- •Популяційна екологія. Предмет, задачі й методи.
- •2. Популяційний рівень організації живого. Емерджентні властивості.
- •3. Популяційний підхід. Просторово-часовий масштаб вивчення популяцій.
- •4. Поняття „популяція”. Визначення поняття „популяції” з екологічних позицій.
- •5. Статичні та динамічні характеристики популяцій.
- •6. Поняття „чисельності”, „щільності” та „біомаси” популяції. Методи оцінки чисельності і щільності популяцій.
- •7. Видовий ареал. Типи ареалів. Трофічний і репродуктивний ареали.
- •Просторова структура популяції. Основні типи просторового розподілу особин в популяції.
- •10. Поняття „індивідуальна ділянка” і „територія”. Територіальність та її екологічна роль.
- •11. Розміри індивідуальної ділянки та середня щільність популяції як функція розмірів тварин.
- •12. Тривалість життя, таблиці та криві виживання. Основні типи кривих виживання.
- •13. Ефект групи. Принцип Оллі.
- •9. Динаміка просторового розподілу особин в популяціях тварин. -
- •14. Статева структура популяції. Первинне, вторинне та третинне співвідношення статей.
- •15. Третинне співвідношення статей та її динаміка.
- •16. Вікова структура популяцій. Явище „домінування вікового класу”.
- •17. Генеративна структура популяції. Тривалість репродуктивного періоду у різних групах тварин.
- •18. Моноциклічність та поліциклічність. Індивідуальна та популяційна плодючість.
- •19. Народжуваність та смертність. Поняття про питому народжуваність та смертність. Миттєва швидкість росту популяції.
- •20. Популяції, що „ростуть” і „вмирають”. Вікові піраміди.
- •21. Криві росту популяцій. Експоненційна та логістична моделі росту популяцій.
- •22. Регуляція чисельності популяції. Основні принципи.
- •Гіпотези про взаємодію популяцій двох видів (хижак-жертва)
- •24. Моделі Лоткі-Вольтери "хижак-жертва". Гіпотеза "природної рівноваги" (зміна лімітуючих факторів в залежності від довжини трофічного ланцюга).
- •25. Внутрішньопопуляційні взаємовідносини. Конкуренція [інтерференційна (агоністичні взаємодії) та експлуатаційна], взаємодопомога, канібалізм.
- •27. Основні типи міжпопуляційних (міжвидових) взаємодій за характером дії (трофічні, фабричні, форичні, топічні тощо).
- •29. Симбіотичні взаємовідносини (протокооперація, мутуалізм). Мутуалістичні взаємовідносини, їх роль у живленні рослин і тварин.
- •30. Явище алелопатії, його значення для підтримання різнорідності фітоценозу.
- •31. Поняття „екологічна ніша”. Багатовимірна ніша.
- •33. Принцип конкурентного виключення г.Ф.Гаузе та його реалізація в природі.
- •34. Екологічні стратегії існування та виживання популяцій (r-стратегія та k-стратегія).
- •36. Поняття „генетична структура популяцій”. Генофонд популяції як сукупність генотипів.
- •37. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Гетерозиготні та гомозиготні популяції. „Арогенні” популяції.
- •38. Стійкість генетичної структури популяцій у часі (рівняння Харді-Вайнберга). Проблеми вимирання природних популяцій.
- •39. Різні форми природного добору та еволюційні перспективи популяцій, що знаходяться під дією різних форм добору.
- •42. Популяція як одиниця експлуатації, охорони та моніторингу.
7. Видовий ареал. Типи ареалів. Трофічний і репродуктивний ареали.
Ареал — область поширення організмів по поверхні планети.
Суцільний ареал — по всій поверхні. (для еврибіонтів)
Розривний ареал — не усюди по поверхні поверхні, а у певних місцях (для стенобіонтів). Наприклад льодовикові релікти, зустрічають тільки в альпійському і субальпійському поясах системи. Корали, поліпи, межі толерантності знаходяться в інтервалі 21-24 градуси, розповсюджені тільки в таких місцях.
Еврибіонти — організми, що мають широкий діапазон толерантності.-суц
Стенобіонти — організми, які мають вузький діапазон толерантності.-розр
Трофічний ареал — там де організми живляться.
Репродуктивний ареал — там де розмножуються.
Буває, що репродуктивний ареал є частиною трофічного. Птахи мігрують на певну ділянку де розмножуються, проте там вони і живляться. Далі мігрують, в ході міграції зупиняються і живляться, на всьому своєму шляху птахи живляться. Репродуктивний ареал є частиною трофічного ареалу. Характерно для деяких видів ссавців.
Репродуктивний і трофічний ареал не співпадають. Лососеві риби — живуть у морях, а розмножуються в верхів’ях річок . Під час міграції використовують жирові запаси. Трофічний і репродуктивний ареал розірвані. Річковий вугор — живе в річках, на розмноження мігрують в Саргасове море. Нагулюють перед міграцією велику масу тіла. В репродуктивному ареалі дорослі особини гинуть.
