- •1. Культура як духовний та суспільний феномен.
- •6. Укр. Нац. Культура як самобутній соціокультурний феномен, її характерні риси на ознаки
- •7. Світова та національна культура. Їх взаємодія
- •8. Основні теорії походження українського народу
- •9. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт)
- •10. Феномен Трипільської культури
- •11. Кімерійсько-скіфсько-сарматський культурний симбіоз як автохтонне джерело укр. Культури
- •12. Античні (грецькі) колонії у Північному Причорномор’ї, їхній вплив на культуру України
- •13. Характерні риси культури східних слов’ян. Зарубинецька та Черняхівська культури
- •14. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі
- •15. Пантеон слов’янських богів як світогляд на модель язичницьких релігійних вірувань
- •16. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру
- •17. Розвиток освіти, писемності, літератури в добу Київської Русі
- •18. Архітектура Київської Русі
- •19. Образотворче мистецтво та іконопис Київської Русі
- •20. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі (освіта, література..)
- •23. Поширення ідей раннього гуманізму в Україні (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський)
- •24. Розвиток освіти та наукових знань в Україні 16 ст
- •25. Книгодрукування в Україні 16 ст
- •26. Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку
- •27. Культурно–просвітницька діяльність братських шкіл
- •28. Полемічна література України 16-перша половина 17 ст
- •29. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу
- •30. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу
- •31. Музична культура і театральне мистецтво епохи Ренесансу
- •32. Культура Запорізької Січі та її самобутні риси
- •33. Розвиток освіти та наукових знань в Україні 2 пол 17-поч 18 ст
- •34. Діяльність Києво-Могилянської академії
- •35. Лну імені Івана Франка: історія та сучасність
- •36. Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві
- •37. Значення творчості г. Сковороди для розвитку укр. Культури
- •38. Музична культура і театральне мистецтво другої половини 17-18 ст
- •39. Своєрідність та особливості українського Просвітництва
- •Просвітництво в Україні
- •40. Класицизм в архітектурі та живописі укр. Просвітництва
- •Архітектура
- •Живопис
- •41. Генезис та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці 18-поч 20 ст
- •42. Дворянський період національно-культурного відродження, його особливості
- •43. Народницький період національно-культурного відродження, його характерні риси та ознаки
- •44. Суспільно-політична діяльність «Кирило-Мефодіївського братства»
- •45. Літературна та громадсько-політична діяльність т.Г. Шевченка
- •46. Модерністський період національно-культурного відродження, його характерні риси та ознаки
- •47. Ю. Бачинський та м. Міхновський – виразники української національної ідеї
- •48. Національно-культурне відродження у Галичині
- •49. Культурно-просвітницька діяльність «Руської Трійці»
- •50. Іван Франко – видатний український культурний діяч
- •51. Розвиток науки і освіти в Україні 19 ст
- •52. Архітектура України 19 ст
- •53. Розвиток музичної культури і театрального мистецтва в Україні 19 ст
- •54. Періодизація духовної культури 20 ст, головні тенденції розвитку
- •55. «Розстріляне відродження» 20-30-х років 20 ст., та його трагічні наслідки для укр. Культури
- •56. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність «шістдесятників»
- •57. Розвиток освіти, науки, архітектури та образотворчого мистецтва в Україні 20 ст
- •58. Музичне, театральне та кіномистецтво України 20 ст
- •59. Лесь Курбас – визначний діяч українського театрального мистецтва
- •61. Діяльність діячів української культури в еміграції
- •62. Національно-культурне відродження в Україні у середині 80-х-на початку 90-х років 20 ст
- •63. Особливості епохи постмодерну
- •64. Головні чинники, тенденції та риси сучасної укр. Культури
- •65. Нова модерністська генерація в укр. Літературі
- •66. Розвиток сучасних національних музичних традицій
- •67. Традиції та новації в сучасному українському театральному та кіномистецтві
- •68. Розвиток освіти і наукових знань в Україні наприкінці 20-початку 21 ст
- •69. Перспективи розвитку укр. Культури 21 століття
47. Ю. Бачинський та м. Міхновський – виразники української національної ідеї
Найвидатнішими представниками когорти українців-незалежників стали Юліан Бачинський та Микола Міхновський. Юліан Бачинський був прихильником соціалістичних ідей, одним із засновників соціал-демократичної партії Галичини У 1895 р. Юліан Бачинський — один із активних діячів Українсько-руської радикальної партії у праці "Україна irredenta" обґрунтовує потребу створення Української незалежної державиКнига Ю.Бачинського "Україна irredenta" привернула увагу широкої громадськості України, зокрема Галичини. В ній чітко і виразно прозвучала українська національна ідея.. Ю. Бачинський першим в українській суспільно-політичній думці висунув ідею політичної незалежності України. Політичну самостійність України він вважав за необхідну умову її економічного і культурного розвитку.Юліан Бачинський як соціал-демократ передбачав, що настане час, коли людство стане єдиним. Проте це для нього не означало, що від національної держави треба відмовлятися вже наприкінці XIX ст. Треба наголосити, що Ю. Бачинський не розглядав державу і як самоціль. У Східній Україні засновником незалежиицької течії став Микола Міхновський (1873-1924). Він народився в с. Турівці на Полтавщині. Був одним з ініціаторів таємного братства «Тарасівці». Працював адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь у громадському житті. Харківський адвокат Микола Міхновський 1900 р. опублікував брошуру "Самостійна Україна", де була чітко сформульована державницька ідея "незалежності України від Росії". Будучи студентом юридичного факультету Київського університету, М.Міхновський виявляє ініціативу: в Каневі на могилі Т.Шевченка заснувати таємну організацію "Братство тарасівців", до якої увійшли б його однодумці. Товариство очолив один із найстарших студентів І.Липа. Політична проррама "Братства тарасівців" була окреслена М.Міхновським у 1893 р. на сторінках Львівської газети "Правда". В ній поставало питання про відновлення національно-державної самостійності України. Цій меті, на думку М.Міх-новського, повинна бути підпорядкована діяльність кожного українського патріота. В 1897 р. на основі "Братства тарасівців" у м.Харкові виникла "Українська студентська громада". М.Міхновський мав на неї великий вплив.Ідеї М.Міхновського знайшли підтримку прогресивно налаштованої української інтелігенції. Кількість його прихильників поступово зростала. Однак у тогочасному українському суспільстві дедалі все більше і швидше входили в моду соціалістичні ідеї, тому вимоги незалежності України видавалися багатьом діячам культури несприйнятними. В 1905 р. М.Міхновський опублікував у Львові проект опрацьованої ним української конституції, вихідним принципом якої є задекларована самостійність України як Соборної держави і державна суверенність українського народу. М.Міхновський залишив глибокий слід у духовній культурі та національно-визвольній боротьбі українського народу за державність і незалежність України. Головна заслуга М.Міхновського полягає в тому, що він не лише проголосив головні засади української націоналістичної ідеології, а й проводив активну різнобічну політичну діяльність, спрямовану на створення націоналістичних організацій. Так він став попередником організованого українського націоналізму. Національна ідея М.Міхновського надихала наступні покоління борців за незалежність Української держави.
