- •1.Загальна характеристика дієслова.
- •2. Дієслівна парадигма:5 типів форм.
- •3. Порівняльна характеристика фінітних та не фінітних форм.
- •4. Інфінітив – початкова форма дієслова.
- •5. Формотворчі основи дієслова.
- •6. Класи дієслів.
- •7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
- •8.Дієслівні категорії.
- •10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
- •9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
- •12. Морфологічні властивості перехідності-неперехідності і виду(вплив на творення дієприкметникових форм).
- •13. Категорія перехідності-неперехідності – це загально дієслівна категорія.
- •14.Дієслова з постфіксом –ся.
- •15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
- •16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
- •17. Дієслова активного і пасивного стану.
- •18.3 Точки зору щодо категорії стану.
- •19.Дієслова з постфіксом –ся утворені від перехідних.
- •20. Взаємозв*язок часткових дієслівних категорій: часу, способу, особи.
- •21.Категорія способу. Загальна характеристика : дискусійність статусу (Вихованець)
- •22.Дієслова дійсного способу.
- •23.Дієслова умовного способу: значення,творення.
- •24.Дієслова наказового способу:значення ,творення.
- •25.Спонукальний і бажальний спосіб як контамінація умови і наказу.
- •26.Загальна характеристика категорії часу.
- •27.Дієслова теперішнього часу:значення,творення.
- •28.Дієслова минулого часу:значення,творення.
- •29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
- •30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
- •31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
- •32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
- •33 І 34. Дієвідмінювання!!!!
- •1. Пишу 1.Пишемо
- •2. Пишеш 2.Пишете,
- •3. Пише, 3.Пишуть;
- •1. Біжу 1.Біжимо
- •2. Біжиш 2.Біжите
- •3. Біжить 3.Біжать
- •35.Дієприкметник.
- •36.Творення дієприкметникових форм.
- •37.Дієприслівник – особлива форма дієслова. Творення дієприслівникових форм.
- •38. Безособові форми на –но,-то.
- •39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
- •40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
- •41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
- •42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
- •43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
- •44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
- •45.Клас службових слів.
- •46.Прийменник – службова частина мови: загальна характеристика.
- •47.Первинні прийменники.
- •48.Вторинні прийменники.
- •49.Загальна характеристика сполучника.
- •50.Сурядні сполучники.
- •51.Підрядні сполучники.
- •52.Частка – службова частина мови.
- •53.Фразові частки.
- •54.Словотворчі та формотворчі частки.
- •55.Особливий статус вигука в українській мові.
- •56.Класифікація вигука за походженням і будовою.
- •57.Класифікація вигука за значенням.
- •58. Класифікація службових частин мови за будовою
15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
На синтаксичному рівні в залежності від того з якою морфологічною формою поєднуються дієслово,дієслова бувають прямо – перехідні, непрямо – перехідні і неперехідні.
При прямо – перехідних дієсловах завжди стоїть прямий додаток,виражений трьома відмінковими формами:Зн.в. без прийменника,Р.в. зі запереченням,Р.в. зі значенням частини від цілого.Прямо – перехідні дієслова позначають дію,яка переходить на об»єкт : складати речы, не складати речей, не розв*язати задачі.
Непрямо – перехідні дієслова позначають дію,яка стосується об»єкта. Вони виражають відношення до об*єкта, але не переходять на об*єкт. При непрямо-перех. Словах можуть бути всі відмінкові форми окрім З.в., Р.в, Р.в. – пишатися ним, попасти на ворога, сподіватися на успіх, думати про брата. При прямо пер. Дієслово- непрямий додаток.
Неперехідні дієслова – означають дію, яка не прямована на об*єкт і не переходить на об*єкт, але замкнута у суб*єкті.
Він читає швидко. Він спить довго(довго- обставина –риска крапка).
16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
Кат. Стану – загально – дієслівна кат.
Категорія стану виражає відношення дії до суб’єкта і об’єкта. – робітники будують міст.
В укр. Мові виокремлюють активні синтакичні конструкції : підмет+присудок+прямий додаток – Уроки почалия пізно.
Активні синтаксичні контрукції відповідають змісту кат. Стану, як відношення між дією, суб*єктом і об*єктом. Проте в укр..мові є багато контрукцій,якіне мають цього додатка – Вогонь горить. Він стоїть.
За іншим поглядом змістом категорії стану є відношення між дією і суб*єктом.
Першим дискусійним питанням є дикція щодо змісту. Оскільки за одним поглядом категорія стану є відношенням між дією, суб*єктом і об*єктом.
Друге питання: відношення дії до суб*єкта.
Третє: чи усі дієлова охоплені категорією стану?
Стани є ( у рос м.): 1. зворотний(перех. Дієл). 2. взаємний(сваритися). 3. середній (тільки перехідні дієлова). 4. пасивний (газета видана редакцією).
Стани э (в укр..м.) активний(всі перехідні дієлова) і пасивний (неперехідні).
Кат.стану розглядається на трьох рівнях: логічний,морфологічний, синтакичний.
17. Дієслова активного і пасивного стану.
В сучасній українській мові розрізняють два стани – активний і пасивний.
Активний стан мають усі перехідні дієслова. В дієсловах активного стану суб’єкт дії збігається з підметом, вираженим Н.в., а об’єкт дії є прямим додатком, вираженим Зн.в.без прийменника: Вітер розносить листя
Пасивний стан мають неперехідні дієслова, утворені від перехідних за допомогою постфікса -ся. У дієсловах пасивного стану суб’єкт дії збігається з непрямим додатком, вираженим О.в. без прийменника, а об’єкт дії - підмет виражений Н.в.: Листя розноситься вітром.
У мові пасивний стан може виражатися пасивним дієприкметником (Дорога засипана снігом) і безособовою формою на -но, -то (Дорогу засипано снігом).
Значна частина дієслів в українській мові залишається поза категорією стану:
1) неперехідні дієслова без постфікса -ся: іти, бігти, стояти, хворіти;
2) дієслова з постфіксом -ся, утворені від неперехідних дієслів, які без постфікса -ся не вживаються: сміятися, боятися, пишатися;
3) дієслова, у яких постфікс -ся надає нового лексичного значення (виконує словотворчу функцію): йдеться, удаватися, діставатися.
Від форм пасивного стану слід відрізняти зворотні дієслова, які теж мають постфікс -ся, але він у них виконує словотвірну функцію (одягаюся – я одягаю себе).
