Реалізм.

Real Politic – теорія, яка вважає, що будь-які дії держави в міжнародній сфері визначається виключно її державним, національним інтересом.

Впливовість реалізму полягає в простоті аргументів – все визначає державний інтерес.

В найбільш загальному плані реалізм можна представити як перенесення на міжнародні відносини однієї ідеології – консерватизму (єдиний шлях обмежити егоїстичні потяги індивіда – це створити навколо нього соціальні структури) Егоїстичну поведінку індивіда обмежують певні норми.

• Для реалізму кожна окрема держава на міжнародному рівні поводить на міжнародному рівні так само як індивід на національному рівні.

• У сфері міжнародних відносин неможливо встановити жодних норм, тобто держави приречені постійно існувати в війні всіх проти всіх.

• Особливою рисою реалізму є методологічний державоцентизм – виключно держави розглядаються як актори в сфері міжнародних відносин. Міжнародні організації для реалізму є лише ситуативними союзами, мають силу лише до того, як кожна окрема держава готова інвестувати в них ресурси.

• Раціональний прагматизм держави

• Кожна держава перебуває в постійній загрозі

• Прагнення безпеки

• Жадоба влади

• Чим більш владна держава, тим більша її безпека

• Мінімальний інтерес – зберегти вже здобуте

• Максимум – встановити світове домінування

• Структура міжнародних відносин – кожна держава є складовою структури міжнародних відносин, впливає на положення інших.

• Сильні актори можуть впевнено здійснювати свою політику

• Менші мають або підкорюватися, або балансувати з іншими.

• Міжнародний баланс сил – стратегія поведінки акторів у стані війни всіх проти всіх передбачає те, що посилення однієї держави (гегемон) несе небезпеку для всіх інших держав. За таких умов інші країни об’єднуються в ситуативні союзи для рівноваги сил (контргегемон).

• Логіка балансира

• Дилема безпеки – спроба кожної окремої країни забезпечити свою безпеку шляхом нарощування власної сили призводить до зростання почуття небезпеки в інших країнах, що підштовхує їх до нарощування своєї сили.

Лібералізм

Поведінка індивідів

Людина – раціональна істота, яка підписує суспільний договір з іншими та погоджується визнавати ці правила

Правила накидається не зовнішньою силою (державою), а самими акторами.

Заперечення реалізму х позиції лібералів

• У стосунках між державами місце моралі і цінностям є

• Хиба реалізму полягає в тому, що всі взаємодії між державами пояснюються спробою відстоювання національних інтересів, проте не всі дії на міжнародній арені ведуть до поліпшення становище країни. (захист не своїх особистих, конкретних інтересів, а загального клімату)

• Міжнародні організації – дуже важливі, самостійні, впливові актори міжнародних відносин.

• Сильний вимагає те, чого прагне, а слабкий підкорюється, бо не має вибору (реалізм)

• Слабкий може скористатись мереживом міжнародних структур (лібералізм)

• Норми взаємодії між державами проникають в структури міжнародних взаємовідносин

• Держави можуть жити у стані вічного миру

• Демократії не воюють з демократіями – якщо по всьому світу буде встановлено максимум демократій, то вони не будуть воювати між одне одним.

• Якщо народ матиме максимум впливу на політику держави, він буде стримувати міжнародну агресію (бо найбільш страдає в умовах війни)

• Примат торгівлі над війною – коли у держави є вибір між нападом та політикою, більшість держав обере торгівлю, бо це більш вигідно. Інтенсифікація міжнародної торгівлі веде до зменшення ймовірності військових конфліктів

• Міжнародні організації не є маріонетками в руках держав – жодна країна не можу прямо вплинути на міжнародну організацію.

• Дотримання міжнародних норм