Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_vidpovidi_na_OPdocx.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
141 Кб
Скачать
☆

25.Основні заходи покращення умов праці.

У системі заходів із забезпечення безпеки праці важливе місце займають за­ходи щодо запобіжного і поточного санітарних наглядів. На етапі запобіжного сані­тарного нагляду можна досягти значного покращення умов і безпеки праці шляхом заборони виробництва і використання на підприємствах усіх форм власності високо­токсичних речовин та матеріалів, недосконалого з гігієнічної та ергономічної точок зору обладнання та технологічних процесів, впровадження найбільш досконалих про­цесів, виробничого устаткування, засобів захисту.

Стимулювання діяльності з охорони праці направлено на створення за­цікавленості працівників у забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відпо­відно до Закону України «Про охорону праці» до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання перед­бачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, вина­городи за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропози­ції з питань охорони праці та ін.

26. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.

Мікроклімат, або метеорологічні умови виробничих приміщень, визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, °С; відносною вологістю повітря, %; рухливістю повітря, м/с; тепловим випромінюванням, Вт/м2.

Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму - його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатися постійною у межах 36...37оС незалежно від умов праці.

27. Нормування параметрів мікроклімату.

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється тільки на два періоди: холодний - коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10°С; теплий - коли середньодобова температура зовні будівлі становить + 10оС і вище.

Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов'язана з застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінює значні теплові потоки.

28. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату

Виміри показників мікроклімату повинні проводитися на початку, в середині і в кінці холодного і теплого періоду року не менш 3 разів у зміну (на початку, в середині і в кінці). При коливаннях показників мікроклімату, зв'язаних з технологічними й іншими причинами, виміри необхідно проводити також при найбільших і найменших величинах термічних навантажень на працюючих, що мають місце протягом робочої зміни.

Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1,0 м від підлоги або робочої площадки при роботах, виконуваних сидячи, і на висоті 1,5 м - при роботах, виконуваних стоячи. Виміри проводять як на постійних, так і на непостійних робочих місцях при їхньому мінімальному і максимальному видаленні від джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення (нагрітих агрегатів, вікон, дверних прорізів, воріт, відкритих ванн і т.д.).

У приміщеннях з великою щільністю робочих місць, при відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення, ділянки виміру температури, відносної вологості і швидкості руху повітря розподіляються рівномірно по всьому приміщенню.

Для визначення різниці температури повітря і швидкості його руху по висоті робочої зони варто проводити вибіркові виміри на висоті 0,1; 1,0 і 1,7 м від підлоги або робочої площадки відповідно до задач дослідження.

При наявності джерел променистого тепла інтенсивність теплового опромінення на постійному і непостійному робочому місцях необхідно визначати в напрямку максимуму теплового випромінювання від кожного з джерел, розташовуючи приймач приладу перпендикулярно падаючому потокові на висоті 0,5; 1,0 і 1,5м від підлоги або робочої площадки.

Інтенсивність теплового опромінення, обмірювана на кожнім з цих рівнів, повинна відповідати нормативним вимогам.

Виміри температури поверхонь конструкції, що обгороджує, (стін, підлоги, стелі) або пристроїв (екранів і т.п.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, варто робити в робочій зоні на постійному і непостійному робочому місцях.

Температуру і відносну вологість повітря варто вимірювати аспіраційними психрометрами. При відсутності в місцях виміру джерел променистого тепла температуру і відносну вологість повітря можна вимірювати психрометрами типу ПБУ-1М, добовими і тижневими термографами і гігрографами за умови порівняння їхніх показань з показаннями аспіраційного психрометра.

Швидкість руху повітря вимірюють анемометрами ротаційної дії (крильчаті анемометри). Малі величини швидкості руху повітря (менш 0,3 м/с), особливо при наявності різнонаправлених потоків, вимірюють електроанемометрами, а також циліндричними і кульовими кататермометрами і т.п.

Теплове опромінення, температуру поверхонь конструкцій, що обгороджують, (стін, підлоги, стелі) або пристроїв (екранів і т.п.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, варто вимірювати приладами типу актинометрів, болометрів, електротермометрів і т.п

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]