- •1.Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни.
- •2. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці.
- •3.Закон України “Про оп” - базовий законодавчий документ у галузі оп
- •4.Нормативно-правові акти про оп.
- •5.Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •7.Державний нагляд за оп.
- •8.Контроль за станом оп.
- •9.Відповідальність за порушення вимог щодо оп.
- •11. Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •12. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •13.Навчання з питань оп.
- •14. Вступний, первинний та повторний інструктажі.
- •10. Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •15. Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •16. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст.
- •17. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.
- •18. Класифікація причин виробничого травматизму
- •19. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •20. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •21. Топографічний, монографічний та економічний методи аналізу виробничого травматизму
- •23. Хімічні, біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •24. Фізичні, психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •25.Основні заходи покращення умов праці.
- •26. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •27. Нормування параметрів мікроклімату.
- •28. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •29.Категорія робіт за ступенем важкості.
- •30. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •31. Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату
- •32. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції. Рівняння теплового балансу.
- •33. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •34. Склад повітря робочої зони. Класифікація шкідливих речовин.
- •35. Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Класи небезпек.
- •36. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •37. Вентиляція виробничих приміщень. Загальні поняття.
- •38. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до проектування вентиляції
- •39. Кратність повітрообміну. Розрахунок необхідного повітрообміну за фактором люди
- •40. Розрахунок необхідного повітрообміну за тепло надлишками
- •42. Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •43. Природна вентиляція. Аерація. Поняття про дефлектор
- •44. Механічна вентиляція. Види. Переваги, недоліки
- •45. Припливна вентиляція
- •46.Витяжна вентиляція
- •47. Кондиціювання повітря.
- •48. Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники.
- •49. Природне освітлення. Кпо.
- •50. Нормування природного освітлення.
- •52. Штучне освітлення. Класифікація в залежності від функціонального призначення
- •53. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки.
- •54. Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки.
- •55. Світильники. Їх характеристики.
- •56. Нормування штучного освітлення
- •57. Методи розрахунку штучного освітлення
- •58. Розрахунок штучного освітлення. Метод світлового потоку.
- •59. Розрахунок штучного освітлення. Точковий метод та метод питомої потужності
- •61. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •62. Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот.
- •63. Дія шуму на організм людини. Нормування шумів
- •64. Класифікація шумів. Походження шуму
- •65. Методи та засоби захисту від шуму
- •66. Вібрація та її основні характеристики
- •67. Вібрація та її види. Джерела вібрації
- •68. Методи і засоби захисту від вібрації
- •69. Дія вібрації на організм людини.
- •70. Нормування вібрації
- •71. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання.
- •72. Характеристика корпускулярного та квантового іонізуючих випромінювань.
- •73. Дози іонізуючого випромінювання та одиниці їх вимірювання
- •74. Іонізуюче випромінювання, класифікація та джерела його виникнення у нафтогазовій промисловості.
- •75. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.
- •76. Захист від іонізуючого випромінювання
- •77. Загальна характеристика електромагнітного випромінювання (емп).
- •78. Дія емп на організм людини, нормування емп.
- •79. Дія електричного струму на організм людини
- •81. Опір тіла людини проходженню струму
- •82. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •83. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом та за умовами виробничого середовища
- •84. Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння
- •85. Поняття про пожежі. Основні причини виникнення пожеж
25.Основні заходи покращення умов праці.
У системі заходів із забезпечення безпеки праці важливе місце займають заходи щодо запобіжного і поточного санітарних наглядів. На етапі запобіжного санітарного нагляду можна досягти значного покращення умов і безпеки праці шляхом заборони виробництва і використання на підприємствах усіх форм власності високотоксичних речовин та матеріалів, недосконалого з гігієнічної та ергономічної точок зору обладнання та технологічних процесів, впровадження найбільш досконалих процесів, виробничого устаткування, засобів захисту.
Стимулювання діяльності з охорони праці направлено на створення зацікавленості працівників у забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці та ін.
26. Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
Мікроклімат, або метеорологічні умови виробничих приміщень, визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, °С; відносною вологістю повітря, %; рухливістю повітря, м/с; тепловим випромінюванням, Вт/м2.
Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму - його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатися постійною у межах 36...37оС незалежно від умов праці.
27. Нормування параметрів мікроклімату.
Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється тільки на два періоди: холодний - коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10°С; теплий - коли середньодобова температура зовні будівлі становить + 10оС і вище.
Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов'язана з застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінює значні теплові потоки.
28. Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату
Виміри показників мікроклімату повинні проводитися на початку, в середині і в кінці холодного і теплого періоду року не менш 3 разів у зміну (на початку, в середині і в кінці). При коливаннях показників мікроклімату, зв'язаних з технологічними й іншими причинами, виміри необхідно проводити також при найбільших і найменших величинах термічних навантажень на працюючих, що мають місце протягом робочої зміни.
Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1,0 м від підлоги або робочої площадки при роботах, виконуваних сидячи, і на висоті 1,5 м - при роботах, виконуваних стоячи. Виміри проводять як на постійних, так і на непостійних робочих місцях при їхньому мінімальному і максимальному видаленні від джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення (нагрітих агрегатів, вікон, дверних прорізів, воріт, відкритих ванн і т.д.).
У приміщеннях з великою щільністю робочих місць, при відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення, ділянки виміру температури, відносної вологості і швидкості руху повітря розподіляються рівномірно по всьому приміщенню.
Для визначення різниці температури повітря і швидкості його руху по висоті робочої зони варто проводити вибіркові виміри на висоті 0,1; 1,0 і 1,7 м від підлоги або робочої площадки відповідно до задач дослідження.
При наявності джерел променистого тепла інтенсивність теплового опромінення на постійному і непостійному робочому місцях необхідно визначати в напрямку максимуму теплового випромінювання від кожного з джерел, розташовуючи приймач приладу перпендикулярно падаючому потокові на висоті 0,5; 1,0 і 1,5м від підлоги або робочої площадки.
Інтенсивність теплового опромінення, обмірювана на кожнім з цих рівнів, повинна відповідати нормативним вимогам.
Виміри температури поверхонь конструкції, що обгороджує, (стін, підлоги, стелі) або пристроїв (екранів і т.п.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, варто робити в робочій зоні на постійному і непостійному робочому місцях.
Температуру і відносну вологість повітря варто вимірювати аспіраційними психрометрами. При відсутності в місцях виміру джерел променистого тепла температуру і відносну вологість повітря можна вимірювати психрометрами типу ПБУ-1М, добовими і тижневими термографами і гігрографами за умови порівняння їхніх показань з показаннями аспіраційного психрометра.
Швидкість руху повітря вимірюють анемометрами ротаційної дії (крильчаті анемометри). Малі величини швидкості руху повітря (менш 0,3 м/с), особливо при наявності різнонаправлених потоків, вимірюють електроанемометрами, а також циліндричними і кульовими кататермометрами і т.п.
Теплове опромінення, температуру поверхонь конструкцій, що обгороджують, (стін, підлоги, стелі) або пристроїв (екранів і т.п.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, варто вимірювати приладами типу актинометрів, болометрів, електротермометрів і т.п
