18. Класифікація причин виробничого травматизму

Причини виробничого травматизму пiдроздiляються на:

органiзацiйнi, залежачі від рiвня органiзацiї працi на пiдприємствi (порушен-ня технологiчного процесу, правил експлуатацiї обладнання, порушення норм та правил планово попереджувального ремонту обладнання, відсутнiсть або недосконалiсть огорож мiсць роботи, відсутнiсть засобiв iндивідуального захисту i т.п.);

механiчнi (конструктивнi недоліки обладнання, недосконалiсть техно-логiчних процесiв, засобiв сигналiзацiї та блокувань, конструктивнi недоліки iнструментiв i т.п.);

санiтарно-гiгiєнiчнi (несприятливi метеорологiчнi умови, пiдвищений рiвень шуму, вiбрацiї, ультразвука, нерiвномiрне освiтлення i т.п.;

психофiзiологiчнi (фiзичнi, нервово-емоцiйнi перенапруги людини, нервово-психiчнi перевантаження).

19. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.

Методи аналiзу причин виробничого травматизму.

Для виявлення причин та розробцi мiр по попередженню травматизму (проф-захворювань) і його зниженню, використовують такi основнi методи:

статистичний, топографічний, монографічний, груповий та економічний.

Статистичний метод - характеризує число та характер нещасних випадків (у цеху, дільниці, пiдприємствi) за вказаний перiод часу.

Для оцiнки стану травматизму користуються показниками:

коефiцiєнтом частоти КЧ та коефiцiєнтом важкості КВ.

КЧ = N / P * 1000 ,

де N - число нещасних випадків за конкретний перiод часу; P - число працюючих.

KВ = D / N,

де D - число днiв непрацездатностi всiх постраждалих за аналiзуємий період часу.

Показник загального травматизму

КП = КТ * КЧ = D / P * 1000.

Недолік: необхiдно достатня кiлькiсть статистичних даних.

Топографiчний - укладається у вивченнi причин нещасних випадків за мiсцем їх пригоди (нещасні випадки наносяться на карту пiдприємства).

Перевага: простота, наочнiсть.

Недолік: не розкриває потенцiйних небезпек.

Монографiчний - комплексно та детально вивчаються весь комплекс умов працi, у яких стався нещасний випадок.

Перевага: дозволяє виявити як причини нещасного випадку, так і прихованi небезпеки на дiлянцi, що вивчається.

Недолік: велика трудоємність.

Груповий - дослiджує причини нещасних випадків згрупированими за одна-ковими ознаками: вiком, статтю, часом травматизму та iн.

Економiчний - визначає втрати, викликанi виробничим травматизмом.

Основний матерiал, який використовується у аналiзi, береться з актiв роз-слiдувань нещасних випадків (форма Н-1).

20. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.

Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (Kч.т); коефіцієнта тяжкості (Kт.т), коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в). Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму.Початковим матеріалом для розрахунків є дані звітів підприємств, організацій про нещасні випадки. Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:

Кч.т.=N*1000/Ч

де N — кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів;

Ч — середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу.

Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.