49 Філософська літературна та музична спадщина григорія сковороди

Г. С. Сковорода був оригінальним і самобутнім мислителем, він був добре обізнаний з ученням найвидатніших філософів античності, середньовіччя і нового часу. Філософська концепція Г. Сковороди має багато спільного з концепцією просвітителів XVIII ст. Опанувавши досягнення світової філософської думки, Г. Сковорода став одним із зачинателів нової філософії на Україні.Свої філософські погляди Г. С Сковорода вмотивовував не у наукових працях, а в філософсько-літературних творах. Він написав сімнадцять літератур-но-філософських трактатів, поетичну збірку «Сад божественних пісень», збірку «Байки Харківські». Літературно-філософську цінність представляють і твори та листи, писані латинською мовою, що залишилися поза збірками.

Музично-пісенна творчість Сковороди пов'язана з його філософсько- естетичною системою, була невід'ємною частиною його життя і діяльності.Отже, постать Сковороди-музиканта можна відтворити, звертаючись до розкиданих спогадіх і мемуарних матеріалів, до народних переказів і, головне, до зразків пісенної творчості самого Сковороди. Тексти основних його пісень зібрані в збірнику під авторською назвою "Сад божественних пісень”. Новизна і соціальна загостреність тем, багатство поетичних образів та художніх засобів, виразність мелодики сприяли тому, що пісні сковороди здобули популярність Б народі ще за його життя.

Літературна спадщина Григорія Савича Сковороди порівняно невелика. Вона представлена збіркою « Сад божественних пісень », куди увійшли 30 пісень, створених упродовж 1753-1785 років, кількох віршованих творів, перекладів та переспівів, переважно римських поетів, та збірки «БасниХарьковскіе».Одним з найпопулярніших творів Г. С Сковороди є вірш-пісня «Всякому городу нрав и права».

50 Видатні українські композитори які навчались у глухівській школі

Бортнянський Дмитро—український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Створив новий тип хорового концерту.

Опери:

• «Креонт» (1776, Венеція)

• «Алкід» (1778, Венеція)

камерно-інструментальні твори

• Септет

• Квінтет

• Квартет

Максим Березовський - композитор, диригент, співак, класик європейської музики.У творчому доробку Березовського:

опери: «Демофонт» (лібр. П. Метастазіо, 1773, поставлена 1774 в Ліворно, Італія),

«Іфігенія» (не закінчена), хорові твори: літургія св. Іоанна Златоустого, духовні концерти: «Не отвержи мене вовремя старости», «Остригнусердце», «Милость и судевоспою», «Слава в вышних Богу», причастники: «ТворяйАнгелы своя духи», «Чашу спасения приму», «И памятьвечную», «Во всю землю», «Хвалите Господа», «Блаженияжеизбрал», «Не имамыиныяпомощи».

51 Батько українського театру

"Батьком українського театру" назвав Михайла Петровича Старицького IванФранко, вiдзначивши його видатну роль у становленнi й розвитку вiтчизняноїдраматургiї.В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належати п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: «Не судилося», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «У темряві», «Розбите серце», «Талан».Старицький – автор багатьох історичних романів і повістей, а також драм «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші», «Остання ніч», у яких реалістично зображено минуле українського народу, його героїчну боротьбу проти турецько-татарських завойовників і польської шляхти.

Поєднує літературну творчість з театральною діяльністю (був одним із засновників і керівників славетного театру корифеїв), бере активну доля в роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства П. Чубинського. Вусі життя віддав розбудові української культури.