*Ніколи не можна казати, що ареал – це ареал. Ареал – це область поширення живих організмів по поверхні нашої планети. Розрізняють дуже багато підходів для визначення різних видів ареалів. У зоологів – одні, у ботаніків – інші. У принципі є 2 основних типи, з яких виводяться різні похідні ареалів. Отож, поверхня землі не є однорідна – є водна, є суходіл. Але саме область поширення виду – це є ареал виду. 2 основних типи ареалів з екологічних позицій – якщо вони зустрічаються усюди, то це є суцільний ареал. Якщо організми зустрічаються не так суцільно й усюди, а певними такими групами, то це диз*юнктивний або розривний ареал, і він притаманний тим видам живих організмів, так звані льодовикові релікти, ендемічні види, тобто такий тип ареалу може зумовлюватися і історичними причинами (похолодання було чи був льодовик чи ні, але похолодання було, а потім коли потепління відбувалося, то ці популяції видів живих організмів відступали на північ внаслідок потепління, і залишалися лише у тих осередках, де було більш-менш холодно. От льодовикові релікти, едельвейс усім нам відомий, снігова куріпка, які зустрічаються у субальпійському-альпійському поясах гір тільки на сьогодні. Таким чином оцей розривний або диз*юнктивний ареал реліктовий ареал внаслідок історичних змін. І це характерно для тих видів живих організмів за екологічною валентністю, які є стенобіонтами (ті, які пристосовані тільки до цих умов), а для еврибіонтів у принципі характерний суцільний ареал. Із цих двох типів ареалів виводять інші типи ареалів. Наприклад, бореальний, стрічкоподібний і т.д. З екологічної точки зору ще є така класифікація ареалів, що, чи то буде диз*юнктивний, чи суцільний ареал, ми можемо сказати, що з екологічної точки зору нам доцільно розглядати ще два типи ареалів: репродуктивний і трофічний. Отже, вони можуть співпадати, а можуть не співпадати. Назвемо ці випадки. Для рослинних організмів або для тварин чи мікроорганізмів, які не здатні до активного пересування у просторі характерно, що вони співпадають, тобто, там, де вони живляться, там вони і розмножуються. Що стосується інших аспектів, тобто для організмів, які активно пересуваються у просторі, для них вони можуть не співпадати. Класичний приклад – перелітні птахи, які прилітають на гніздування до помірних чи південних широт, а зимують ближче до екватора. МАЛЮНОК.
Це є репродуктивний ареал, але він же входить і до складу трофічного. Чому – бо коли у птахів відбувається гніздування, то вони повинні і живитися чимось, щоби вигодовувати своїх пташенят. Далі вони мігрують на південь і там зимують. Але там вони не розмножуються. Таким чином, це буде частина трофічного ареалу, у момент міграції вони теж усе-таки десь зупиняються і живляться, тобто ми можемо сказати, що і міграцій шляхи входять до складу трофічного ареалу. Нарешті, ця частина, де вони розмножуються. Отже, таким чином репродуктивний ареал у даному випадку є частиною трофічного ареалу. Трофічний ареал ширший, ніж репродуктивний. Для деяких видів живих організмів характерно таке, що вони не співпадають взагалі. Приклад – це міграції лососевих риб, коли вони оце є трофічний ареал, потім вони мігрують у верхів*я річок, але при цьому там не живляться по дорозі. Тільки розмножуються тут у верхів*ях річок. А далі личинки скочуються сюди, і знову тут не живляться, бо у них є жовчний міхур, і потім починають живитися. Таким чином, на відміну від перелітних птахів, вони не співпадають. Тобто, оці шляхи міграції не входять ані до репродуктивного, ані до трофічного ареалу. Іще один класичний приклад, коли річковий вугор мігрує у Саргасове море, а потім личинки завдяки жовчному міхуру, який вони використовують живильні речовини, вони теж не живляться, і таким чином ця міграція теплими течіями Гольфстрім переноситься до берегів річок Євразії, де вони вже живляться, потім підростають до певних розмірів, щоби знову йти мігрувати у Саргасове море. Там вони і гинуть, як лососеві, які розмножуються і гинуть. А личинки потім знову здійснюють пасивні міграції.
Чи можна застосовувати термін «ареал» до популяції? Політипні види – це види, які складаються із багатьох популяцій, а монотипні – це коли одна популяція і представляє один вид. От ендеміки, релікти, які можуть бути представлені або однією, або кількома небагатьма популяціями. Щодо політипних видів, то вони представлені багатьма популяціями різного рангу. Якщо є монотипні види, представлені однією популяцією, то якщо ми кажемо видовий ареал або ареал цього виду, то термін «ареал» можна застосовувати і до популяції, бо тільки одна популяція і представляє даний вид на нашій планеті. Отже, у принципі ми можемо казати і про ареал популяції, популяційний ареал. А потім вже, якщо політичний вид, то все одно, якщо ми кажемо географічна популяція має такий ареал, то ми у принципі маємо на увазі, що географічна популяція горобця, який мешкає тільки на Євразійському континенті, має свій ареал цього континенту, а горобець, який зустрічається в Австралії, то там зовсім інший ареал, на іншому континенті. Тобто, у принципі ареал можна застосовувати до популяції.
