2. Творчість Марії Загірньої(1863 - 1928).

Законспектуйте: Марія Загірня (Марія Миколаївна Гладиліна, в одруженні Грінченко) народилася 1 червня 1863 року в місті Богодухові на Харківщині. Після закінчення Богодухівської прогімназії з 1881 року вчителювала в місцевій школі. У 1883 році Марія Гладиліна потрапила на літні педагогічні курси народних учителів у Змієві, де й познайомилася із своїм майбутнім чоловіком.

У 1884 році Борис Грінченко та Марія Гладиліна одружилися. Того ж року з'явилася українська письменниця Маруся Чайченко (один із псевдонімів М.Грінченко).

Марія Загірня є автором самобутніх художніх творів. Разом з Б.Грінченком, письменниця приїхала в Олексіївку на Катеринославщину (тепер Луганщина). Спілкування з мешканцями цього краю стало поштовхом до написання деяких творів. Вагомим здобутком у художній творчості Марії Загірньої періоду перебування на Луганщині (1887 - 1893 рр.) став літературний твір "Під землею” (Чернігів, 1897) з підзаголовком "Оповідання про шахти”. Заслуга письменниці полягає в тому, що вона однією з перших в українській літературі звернулася до тематики шахтарського життя, реалістично зобразивши соціальні протиріччя, побутові негаразди в шахтарських поселеннях. Повість "Під землею” має не лише історико-літературне, а також краєзнавче значення. З мовно-стилістичного боку характеризується широким вживанням народного мовлення, зокрема діалектної лексики півдня Луганщини, відображенням явищ інтерференції української та розмовної російської мов.

У повісті Марія Загірня змальовує початки робітництва "вугільного краю”. Закономірним є художній пошук письменниці; об'єктом її творчості стали шахтарські поселення. Авторка повісті "Під землею” продовжує традиції так званого виробничого жанру. Письменниці вдалося поєднати промислові проблеми шахтарства з психологічними аспектами, дослідити вплив оточення на особистість.

Одна з особливостей поетики повісті "Під землею” визначається сентиментальним пафосом. Завдяки сентиментально-емоційній характеристиці образів письменниця передає їх здатність до духовної рефлексії. Моральна гідність головних героїв, їх внутрішня значущість виразно контрастують з трагічною реальністю, передбаченою сюжетом.

В оповіданнях "Два горя”, "Оришка в наймах”, "Через віщо не вподобав Максим у Харкові жити”, які є своєрідними психологічними образками з народного побуту, надзвичайно проникливо відображено морально-етичну проблематику, протиріччя матеріального та духовного, що притаманно більшості творів малої прози кінця ХІХ - початку ХХ століття. Характерною ознакою цих творів є контрастний показ психологічного світу героїв-наймитів, їх безправності та поневіряння на фоні буяння природи, панської самовдоволеності. Класичним прикладом є оповідання "Два горя”, у якому протиставлено життєву філософію наймита та власника.

Прочитайте: Особливістю зображення дитячогожиттявоповіданняхМарії Загірньої є наголошення на передчасній дорослості. Ворожий світ наймитуваннязалишивслідінадолідітей.Наймитствоцікавило письменницю не тільки як категорія соціальна, адже у своїх творах авторка подає психологічні спостереження за поведінкою дітей, намагається передати найменші порухи душі. Вона високо оцінює моральні якості своїх героїв, насамперед людяність, доброту, родинні почуття, що дає підстави досліджувати поетику її творів в аспекті морально-етичних шукань.

Запишіть: Найменше відома для сучасників Марія Загірня як поетеса. Її поетичний доробок невеликий і одночасно різноплановий: від громадянської лірики до поезії для дітей. Одним з перших помітив здібності письменниці І.Франко, який вмістив поезії "Моє щастя” та "Я для краю свого працював...” в антологію української лірики під назвою "Акорди”, що була видана у Львові 1903 року. Також вірші Марії Загірньої було вміщено в поетичній антології "Українська муза” (К., 1908) та декламаторі "Розвага”. Неодноразово її поезії друкувалися в періодичних виданнях, у тому числі в журналах "Зоря”, "Правда”, "Дзвінок”.

Марія Загірня намагалася брати участь у загальновизвольному русі українського народу і тим самим прилучитися до громадського життя. Поезії "До сестер-українок”, "Я для краю свого працював...”, "З боєвих пісень” є кращими зразками громадянської лірики Марії Загірньої. Знаменням часу соціальної і національної визвольної боротьби є заклик поетеси до включення у громадський рух жіноцтва, яке стає на рівні з "братами-українцями”. Незважаючи на деякі недоліки стилю, поезії Марії Загірньої посіли помітне місце в історії української літератури, адже вони свідчать про світоглядні позиції жіноцтва громадського руху на зламі століть.

Законспектуйте: Маловідомими в українській літературі залишаються дитячі твори Марії Загірньої. Прихід письменниці в дитячу літературу був важливим явищем для подальшого розвитку культурного життя нашої нації. Творчість Марії Загірньої не визначала шлях нової літератури, але своїм тематичним і жанровим різноманіттям (оповідання, казки, поетичні твори, переклади) стала складовою частиною письменницьких пошуків початку ХХ століття.

Прочитайте: У Києві в 1917 році окремим виданням вийшла книжка "Загадки віршовані”, складена письменницею. Віршовані загадки Марії Загірньої вважаємо продовженням традицій, започаткованих Л.Глібовим. Спираючись на народну творчість, письменниця створила цикл оригінальних загадок, кожна з яких стала своєрідним віршованим оповіданням. Їх композиційні особливості виражені розповіддю про явища природи, пори року, рослини, тварин тощо. Попри те, що сюжети загадок Марії Загірньої не завжди веселі та жартівливі, їх цікавий образний світ, створений письменницею за допомогою народнопоетичної традиції й авторської фантазії, став доступним для дітей. У дитячих поезіях Марії Загірньої відчувається гармонія колоритних зорових і слухових образів, віршового ритму, гри.

Померла Марія Загірня 15 липня 1928 року, похована у Києві на Байковому кладовищі поряд із своїм чоловіком, донькою та онуком. Праця Марії Миколаївни Грінченко була і залишається взірцем відданості і любові до України та українського народу.