Розділ 1. Визначення

Стаття 1

Вживані у цій Конвенції терміни мають такі значення:

Доступ (до вищої освіти) – право осіб, що володіють відповідною кваліфікацією, представляти свою кандидатуру і бути розглянутими на предмет прийому до вищого навчального закладу.

Прийом (у навчальні заклади і на програми вищої освіти) – дія або система, що дозволяють кандидатам з відповідною кваліфікацією, продовжувати освіту у визначеному навчальному закладі і / або за визначеною програмою вищої освіти.

Оцінка (вищих навчальних закладів і програм) – визначення якості освіти в певному вищому навчальному закладі або за певною програмою вищої освіти.

Оцінка (індивідуальних кваліфікацій) – письмовий висновок або оцінка компетентним органом індивідуальних іноземних кваліфікацій.

Повноважний орган із питань визнання – орган, офіційно уповноважений приймати рішення зобов’язуючого характеру з питань визнання іноземних кваліфікацій.

Вища освіта – усі види курсів навчання або груп курсів навчання, а також підготовки фахівців або дослідників на до вузівському рівні, що визнаються відповідними органами держави як складові системи її вищої освіти.

Вищий навчальний заклад – установа, що надає вищу освіту і визнана повноважним органом країни складовою її системи вищої освіти.

Програма вищої освіти – курс навчання, визнаний повноважним органом складовою частиною її системи вищої освіти, і після завершення якого студент одержує кваліфікацію вищої освіти.

Період навчання – будь-яка складова частина програми вищої освіти, що була оцінена і документована і котра, хоча і не являє собою програму навчання, забезпечує придбання знань певного рівня навичок.

Кваліфікація:

А) Кваліфікація вищої освіти – будь-який документ про присудження ступеня, диплом або інше посвідчення, видане повноважним органом, який затверджує успішне завершення програми вищої освіти.

В) Кваліфікація, що дає доступ до вищої освіти – будь-який видаваний повноважним органом диплом або інше посвідчення, що засвідчує успішне завершення програми навчання і дає його власникові право на розгляд його кандидатури з метою прийому до вищого навчального закладу (див. визначення доступу).

Визнання – офіційне підтвердження повноважним органом значимості іноземної освітньої кваліфікації із метою доступу її власника до освітньої і / або професійної діяльності.

Вимоги:

А) Загальні вимоги – умови, що повинні бути виконані в усіх випадках для доступу до вищої освіти чи до її певного рівня, або для одержання кваліфікації вищої освіти визначеного рівня.

В) Особливі вимоги – умови, що повинні бути виконані на додаток до загальних вимог для забезпечення прийому на специфічну програму вищої освіти або для одержання специфічної кваліфікації вищої освіти у визначеній галузі знань.

Розділ 2. Компетенція державних органів

Стаття 2.1

1. У тому випадку, коли центральні органи будь-якої Сторони уповноважені приймати рішення з питань визнання, ця Сторона стає безпосередньо зв'язаною положеннями цієї Конвенції і вживає необхідних заходів по забезпеченню здійснення її вимог на своїй території.

У тому разі, коли компетенцією на прийняття рішень із питань визнання володіють складові частини Сторони, ця Сторона у момент підписання або при передання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання чи в будь-який момент надалі представляє одному з депозитаріїв коротку заяву про свій конституційний устрій. У цих випадках повноважні органи позначених у такий спосіб складових частин Сторін уживають необхідних заходів по забезпеченню виконання положень цієї Конвенції на їхній території.

2. У тому випадку, коли повноваження на прийняття рішень з питань визнання володіють окремі вищі навчальні заклади або інші органи, кожна Сторона відповідно до свого конституційного устрою або структури передає текст цієї Конвенції цим закладам і органам і робить усі можливі кроки з метою допомоги сприятливому розгляду і застосуванню ними положень Конвенції.

3. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті застосовуються mutatis mutandis, до зобов’язань Сторін, що ними приймаються відповідно до подальших статей цієї Конвенції.

Стаття 2.2

У момент підписання або при передачі на збереження своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення чи приєднання або в будь-який момент в подальшому кожна держава, Найсвятіший Престол або Європейське співтовариство інформує одного з депозитаріїв цієї Конвенції про органи, що уповноважені приймати різні види рішень з питань визнання.

Стаття 2.3

Ніщо в цій Конвенції не вважається заперечуючим будь-які більш сприятливі положення, що стосуються визнання кваліфікацій, виданих однією з Сторін, що містяться або випливають з чинного або майбутнього договору, учасником якого може бути тепер або стати в майбутньому Сторона цієї Конвенції.