- •Популяційна екологія. Предмет, задачі й методи.
- •2. Популяційний рівень організації живого. Емерджентні властивості.
- •3. Популяційний підхід. Просторово-часовий масштаб вивчення популяцій.
- •4. Поняття „популяція”. Визначення поняття „популяції” з екологічних позицій.
- •5. Статичні та динамічні характеристики популяцій.
- •6. Поняття „чисельності”, „щільності” та „біомаси” популяції. Методи оцінки чисельності і щільності популяцій.
- •7. Видовий ареал. Типи ареалів. Трофічний і репродуктивний ареали.
- •Просторова структура популяції. Основні типи просторового розподілу особин в популяції.
- •10. Поняття „індивідуальна ділянка” і „територія”. Територіальність та її екологічна роль.
- •11. Розміри індивідуальної ділянки та середня щільність популяції як функція розмірів тварин.
- •12. Тривалість життя, таблиці та криві виживання. Основні типи кривих виживання.
- •13. Ефект групи. Принцип Оллі.
- •9. Динаміка просторового розподілу особин в популяціях тварин. -
- •14. Статева структура популяції. Первинне, вторинне та третинне співвідношення статей.
- •15. Третинне співвідношення статей та її динаміка.
- •16. Вікова структура популяцій. Явище „домінування вікового класу”.
- •17. Генеративна структура популяції. Тривалість репродуктивного періоду у різних групах тварин.
- •18. Моноциклічність та поліциклічність. Індивідуальна та популяційна плодючість.
- •19. Народжуваність та смертність. Поняття про питому народжуваність та смертність. Миттєва швидкість росту популяції.
- •20. Популяції, що „ростуть” і „вмирають”. Вікові піраміди.
- •21. Криві росту популяцій. Експоненційна та логістична моделі росту популяцій.
- •22. Регуляція чисельності популяції. Основні принципи.
- •Гіпотези про взаємодію популяцій двох видів (хижак-жертва)
- •24. Моделі Лоткі-Вольтери "хижак-жертва". Гіпотеза "природної рівноваги" (зміна лімітуючих факторів в залежності від довжини трофічного ланцюга).
- •25. Внутрішньопопуляційні взаємовідносини. Конкуренція [інтерференційна (агоністичні взаємодії) та експлуатаційна], взаємодопомога, канібалізм.
- •27. Основні типи міжпопуляційних (міжвидових) взаємодій за характером дії (трофічні, фабричні, форичні, топічні тощо).
- •29. Симбіотичні взаємовідносини (протокооперація, мутуалізм). Мутуалістичні взаємовідносини, їх роль у живленні рослин і тварин.
- •30. Явище алелопатії, його значення для підтримання різнорідності фітоценозу.
- •31. Поняття „екологічна ніша”. Багатовимірна ніша.
- •33. Принцип конкурентного виключення г.Ф.Гаузе та його реалізація в природі.
- •34. Екологічні стратегії існування та виживання популяцій (r-стратегія та k-стратегія).
- •36. Поняття „генетична структура популяцій”. Генофонд популяції як сукупність генотипів.
- •37. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Гетерозиготні та гомозиготні популяції. „Арогенні” популяції.
- •38. Стійкість генетичної структури популяцій у часі (рівняння Харді-Вайнберга). Проблеми вимирання природних популяцій.
- •39. Різні форми природного добору та еволюційні перспективи популяцій, що знаходяться під дією різних форм добору.
- •42. Популяція як одиниця експлуатації, охорони та моніторингу.
14. Статева структура популяції. Первинне, вторинне та третинне співвідношення статей.
Статева структура популяції — кількісне співвідношення самок і самців в популяції.
Первинне: співвідношення на рівні гамет – жін. і чол.
Вторинне: при народженні на рівні зигот
Третинне: коли особини можуть статево розмножуватись, досягають репродуктивного віку
15. Третинне співвідношення статей та її динаміка.
16. Вікова структура популяцій. Явище „домінування вікового класу”.
Популяція завжди є структурованою, відповідно вивчаючи певні структурні характеристики популяції ми можемо аналізувати і прогнозувати її майбутнє.
