Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_vidpovidi_na_OPdocx.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
141 Кб
Скачать
☆

69. Дія вібрації на організм людини.

При дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни в діяльності серцевої та нервової систем, спазм судин, зміни у суглобах, що призводить до обмеження їх рухомості. При нетривалій дії вібрації працівник передчасно втомлюється, при цьому його продуктивність праці знижується. Тривала дія вібрації може спричинити професійне захворювання — вібраційну хворобу. Під час розвитку цієї хвороби з'являється оніміння, відчуття повзання мурашок, біль у суглобах тощо. Слід зазначити, що ефективне лікування вібраційної хвороби можливе лише на ранній стадії її розвитку. Особливо небезпечна вібрація робочих місць з частотою, яка є резонансною з частотою коливання окремих органів чи частин тіла людини, що може призвести до їх механічного пошкодження. Для більшості внутрішніх органів людини частота власних коливань становить 6—12 Гц. Ступінь та характер впливу вібрації на організм людини залежить не лише від виду та параметрів, а також і від напрямку її дії. Тому вібрація поділяється залежно від осей ортогональної системи координат X, Y, Z, вздовж яких вона діє. Особливо чутливий організм людини до вертикальної загальної вібрації (вздовж осі Z), коли коливання передаються від ніг до голови.

70. Нормування вібрації

Розрізняють санітарно-гігієнічне і технічне нормування вібрацій.

В першому випадку обмежують параметри вібрації робочих місць і поверхні контакту з руками працюючих. У другому випадку обмежують параметри вібрації з врахуванням не тільки вказаних вимог, але і технічно досягнутого на сьогоднішній день для даного виду машин мінімального рівня вібрацій.

Вібрація, що діє на людину, нормується окремо в кожній стандартній октавній смузі по різному для загальної та локальної вібрації.

71. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання.

Випромінювання, яке здатне при взаємодії з речовиною прямо чи посередньо створювати в ній атоми і молекули-іони, називається іонізуючим.

Іонізуючі випромінювання являють собою α -, β - і γ - випромінювання, випущені радіоактивними ізотопами при їх самодовільному (спонтанному) розпаду; потоки заряджених частинок (електронів, протонів, дейтронів та ін.), прискорених до великих енергій у спеціальних прискорювачах; потоки вторинних випромінювань (рентгенівських і у-променів, протонів, нейтронів, дейтронів, а-частинок та ін), виникаючих при взаємодії радіоактивних випромінювань і штучно прискорених заряджених частинок із речовиною

Джерелами іонізуючого випромінювання бувають: природні і штучні.

До природних джерел відносять радіоактині речовини які знаходяться в земній корі і ультрафіолетове випромінювання сонця, до штучних відносять ядерні вибухи, рентгенівські апарати, апаратура електрозв*язку.

72. Характеристика корпускулярного та квантового іонізуючих випромінювань.

Корпускулярне випромінювання – це потік елементарних частинок з масою спокою відмінною від нуля, це альфа-частинки, протони, нейтрони.

До квантового іонізуючого випромінювання відносять ультрафіолетове, рентгенівське і гамма-випромінювання. Вони різняться між собою умовами утворення і властивостями: довжиною хвилі і енергією.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]