4. Себастіан Брант. Корабель дурнів

1.Німеччина. 1494 «північного» Відродження -Нім, Нідерл останнє десятиріччя XV століття та першу чверть XVI століття. Свою назву течія отримала через спільні з італійським Відродженням тенденції але є у чому вони різняться. Зміни в культурі, інтерес до античності. Гуманізм (починають з’являтись вчені, науки про людину, раніше тільки богослов’я потім більш гуманітарні науки). Сильний вплив готичної культури з дедалі більшою тенденцією до світськості. Заглиблення у внутрішній світ людини. Сильний вплив реформації. Ретельне, реалістичне відображення у творах мистецтва навколишнього світу. Загальна особливість Північного Відродження — гуманістична творчість розгортається у вченому, ідеологічному аспекті. Це філософські суперечки, теологічні проблеми, боротьба гуманістів із середньовічною схоластикою. Культура в цей період має яскраво виражений релігійний характер, боротьба між папою та імператором, тобто протистояння духовної та світської влади. Розгорається Реформація, Мартін Лютер (1517. нім церква не потребує папської доп,духівництво не потрібне взагалі). В цей же час має місце гуманістичний рух. Щодо специфічних рис – термін неподолане СВ (багато рис СВ у сюжетиці, стилістиці). Релігійна спрямованість. Починається пізніше ніж Італ. Починаючи з Реформації образ Бога починає зникати. Людина починає ставитися до світу об’єктно. Тобто усвідомлює що може змінювати світ навколо своєю діяльністю. Спрямовує цю діяльність не на град небесний а на град земний.

Літературу гуманістичного спрямування представляють Ульріх фон Гуттен, Йоган Рейхлін, Еразм Роттердамський. Наприкінці XV ст. під значним впливом національної літературної традиції розвинулася творчість страсбурзького гуманіста Себастіана Бранта.

2. Взагалі він вваж.гуманістом, але це сумнівно адже багато в чому його погляди були СВ. У КД перераховуються і висміюються багато людських пороків. Найголовніший – дурість. В сатирі Бранта бачимо риси СВтеатру. Напр.образ корабля, бо дуже часто у виставах з’являвся корабль в якості пащі пекла, що бере на борт усіх грішників. У творі Брант сам виставляє себе блазнем, що каже правду, за яку йому нічого не буде. В народних виставах був чорт, що виконував ту ж функцію.

3.сатирико-дидактичні жанри. Бюргерська літ. особливий шар німецької літератури XV-XVI ст., що зробив вплив на її демократизацію, розвиток розмовного стилю літературної мови, формування багатьох літературних жанрів, близьких до національного мислення по концептуальності та ідейно-естетичній основі (шванк, фастнахтшпіль). Блазенська літ як її підвид – або літ дурнів (Корабель Дурнів

4. використ.жанр зерцапа – жанр СВліт що мав на меті показати пороки і людські вади. Наративний прийом – голос автора зливається з голосом блазня це створює більшу довіру між автором і читачем. Розподіл на розділи за пороками (як шванк і фабльо, що мали моральний вступ і завершення). Але зустрічаються античні герої, що є свідченням відродження. (описує дурня, який на відміну від Геракла не може зробити правильний вибір між двома дорогами). До 18 ст ця сатира була однією з найпопулярніших і найповажніших у нім літ до якої звертались багато авторів. ).