- •Популяційна екологія. Предмет, задачі й методи.
- •2. Популяційний рівень організації живого. Емерджентні властивості.
- •3. Популяційний підхід. Просторово-часовий масштаб вивчення популяцій.
- •4. Поняття „популяція”. Визначення поняття „популяції” з екологічних позицій.
- •5. Статичні та динамічні характеристики популяцій.
- •6. Поняття „чисельності”, „щільності” та „біомаси” популяції. Методи оцінки чисельності і щільності популяцій.
- •7. Видовий ареал. Типи ареалів. Трофічний і репродуктивний ареали.
- •Просторова структура популяції. Основні типи просторового розподілу особин в популяції.
- •10. Поняття „індивідуальна ділянка” і „територія”. Територіальність та її екологічна роль.
- •11. Розміри індивідуальної ділянки та середня щільність популяції як функція розмірів тварин.
- •12. Тривалість життя, таблиці та криві виживання. Основні типи кривих виживання.
- •13. Ефект групи. Принцип Оллі.
- •9. Динаміка просторового розподілу особин в популяціях тварин. -
- •14. Статева структура популяції. Первинне, вторинне та третинне співвідношення статей.
- •15. Третинне співвідношення статей та її динаміка.
- •16. Вікова структура популяцій. Явище „домінування вікового класу”.
- •17. Генеративна структура популяції. Тривалість репродуктивного періоду у різних групах тварин.
- •18. Моноциклічність та поліциклічність. Індивідуальна та популяційна плодючість.
- •19. Народжуваність та смертність. Поняття про питому народжуваність та смертність. Миттєва швидкість росту популяції.
- •20. Популяції, що „ростуть” і „вмирають”. Вікові піраміди.
- •21. Криві росту популяцій. Експоненційна та логістична моделі росту популяцій.
- •22. Регуляція чисельності популяції. Основні принципи.
- •Гіпотези про взаємодію популяцій двох видів (хижак-жертва)
- •24. Моделі Лоткі-Вольтери "хижак-жертва". Гіпотеза "природної рівноваги" (зміна лімітуючих факторів в залежності від довжини трофічного ланцюга).
- •25. Внутрішньопопуляційні взаємовідносини. Конкуренція [інтерференційна (агоністичні взаємодії) та експлуатаційна], взаємодопомога, канібалізм.
- •27. Основні типи міжпопуляційних (міжвидових) взаємодій за характером дії (трофічні, фабричні, форичні, топічні тощо).
- •29. Симбіотичні взаємовідносини (протокооперація, мутуалізм). Мутуалістичні взаємовідносини, їх роль у живленні рослин і тварин.
- •30. Явище алелопатії, його значення для підтримання різнорідності фітоценозу.
- •31. Поняття „екологічна ніша”. Багатовимірна ніша.
- •33. Принцип конкурентного виключення г.Ф.Гаузе та його реалізація в природі.
- •34. Екологічні стратегії існування та виживання популяцій (r-стратегія та k-стратегія).
- •36. Поняття „генетична структура популяцій”. Генофонд популяції як сукупність генотипів.
- •37. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Гетерозиготні та гомозиготні популяції. „Арогенні” популяції.
- •38. Стійкість генетичної структури популяцій у часі (рівняння Харді-Вайнберга). Проблеми вимирання природних популяцій.
- •39. Різні форми природного добору та еволюційні перспективи популяцій, що знаходяться під дією різних форм добору.
- •42. Популяція як одиниця експлуатації, охорони та моніторингу.
2. Популяційний рівень організації живого. Емерджентні властивості.
Рівні організації живого:
молекулярно-генетичний
клітинний
органний
організменний
популяційний
біоценотичний
При взаємодії речовини,енергії,інформації вони утворюють функціональні системи. При переході від організма до популяції набуваються емерджентні ознаки.
-
організм
Популяція
Організм займає певний простір,
Характ. Певний вік
стать
орг. Може народж і помирати
розміри для кожного різні
Просторова структура
Вікова структура
Статева структура
Народжуваність смертність
Середнє арифметичне розмірів (сер.арифметичне)
Популяція
Біотичне угруповання
не може підтримувати свій стаціонарний стан,бо відсутні функц групи,
популяцію утв один вид
біотичний коло обіг відсутній
можливість утв. Різні функціональні групи (продуценти, консументи різних порядків)
видове різноманіття
біотичний колообіг речовин
Системний підхід використовується для вивчення діяльності окремих компонентів.
Редукція — розчленування цілісної системи на складові для подальшого вивчення окремих її частин.
Холістичний підхід — перехід від вивчення окремих складових систем, до вивчення цілісної системи.
Емерджентні ознаки — ознаки нової якості, які не можна пояснити\які не є сумою ознак попереднього, нижчого структурного рівня.
Емерджентні ознаки при переході від організменного до популяційного рівня:
середні вага, зріст
дисперсія
статева структура популяції
вікова структура популяції
генофонд — сукупність генотипів
народжуваність і смертність
чисельність
Популяції притаманна здатність до еволюційних перетворень.
Здатність до еволюції характерна для систем надорганізменного рівня.
Охорона популяцій була змінена охороною генофондів та ландшафтів.
Ресурси — в зонах оптимуму
Ретарданти — в зонах пригнічення
Вражаючі фактори — поза зонами пригнічення
Популяції різних видів об'єднуються в біологічні угруповання, бо окрема популяція не може перетворювати створювані нею ретарданти на ресурси.
Лишайник — водорість, гриб.
Біотичні угруповання діють за тією ж схемою
Класифікація ретардантів-ресурсів.
Ретарданти-ресурси безпосереднього використання.
Потенційного використання — по мірі викиду в навколишнє середовище не можуть слугувати ресурсами для інших організмів даної екосистеми (таких організмів наразі в екосистеми немає, але існують в складі інших екосистем).
Еволюційного (довготривалого використання) — не можуть бути використання жодним організмом в біосфері, проте в принципі можна сподіватися, що такі організми з'являться.
Популяція сама по собі не може підтримувати свій стаціонарний стан.
Біотичне угруповання (складається з популяцій, входить до складу екосистеми) є найменшою одиницею, що може підтримувати свій стаціонарний стан в часі.
Екосистема найменша одиниця, що може підтримувати свій стаціонарний стан в часі.