – для конкретної науки чи області наукового пізнання.
Від поняття наукового метода слід відокремлювати поняття техніки, процедури й методики наукового дослідження.
Під технікою дослідження розуміють сукупність спеціальних прийомів для використання того чи іншого метода, а під процедурою дослідження – певну послідовність дій, спосіб організації дослідження.
Методика – це сукупність способів й прийомів пізнання. Наприклад, під методикою маркетингового дослідження розуміють систему способів, прийомів, засобів збирання, обробки, аналізу й оцінки інформації про поведінку споживачів, її причини й умови, типологію споживачів та інші ринкові чинники.
Будь-яке наукове дослідження здійснюється певними прийомами й способами, за певними правилами. Вчення про систему цих прийомів, способів й правил називають методологією. Поняття «методологія» в літературі використовується у двох значеннях:
сукупність методів, що застосовуються в певній сфері діяльності;
вчення про науковий метод пізнання.
Кожна наука має свою методологію. Відповідно методологія маркетингу може бути визначена як вчення про методи дослідження ринкових явищ.
Розрізняють такі рівні методології:
загальна методологія, яка є універсальною щодо всіх наук і до складу якої входять філософські та загальнонаукові методи пізнання;
часткова методологія наукових досліджень для групи споріднених економічних наук, наприклад, економічна теорія, економіка, статистика, соціологія, маркетинг;
методологія наукових досліджень конкретної науки, до змісту якої включають філософські, загальнонаукові, часткові й спеціальні методи пізнання, наприклад, методологія маркетингу.