Вікова структура це структурна характеристика популяції і вивчаючи її, ми можемо прогнозувати, що очікує популяцію у майбутньому
Вікова структура популяції – це емерджентна ознака, що не характерна для організменного рівня, а з’являється на рівні популяції.
Звісно, кожна особина має свій певний вік, а на рівні популяції вже можна визначити співвідношення вікових груп, або вікову структуру популяцій.
За класифікацією Буденхимера виділяють такі 3 типи вікових структур популяцій:
Зображення вікової структури популяцій на вікових пірамідах(графічні моделі)
Популяції що ростуть(африканські) має майбутнє. Спостерігається домінування певного вікового класу.
Стабільні(людина у розвин країн) має майбутнє
Популяції що вмирають(Україна) не має майбутнього
Деякі інші поняття і класифікації вікових структур, що розглядали на лабораторних роботах
Відповідно Вікова група(або стадія або клас) – це сукупність особин одного вікового стану.
Віковий стан – це певний етап розвитку особини, що характеризується рядом однакових індикаторних ознак.
Приклад про рослини
За переважанням вікових стадій розрізняють такі популяції(дуже подібна до вже розглянутої класифікації Буденхимера):
Інвазійні- для таких популяцій характерне переважання молодих(початкових) стадій і відсутність кінцевих.
Нормальні – у таких зберігаються відповідні співвідношення всіх стадій.
Неповночленна
Повночленна
Регресивні – Відсутні початкові і наявні кінцеві стадії. Це вимираюча популяція, адже в неї порушені відновлювальні функції.
Також вікові структури класифікують на:
Зображення вікових структур популяцій на графіках
Дефінітивні – у яких є баланс між молодими та старими групами
Сукцесійні – у яких простежується швидка і напрямлена зміна спектра.
Підсумовуючи: Співвідношення різних вікових груп в популяції, або вікової структури в зумовлюється процесами що відбуваються у популяції, а саме репродукцією- самовідновлення популяції.
Вікова структура популяцій змінюється у часі. Це пов'язано з розмноженням у певні періоди року. Для людини звісно це не характерне, але для тварин - цілком. Риби, качки..
17. Генеративна структура популяції. Тривалість репродуктивного періоду у різних групах тварин.
Генеративна структура популяції — особливості та характеристика репродукції, та оцінюється співвідношенням особин в різні періоди онтогенезу.
Генеративні стадії:
Префертильна — особини, які ще не досягли статевої зрілості
Фертильна — особини, які досягли статевої зрілості і можуть розмножуватись
Постфертильна - особини, які вже не можуть розмножуватись
Генеративна структура залежить від вікової та статевої структури.
Фенологічні групи формуються під впливом генотипів, що входять до них.
Приклад:
З вибірки одна самка дає 5 нащадків, друга 2, а третя 10. При умовах, що вони живуть на одній ділянці, маємо робити висновок, що така ситуація випливає з генетичної складової.
Основним показником екологічної структури популяції є генеративна структура.
Поняття екологічна структура є комплексною (інтегральною) характеристикою популяції. Проте пріоритетне значення має генеративна структура.
Генеративна структура популяцій також відображає ріст і розвиток.
В одній популяцій різні генерації грузунів, які мають різні стадії росту і розвитку.
Ті, хто народжується восени, розвиваються повільно (можуть розмножуватись тільки восени наступного року). Весняні ж генерації цієї ж популяції досягають статевої зрілості в 2 тижні, проте тривалість життя складає лише 2 місяці.
Для деяких видів різна тривалість префетильних, фертильних і постфертильних стадій.
Наприкалад в метеликів префертильна стадія може тривати місяцями, фертильна стадія після вилуплення живе лише доти, поки не розмножиться, відсутня постфертильна стадія.
Концепція репродуктивної цінності Фішера
Заснована на аналізі групи особин і є статистичною характеристикою, в якій аналізуються популяційні параметри.
В концепції репродуктивної цінності аналізується структура популяції не лише на даному проміжку часу.
