7. Видовий ареал. Типи ареалів. Трофічний і репродуктивний ареали.

Ареал — область поширення організмів по поверхні планети.

Суцільний ареал — по всій поверхні. (для еврибіонтів)

Розривний ареал — не усюди по поверхні поверхні, а у певних місцях (для стенобіонтів). Наприклад льодовикові релікти, зустрічають тільки в альпійському і субальпійському поясах системи. Корали, поліпи, межі толерантності знаходяться в інтервалі 21-24 градуси, розповсюджені тільки в таких місцях.

Еврибіонти — організми, що мають широкий діапазон толерантності.-суц

Стенобіонти — організми, які мають вузький діапазон толерантності.-розр

Трофічний ареал — там де організми живляться.

Репродуктивний ареал — там де розмножуються.

Буває, що репродуктивний ареал є частиною трофічного. Птахи мігрують на певну ділянку де розмножуються, проте там вони і живляться. Далі мігрують, в ході міграції зупиняються і живляться, на всьому своєму шляху птахи живляться. Репродуктивний ареал є частиною трофічного ареалу. Характерно для деяких видів ссавців.

Репродуктивний і трофічний ареал не співпадають. Лососеві риби — живуть у морях, а розмножуються в верхів’ях річок . Під час міграції використовують жирові запаси. Трофічний і репродуктивний ареал розірвані. Річковий вугор — живе в річках, на розмноження мігрують в Саргасове море. Нагулюють перед міграцією велику масу тіла. В репродуктивному ареалі дорослі особини гинуть.

*Ніколи не можна казати, що ареал – це ареал. Ареал – це область поширення живих організмів по поверхні нашої планети. Розрізняють дуже багато підходів для визначення різних видів ареалів. У зоологів – одні, у ботаніків – інші. У принципі є 2 основних типи, з яких виводяться різні похідні ареалів. Отож, поверхня землі не є однорідна – є водна, є суходіл. Але саме область поширення виду – це є ареал виду. 2 основних типи ареалів з екологічних позицій – якщо вони зустрічаються усюди, то це є суцільний ареал. Якщо організми зустрічаються не так суцільно й усюди, а певними такими групами, то це диз*юнктивний або розривний ареал, і він притаманний тим видам живих організмів, так звані льодовикові релікти, ендемічні види, тобто такий тип ареалу може зумовлюватися і історичними причинами (похолодання було чи був льодовик чи ні, але похолодання було, а потім коли потепління відбувалося, то ці популяції видів живих організмів відступали на північ внаслідок потепління, і залишалися лише у тих осередках, де було більш-менш холодно. От льодовикові релікти, едельвейс усім нам відомий, снігова куріпка, які зустрічаються у субальпійському-альпійському поясах гір тільки на сьогодні. Таким чином оцей розривний або диз*юнктивний ареал реліктовий ареал внаслідок історичних змін. І це характерно для тих видів живих організмів за екологічною валентністю, які є стенобіонтами (ті, які пристосовані тільки до цих умов), а для еврибіонтів у принципі характерний суцільний ареал. Із цих двох типів ареалів виводять інші типи ареалів. Наприклад, бореальний, стрічкоподібний і т.д. З екологічної точки зору ще є така класифікація ареалів, що, чи то буде диз*юнктивний, чи суцільний ареал, ми можемо сказати, що з екологічної точки зору нам доцільно розглядати ще два типи ареалів: репродуктивний і трофічний. Отже, вони можуть співпадати, а можуть не співпадати. Назвемо ці випадки. Для рослинних організмів або для тварин чи мікроорганізмів, які не здатні до активного пересування у просторі характерно, що вони співпадають, тобто, там, де вони живляться, там вони і розмножуються. Що стосується інших аспектів, тобто для організмів, які активно пересуваються у просторі, для них вони можуть не співпадати. Класичний приклад – перелітні птахи, які прилітають на гніздування до помірних чи південних широт, а зимують ближче до екватора. МАЛЮНОК.

Це є репродуктивний ареал, але він же входить і до складу трофічного. Чому – бо коли у птахів відбувається гніздування, то вони повинні і живитися чимось, щоби вигодовувати своїх пташенят. Далі вони мігрують на південь і там зимують. Але там вони не розмножуються. Таким чином, це буде частина трофічного ареалу, у момент міграції вони теж усе-таки десь зупиняються і живляться, тобто ми можемо сказати, що і міграцій шляхи входять до складу трофічного ареалу. Нарешті, ця частина, де вони розмножуються. Отже, таким чином репродуктивний ареал у даному випадку є частиною трофічного ареалу. Трофічний ареал ширший, ніж репродуктивний. Для деяких видів живих організмів характерно таке, що вони не співпадають взагалі. Приклад – це міграції лососевих риб, коли вони оце є трофічний ареал, потім вони мігрують у верхів*я річок, але при цьому там не живляться по дорозі. Тільки розмножуються тут у верхів*ях річок. А далі личинки скочуються сюди, і знову тут не живляться, бо у них є жовчний міхур, і потім починають живитися. Таким чином, на відміну від перелітних птахів, вони не співпадають. Тобто, оці шляхи міграції не входять ані до репродуктивного, ані до трофічного ареалу. Іще один класичний приклад, коли річковий вугор мігрує у Саргасове море, а потім личинки завдяки жовчному міхуру, який вони використовують живильні речовини, вони теж не живляться, і таким чином ця міграція теплими течіями Гольфстрім переноситься до берегів річок Євразії, де вони вже живляться, потім підростають до певних розмірів, щоби знову йти мігрувати у Саргасове море. Там вони і гинуть, як лососеві, які розмножуються і гинуть. А личинки потім знову здійснюють пасивні міграції.

Чи можна застосовувати термін «ареал» до популяції? Політипні види – це види, які складаються із багатьох популяцій, а монотипні – це коли одна популяція і представляє один вид. От ендеміки, релікти, які можуть бути представлені або однією, або кількома небагатьма популяціями. Щодо політипних видів, то вони представлені багатьма популяціями різного рангу. Якщо є монотипні види, представлені однією популяцією, то якщо ми кажемо видовий ареал або ареал цього виду, то термін «ареал» можна застосовувати і до популяції, бо тільки одна популяція і представляє даний вид на нашій планеті. Отже, у принципі ми можемо казати і про ареал популяції, популяційний ареал. А потім вже, якщо політичний вид, то все одно, якщо ми кажемо географічна популяція має такий ареал, то ми у принципі маємо на увазі, що географічна популяція горобця, який мешкає тільки на Євразійському континенті, має свій ареал цього континенту, а горобець, який зустрічається в Австралії, то там зовсім інший ареал, на іншому континенті. Тобто, у принципі ареал можна застосовувати до популяції.